50. Утримання монопольної влади в довгостроковому періоді. Цінова дискримінація.

Монополія являє собою ринкову структуру, яка характеризується наявністю одного продавця та багатьох покупців, відсутністю близьких замінників для даного товару, існуванням бар’єрів для входу конкурентів на ринок. Відповідно, підприємство в умовах монополії зветься монополістом, а ринок, на якому діє монополіст, — монопольним ринком.

В умовах чистої монополії галузь складається з одного підприємства, тобто поняття «підприємство» і «галузь» стають тотожними. Крива попиту на продукт «чистого монополіста» є одночасно кривою ринкового попиту, що завжди має від’ємний тангенс кута нахилу.

Монополіст, на відміну від конкурентної фірми є «шукачем ціни», оскільки він приймає ринкову лінію попиту як задану, а сам встановлює ціну та обсяг виробництва, бо має дуже сильну ринкову владу.

Умовами встановлення та утримання монопольної влади є бар’єри для вступу конкурентів до галузі, тобто обмеження, які запобігають появі додаткових продавців на монопольному ринку, а саме:

виключні права;

патенти, авторські права, ліцензії;

власність на всю пропозицію виробничого фактора;

ефект масштабу великого виробництва тощо.

Цінова дискримінація

 За умовами, що забезпечують можливість встановлення різних цін на одне і те ж саме благо, виділяють такі види цінової дискримінації: просторову (продаж у місті або селі); часову (квитки на денні і вечірні кіносеанси); за доходами споживачів (послуги лікаря, юриста для багатих і бідних); за обсягом споживання блага (мінімально необхідна кількість і зверх того); за соціальним статусом споживача (проїзні квитки для учнів та робітників).

В залежності від способу здійснення цінової дискримінації її ділять на три категорії (ступені).

Дискримінацією першого ступеня називається продаж кожної одиниці блага за ціною її попиту. Якщо продавцю не вдається, то крива галузевого попиту стає для нього кривою граничного доходу. В цьому випадку монополія продасть такий же обсяг продукції, який був би реалізований в умовах досконалої конкуренції. При цьому весь надлишок споживача дістається продавцю у вигляді додаткового прибутку.

При різних цінах монополіст продає не кожну одиницю продукції, а визначені її партії. Так, теплоелектроцентраль може врахувати, що мінімально необхідну кількість електроенергії і тепла споживачі візьмуть за дуже високими цінами, а якщо на наступні порції своєї продукції вона буде знижувати ціни, то загальний обсяг виручки і, можливо, прибуток зросте. У цьому суть цінової дискримінації другого ступеня.

Загальне правило встановлення цін для здійснення цінової дискримінації другого ступеня таке: граничний дохід від продажу і-ї партії повинен дорівнювати ціні (і + 1)-ї партії, а гранична виручка від продажу останньої партії — граничним витратам:

MR₁ = P_і; MR₂ = P₃;…; MR_n = MC.

Використовуючи рис. 1. Проведемо графічний аналіз цінової дискримінації другого ступеня, намітивши розділити весь випуск на три партії.

При заданому галузевому попиті вибір q₁ визначає ціну Р₁. Точка перетину MR₁ з перпендикуляром, що виходить із q_1, визначає Р₂. При цій ціні можна продати партію q₂ – q₁. Перетин МR₂ з МС виявляє ціну, при якій слід реалізувати останню партію q₃ – q₂.

Цінову дискримінацію третього ступеня можна здійснити тоді, коли галузевий попит постає перед продавцем у вигляді окремих груп покупців (сегментів ринку) з різними функціями попиту. В цьому випадку задача монополіста встановити такі ціни для кожної групи покупців, які максимізують загальний прибуток.

Рис. 1. Цінова дискримінація

Загальний прибуток від продажу на n сегментах ринку визначається за формулою

П= Р₁q₁ + P₂q₂ + …P_nq_n — TC (Q), де .

 Умовою його максимізації є система рівнянь:

Проведення цінової дискримінації дозволяє зберегти на ринку споживачів з низькою купівельною здатністю. Цінова дискримінація — це широко розповсюджене явище не тільки на монопольних, але і на олігопольних ринках.

Ця двоїстість цінової дискримінації викликає двоїстість ставлння до неї в суспільстві (з боку громадськості й уряду), що відбивається також і в антимонопольному законодавстві та в антимонопольній політиці держави.