Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
шпори мікроекономіка doc.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.7 Mб
Скачать

27. Виробнича функція в короткостроковому періоді (так звана однофакторна}

відображає максимально можливий випуск продукції за різних обсягів

використання одного з факторів вир-ва та незмінної кількості

застосованих ін. виробничих факторів:

Q= f (Х)

Загальний обсяг вир-ва, який досягається за певного кількісного

поєднання змінного ресурсу з незмінною кількістю інших ресурсів,

називається сукупним продуктом (ТР). Величина сукупного продукту

змінюється зі зміною обсягів використання змінного фактора.

Середній продукт (АР) відображає середню віддачу (продуктивність)

змінного фактора, тобто загальний обсяг продукції, який припадає на

одиницю фактора X:

Граничний продукт (МР) — це приріст загального обсягу вир-ва

(додатковий продукт), здобутий завдяки збільшенню використання змінного

фактора на одну додаткову 1-цю за незмінної величини всіх ін. факторів

вир-ва: приріст обсягу вир-ва; —приріст змінного фактора.

Якщо витрати змінного фактора збільшувати в нескінченно малих

кількостях, то граничний продукт саме й виражатиме граничну

продуктивність фактора (наприклад, гранична продуктивність праці,

гранична продуктивність капіталу). Це поняття посідає центральне місце в

теорії фірми, оскільки зіставлення продуктивності та ринкової ціни

фактора вир-ва обґрунтовує рішення фірми щодо доцільності залучення

додаткових одиниць змінного фактора.

28.Закон спадної граничної продуктивності фактору виробництва.

Закон спадної граничної продуктивності полягає в тому, що, починаючи з певного

обсягу збільшення використання одного з факторів виробництва, в той час

як інші фактори залишаються незмінними, супроводжується

зменшенням граничного продукту цього фактора. Це означає, ще збільшення

обсягу випуску продукції обмежене, якщо змінюється тільки один

фактор. Точка зменшення граничної продуктивності — це межа

використання змінного фактора, за якою його граничний продукт починає

зменшуватися.

Дія закону спадної граничної продуктивності стає очевидною, якщо взяти

за приклад вирощування картоплі на присадибній ділянці чи дачі. Якщо

вдвічі збільшити кількість годин роботи на ній проти нормального рівня,

то кількість зібраної картоплі зросте у меншій пропорції. Якби такої

залежності не існувало, то все сільське господарство світу можна було б

помістити на одному гектарі землі, сконцентрувавши там усі витрати

землі, сконцентрувавши там усі витрати

праці.

  1. Двофакторна виробнича функція. Поняття та властивості ізокванти.

Двофакторна виробнича функція, або ізоквантна варіація факторів виробництва характеризує виробничий процес, в якому змінним є обсяг використання двох факторів виробництва. Ізокванта – це лінія, кожна точка якої відображає такі комбінації двох ресурсів, які дають змогу отримати однаковий обсяг виробництва продукції. Чим більша кількість використовуваних ресурсів, тим більший обсяг виробництва продукції, тим далі від початку координат знаходиться відповідна ізокванта. Сукупність ізоквант однієї виробничої функції, кожна з яких відповідає певному обсягу продукції, називається картою ізоквант. Фактори виробництва є в деякій мірі взаємозамінними, взаємозамінність ресурсів в різих точках ізоквант різна. Взаємозаміність ресурсів характеризується граничною нормою технологічної заміни (MRTS). Ця величина показує на скільки одиниць має зменшитись виробниче споживання одного ресурсу в обмін на збільшення споживання іншого ресурсу на одиницю при умові незмінного обсягу виробництва. Наприклад норма технологічної заміни праці капіталом виглядає таким чином: MRTSlk = -L/K На малюнку 2 показано карту ізоквант для факторів з ідеальною взаємозамінністю, на малюнку 3 – карта ізоквант факторів виробництва з фіксованою пропорцією їх використання.