2. Предмет мікроекономічної теорії та еволюція її розвитку.

Економічна теорія – це суспільна наука, яка вивчає закони розвитку економічних систем, діяльність економічних суб'єктів, спрямовану на ефективне господарювання в умовах обмежених ресурсів, з метою задоволення своїх безмежних потреб.

Економічна теорія, вивчаючи реальні економічні процеси, сама перебуває у постійному пошуку і розвитку, тому предмет її дослідження змінюється й уточнюється.

Формування предмета економічної теорії представники традиційних шкіл пов'язували з примноженням багатства, економічними законами, виробничими відносинами між людьми, а сучасні західні економісти — з проблемами "рідкісності", "обмеженості ресурсів та ефективності використання їх", "альтернативності вибору" тощо.

В сучасних умовах у більшості країн світу (особливо англо-американських) політична економія функціонує під назвою "економікс", в ряду інших — як "економічна теорія" або як "політична економія". Кожна з них має свій аспект дослідження і викладення. Проте вони по суті є назвами однієї і тієї самої економічної науки, що постійно розвивається та досліджує економічні явища і процеси на різних етапах розвитку людського суспільства.

Економічна теорія в широкому розумінні включає такі розділи: основи економічної теорії (політекономія), мікроекономіка, мезоекономіка, макроекономіка, мегаекономіка.

Мікроекономіка вивчає економічні процеси і поведінку економічних суб'єктів первинної ланки: домогосподарства, підприємства, фірми. Вона аналізує ціни окремих товарів, витрати на їхнє виробництво, прибуток, заробітну плату, попит і пропозицію на товари та ін.

Макроекономіка вивчає закономірності функціонування господарства в цілому, тобто на рівні національної економіки. Об'єктом її дослідження є валовий національний продукт, національний дохід, національне багатство, рівень життя населення, проблеми безробіття, інфляція та її причини, грошовий обіг, рух процента, податкова політика, кредитно-банківська система та ін.

Мєзоекономіка вивчає окремі галузі й підсистеми національної економіки (агропромисловий комплекс, військово-промисловий комплекс, торговельно-промисловий комплекс, територіально-економічні комплекси, вільні економічні зони та ін.).

Мегаекономіка вивчає закономірності функціонування і розвитку світової економіки в цілому, тобто на глобально-планетарному рівні.

Зауважимо, що загальна економічна теорія не є механічною сумою її складових. Усі її частини перебувають у нерозривній єдності та органічному взаємозв'язку, що забезпечує цілісне сприйняття економіки як самодостатньої та динамічної системи, яка функціонує на національному і загальносвітовому рівнях.

3. Що таке макроекономіка та її зв'язок з мікроекономікою Макроекономіка займається питаннями вимірювання та аналізуагрегованих показників економіки, таких як валовийвнутрішній продукт, рівень цін, процентна ставка, рівеньбезробіття, грошова маса і ін Оперуючи цими агрегованимипоказниками, макроекономіка займається вивченням ринкової рівноваги і економічної динаміки, висуваючи різні гіпотези про поведінку учасників економіки (економічних агентів). Ці поведінкові гіпотези, які відіграють основну роль вмакроекономічної теорії, в сучасних моделях обгрунтовуютьсяспеціально проведеним аналізом мікроекономічних підстав. Таким чином, макроекономіка тісно пов'язана з мікроекономікою Макроекономіка охоплює все національне господарство, дозволяєвиявити внутрішні економічні зв'язки, властиві йому, якєдиного цілого. Національне господарство - сукупність всіхгалузей і сфер економіки різних регіонів країни, об'єднанихрізноманітними економічними зв'язками. Макроекономіка - сукупність взаємопов'язаних виробників іспоживачів товарів і послуг. На відміну від мікроекономіки,що вивчає мотивацію поведінки виробників іспоживачів, а також механізм їх взаємодії на товарномуринку і ринках чинників виробництва в умовах різних видівконкуренції, макроекономіка являє собою частинуекономічної теорії, яка розглядає функціонуванняекономіки в цілому. Таким чином, Мікроекономіка - погляд наекономіку знизу, Макроекономіка - погляд на економіку зверху. Макроекономіка займається економікою в національному масштабі ітому має справу з агрегованими економічними показниками,такими, як валовий національний продукт, національний дохід,валові інвестиції, сукупний попит, сукупна пропозиція,рівень і динаміка цін і т.п. Досліджуючи і встановлюючикількісні зв'язки між макроекономічними показниками,  Макроекономіка не досліджує соціально-економічні відносини,обмежуючись кількісними характеристиками економічнихявищ і процесів та їх динаміки. Як розділ економічної теорії Макроекономіка склалася наприкінці 30-х рр.. поточного сторіччя в результаті появи роботи Дж. М. Кейнса «Загальна теорія зайнятості, відсотка і грошей». УНині Макроекономіка є теоретичною основоюрегулювання ринкової економіки в розвинених індустріальнихкраїнах, основою прогнозування та планування національнихекономічних комплексів.