60. Порівняльна характеристика різних ринкових структур.

Ринковій економіці притаманний свій особливий механізм формування

цін. Ця особливість базується на тому, що реальний процес ціноутворення

відбувається не в сфері товарного виробництва, не на підприємствах –

виробниках окремих товарів, а в сфері їх реалізації під впливом

економічних законів ринку. Тільки на ринку може бути об’єктивно сформований

кінцевий рівень цін, за якими здійснюється реалізація товарів, тобто їх

вартість отримує реальне суспільне визначення через механізм ринкового

ціноутворення.

В той же час слід зазначити, що механізм ринкового ціноутворення

значним чином складається під впливом конкретного типу ринку, який

притаманний певному товару. В теорії ринкового ціноутворення виділяють

чотири основні типи ринку — вільної, монополістичної і олігополістичної

конкуренції та чистої монополії.

1. Ринок вільної конкуренції характеризується наявністю великої

кількості продавців, кожному з яких належить лише незначна частка ринку, і,

відповідно, жоден з них не може здійснювати суттєвого впливу на рівень

поточних ринкових цін. Можливості проведення активної цінової політики

продавцем в умовах цього ринку досить обмежені — якщо він буде намагатися

встановити більш високий рівень цін на однородні товари, покупці будуть

купувати їх у інших продавців. Якщо ж він встановить суттєво нижчий рівень

цін, то буде отримувати меншу суму прибутків, що скоротить фінансовий

потенціал його розвитку і можливості конкурентної боротьби в наступному

періоді. Механізм ринкового ціноутворення на цьому типі ринку найбільшою

мірою формується під впливом попиту та пропозиції.

2. Ринок монополістичної конкуренції характеризується наявністю

великої кількості продавців, кожний з яких формує свій рівень цін

пропозиції за рахунок диференціації товарів, що задовольняють одну і ту ж

потребу. Ця диференціація товарів відбувається за рахунок різного рівня їх

якості, дизайнового оформлення, післяпродажного обслуговування покупців та

інших якісних показників, що формують споживчі переваги. Для такого ринку

характерна глибока сегментація, в межах якої кожний продавець займає

відповідну ринкову нишу, що дозволяє йому встановлювати індивідуальний

рівень цін на реалізацію ексклюзивного товару однакового призначення.

3. Ринок олігополістичної конкуренції характеризується наявністю

декількох великих продавців, які володіють значною часткою продажу товарів

— як однорідних за своїми якісними ознаками, так і диференційованих за

певними цих ознак. Кожен з олігополістів на ринку може здійснювати певний

вплив на рівень поточних ринкових цін і намагається перешкодити проникненню

на ринок нових продавців. Враховуючи взаємний вплив кожного з олігополістів

на рівень ринкової ціни, вони іноді проводять на ринку узгоджену цінову

політику, яка законодавче заборонена в більшості країн з ринковою

економікою (вона розглядається як форма монопольної діяльності таких

суб'єктів господарювання, спрямованої на обмеження конкуренції).

4. Ринок чистої монополії характеризується наявністю на ньому лише

єдиного продавця — суб'єкта господарювання державної або приватної форм

власності. Займаючи монопольну позицію на ринку, такий продавець має змогу

встановлювати на ньому монопольну ціну, отримуючи в певних випадках

надприбуток. На ринку чистої монополії повністю обмежена конкуренція і, як

правило, суттєво порушуються права споживачів (покупців). В Україні така

монопольна діяльність суб'єктів на ринку заборонена законодавством (крім

певних випадків діяльності природних монополістів, за цінами яких держава

здійснює вирішальний контроль). Якщо на ринку чистої монополії діє

природний монополіст державної форми власності, держава має змогу в певних

випадках суттєво розширювати коло покупців товарів або послуг,

встановлюючи мінімальний рівень ціни ( іноді, навіть, нижче рівня

собівартості) або навпаки — обмежувати їх споживання шляхом встановлення

собівартості) або навпаки — обмежувати їх споживання шляхом встановлення

високого рівня ціни.

Розгляд механізму формування цін в умовах ринкової економіки дозволяє

зробити такі основні висновки:

. ринковий механізм ціноутворення підпорядкований економічним законам

функціонування ринку і здійснюється виключно економічними методами;

. дія ринкового механізму ціноутворення передбачає повну свободу дій

окремих суб'єктів господарювання та єдиного ринкового простору на терені

всієї країни:

. основу ринкового механізму ціноутворення становить саморегуляція рівня

цін на окремі товари (послуги) під впливом попиту та пропозиції;

. ефективність механізму ринкової саморегуляції рівня цін значною мірою

визначається кількістю учасників ринку. Найбільш ефективно цей механізм

діє на ринку вільної конкуренції, а найменш ефективно — на ринку чистої

монополії. Тому в процесі ринкового ціноутворення обов'язково має

враховуватися і тип ринку певного товару (послуга) за рівнем його

конкурентного середовища;

. дія механізму ринкової саморегуляції формує високу динаміку рівня цін

внаслідок оперативного реагування учасників ринку на зміни його

кон'юнктури під впливом окремих факторів. В процесі такого реагування

мають бути швидко враховані окремі фактори, що впливають як на попит, так

і на пропозицію;

. ефективна дія механізму ринкової саморегуляції передбачає високу

"прозорість ринку", під якою розуміється оперативний доступ всіх його

суб'єктів до інформації, що впливає на рівень цін;

. в умовах монополізму виробників дефіцитності пропозиції окремих видів

товарів, низького рівня платоспроможності покупців, недобросовісних дій

окремих суб'єктів ринку та інших факторів, що діють в перехідній

економіці, механізм ринкової саморегуляції цін не може ефективно керувати

всіма процесами ціноутворення Тому в перехідний період ринковий механізм

ціноутворення має гнучко доповнюватися механізмом державного регулювання

цін на окремі товари.