16. Забезпечення банківського інвестиційного кредиту.

Під формою забезпечення повернення банківської позички слід розуміти конкретне джерело погашення боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання та організацію контролю банку за достатністю даного джерела.

Особливістю інвестиційного кредитування є те, що кредит не може бути бланковим (незабезпеченим), таким чином в Україні згідно з чинним законодавством банки можуть використовувати лише такі форми забезпечення інвестиційних позичок:

застава ;

гарантія, у тому числі:

а)платіжна гарантія — безумовне зобов’язання при настанні гарантійного випадку перерахувати банку певну суму;

б) гарантія завершення проекту, яка включає зобов’язання спонсорів не відмовлятися від здійснення проекту;

в) гарантія забезпечення постачання всім необхідним фірмою, яка займається реалізацією проекту;

г) додаткова гарантія у формі депозиту спонсора або фірми, які реалізують проект, у банку-кредиторі;

передоручення (цесія) на користь банку вимог і рахунків до третьої особи;

іпотека;

страхова угода .

При роботі із забезпеченням кредиту рекомендується додержуватися вимог, визначених нижче.

Заставник повинен бути власником майна, що приймається під заставу, або мати право повного господарського володіння чи оперативного управління цим майном.

Предмет застави має бути: високоліквідним, тобто вільно конвертуватися в грошові кошти;

придатним до тривалого зберігання (як правило, протягом строку користування позичкою); за стабільними цінами; низьковитратним щодо зберігання та реалізації; легкодоступним для контролю.

Не можуть бути предметом застави:

національні, культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання; вимоги, що мають особистий характер (тобто права, що не мають майнового змісту та не можуть бути відчужені від носіїв, наприклад, авторське), а також інші вимоги, застава яких забороняється законом; об’єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами; майно і кошти благодійних організацій; приватизаційні папери

Особливістю інвестиційного кредитування є те, що предметом застави може бути тільки реальне (матеріальне) майно підприємця (рухоме та нерухоме). Фінансові активи приймаються банком лише як додаткові.

Предмет застави не повинен бути переданий у заставу по інших зобов’язаннях позичальника або бути предметом інших зобов’язань, у тому числі договору оренди чи лізингу. Одночасно в договорі застави з банком повинно бути передбачено, що наступні застави майна, яке передано у заставу банку, не допускаються

У випадку, коли підприємство надає в заставу державне майно, то воно має отримати дозвіл на заставу в Фонді держмайна України. Порядок отримання такого дозволу регламентується Положенням ФДМ України «Про надання Фондом держмайна України дозволу на заставу державного майна»

17. Сутність та економічна роль застави при банківському інвестиційному кредитуванні

Застава — це спосіб забезпечення зобовязань, що передбачає право кредитора заставодержателя в разі невиконання боржником заставодавцем забезпеченого заставою зобовязання одержати задоволення з вартості заставленого майна.

Застава має похідний характер, тобто повязана з основним зобов-ням.

При роботі із забезпеченням кредиту рекомендується додержуватися вимог, визначених нижче.

1. Заставник повинен бути власником майна, що приймається під заставу, або мати право повного господарського володіння чи оперативного управління цим майном.

2. Предмет застави має бути:

високоліквідним, тобто вільно конвертуватися в грошові кошти

придатним до тривалого зберігання як правило, протягом строку користування позичкою

за стабільними цінами

низьковитратним щодо зберігання та реалізації

легкодоступним для контролю.

3. Не можуть бути предметом застави:

національні, культурні та історичні цінності, що перебувають у державній власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національного культурного надбання.

вимоги, що мають особистий характер тобто права, що не мають майнового змісту та не можуть бути відчужені від носіїв, наприклад, авторське, а також інші вимоги, застава яких забороняється законом

обєкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами

майно і кошти благодійних організацій

приватизаційні папери.

Недоцільно приймати в заставу:

промислове і торгівельне обладнання зі строком експлуатації або виготовлення понад 5 років

основні фонди виробничого призначення, які не можуть бути виділені в окремо розташовані одиниці і не мають незалежного енерго-, водо-, теплопостачання та підїзних шляхів

автомобілі зі строком випуску понад 3-5 років та пробігом: для автомобілів іноземного виробництва — понад 150 тис. км, республік колишнього СССР — понад 70 тис. км

оргтехніку та побутову техніку строком вигот.чи експлуатації понад 2 роки

залежані понад 1 рік товарні запаси

будинки або квартири, що перебувають у приватній власності заставника, якщо в них проживають і прописані неповнолітні діти та інваліди.

Особливістю інвестиційного кредитування є те, що предметом застави може бути тільки реальне матеріальне майно підприємця рухоме та нерухоме. Фінансові активи приймаються банком лише як додаткові.

Предмет застави не повинен бути переданий у заставу по інших зобовязаннях позичальника або бути предметом інших зобовязань, у тому числі договору оренди чи лізингу. Одночасно в договорі застави з банком повинно бути передбачено, що наступні застави майна, яке передано у заставу банку, не допускаються

У випадку, коли підприємство надає в заставу державне майно, то воно має отримати дозвіл на заставу в Фонді держмайна України

Оцінка якості застави для позичальників — юридичних осіб є одним із засобів забезпечення повернення інвестиційного кредиту. Для оцінки надійності застави використовують такі критерії:

співвідношення вартості заставного майна і суми кредиту

ліквідність заставного майна

здатність банку здійснювати контроль за заставним майном.