4. Методи та прийоми економічного аналізу

Метод економічного аналізу – системне, комплексне та безперервне вивчання, оцінка та узагальнення впливу факторів на результати діяльності будь-якого економічного об’єкта шляхом опрацювання спеціальними прийомами відповідної інформації з метою обґрунтування і прийняття оптимальних управлінських рішень для підвищення ефективності виробництва.

Розрізняють традиційні (логічні), економіко-математичні методи та методи експертної оцінки.

Традиційні (логічні) методи: порівняння, деталізації, елімінування, статистичні методи.

Порівняння – це науковий метод пізнання, у процесі якого невідоме (досліджуване) явище, предмети зіставляють із уже відомими, раніше для виявлення загальних ознак або відмінностей між ними.

Порівняльний аналіз може бути: горизонтальним (використовується для визначення абсолютних і відносних відхилень фактичного рівня показників від базового та оцінки відхилень), вертикальним (застосовується для вивчення структури економічних явищ та процесів шляхом розрахунку питомої ваги складових у загальному цілому, співвідношення складових цілого між собою, а також впливу факторів на рівень результатних показників шляхом порівняння їх розмірів до і після зміни відповідного фактора), трендовим (застосовується при дослідження рядів динаміки, тобто при вивченні темпів зростання і приросту показників за ряд років до рівня базисного року).

Суть методу деталізації полягає в розкладання, розчленуванні загальних показників на складові.

Елімінування – це усунення, виключення дії всіх факторів на відхилення за результатним показником, окрім одного. До нього відносять прийом ланцюгових підстановок, спосіб різниць, прийом відсоткових різниць.

Суть прийому ланцюгових підстановок полягає в послідовній заміні планової величини кожного із взаємодіючих факторів фактичною і в порівнянні результатів, які послідовно одержують при кожній такій заміні.

Спосіб різниць ґрунтується на визначенні різниць між фактичними і плановими (базовими) частковими показниками і множенні їх по кожному показнику на абсолютні значення іншого взаємопов’язаного з ними часткового показника.

Існують привила, за якими обчислюють вплив факторів на відхилення за загальним показником.

Для визначення ступеня впливу зміни кількісного показника на відхилення за загальними показником потрібно різницю за кількісним показником помножити на планове значення якісного показника.

Для того, щоб визначити вплив зміни якісного показника на відхилення за загальним, потрібно різницю за якісним показником помножити на фактичне значення кількісного показника.

Статистичні методи аналізу включають метод середніх величин, метод відносних величин, метод групування, індексний метод, балансовий метод.

У середній величині знаходять відображення загальні, характерні, типові ознаки досліджуваних явищ за відповідною ознакою. За допомогою відносних величин можна глибше зрозуміти суть і характер відхилень від базових показників. Суть методу групування – поділ загального числа сукупності об’єктів на якісні однорідні групи за відповідними ознаками з метою вивчення її структури або взаємозв’язку між компонентами. Індексний метод базується на відносних показниках. Балансовий прийом аналізу полягає в установленні рівноваги між кількома однорідними і взаємопов’язаними показниками для виявлення значення одного з них за відомими значеннями інших.

Аналітичні групування в свою чергу поділять на: типологічні (розподіл на однорідні групи або класи), структурні ( для вивчення складу та структури сукупності)та факторні (встановлює причинно-наслідкові зв’язки між ознаками явищ та факторів, які впливають на їх змину).

Економіко-математичні методи: кореляційний аналіз, регресійний аналіз, дисперсійний аналіз, методи математичного програмування та інші математичні методи.

Кореляційний аналіз дозволяє виявити зв’язок між окремими явищами або показниками та виміряти його міцність. Регресійний аналіз показує, як змінюється залежний показник при зміні будь-якого з незалежних показників (факторів). Дисперсійний аналіз – метод аналізу результатів, які залежать від різних одночасно діючих факторів, вибору найважливіших з них та оцінки їх впливу.

Методи експертної оцінки: метод колективних експертних оцінок, метод «мозкової атаки», метод синектики, метод контрольних запитань, метод колективного блокнота, метод аналогій, метод інверсії та інші.

Всі ці методи ґрунтуються на використанні професійного досвіду та інтуїції спеціалістів.

Так, наприклад, прийом контрольних запитань дозволяє підійти до вирішення проблеми за допомогою навідних питань.