11.3 Сутність та функції управління проектними ризиками
Ризику схильні передусім фінансовий, технічний, організаційний і соціально-політичний аспекти проекту. Управління ризиком застосовується, якщо міра ризику є досить високою.
Функції управління ризиком включають, по-перше, його виявлення (ідентифікацію), по-друге, зниження міри ризику (рисунок 11.1).
1. Ідентифікація ризику передбачає виявлення зовнішніх непередбачуваних подій та зовнішніх передбачуваних, але невизначених подій; внутрішніх нетехнічних подій та внутрішніх технічних чинників, а також юридичних та правових чинників.
Ризики аналізують переважно на доінвестиційній фазі, в той час як виявляють вони себе лише в період реалізації проекту. Практично завжди, при реалізації довгострокових проектів, в них вносяться зміни, тому важливим в проектній діяльності є управління змінами. Під зміною розуміють заміну одного рішення іншим внаслідок впливу різноманітних внутрішніх і зовнішніх чинників. Часова віддаленість аналізу ризиків від моменту їх прояву може привести до таких наслідків:
окремі ризики можуть взагалі не врахуватись на етапі ідентифікації;
окремі виявлені ризики можуть бути оцінені неточно через зміну зовнішніх умов реалізації проекту;
Рис.11.1 – Схема управління проектними ризиками
внесення коректив у проект;
оцінки окремих ризиків можуть коригуватися через появу додаткової інформації про них.
2. Зниження міри ризику включає
- страхування ризику;
- аналіз впливу;
- планування реагування на ризикові події;
- система реагування на ризикові події;
- використання інформації про ризики.
Для кількісного аналізу ризиків проектної діяльності найчастіше використовують аналіз чутливості проекту, який дає змогу оцінити як зміниться ефективність проекту у разі зміни одного або декількох проектних чинників.
За допомогою розрахунку декількох варіантів точки беззбитковості визначають обсяг продажу за умов різних цінових і вартісних сценаріїв.
Перевірка стійкості проекту передбачає розробку сценаріїв його розвитку за найнебезпечніших умов. Проект вважається стійким, якщо в усіх розглянутих ситуаціях інтереси учасників дотримані.
Стратегія поведінки учасників проекту щодо ризиків передбачає:
- кожний учасник є до певного розуміння самостійним чинником ризику, тому ініціатор проекту повинен приділяти максимальну увагу їх вибору;
- всі учасники проекту оцінюючи ризики використовують одній й ті самі процедури та методи аналізу;
- ризики між учасниками проекту оговорюють та розподіляють ще на доінвестиційній фазі;
- оптимальний розподіл витрат, вигод і ризиків серед учасників проекту створює умови для зацікавленої співпраці всіх учасників проекту.
Контрольні питання за темою 11
Що включає в себе поняття “проектний ризик”?
За яким принципом класифікують проекті ризики;
Згрупуйте внутрішні й зовнішні типові проектні ризики, дайте їхню коротку характеристику.
Які з типових проектних ризиків можна віднести до динамічних, а які до
статичних?
5. Які дії передбачає управління ризиками?
6. Як розподіляються внутрішні ризики, дайте їхню характеристику?
7. Що включають в себе юридичні та правові ризики до якої групи їх можна віднести?
8. Розкрийте зміст поняття “страхування ризику”.
9. Чим різняться між собою планування дій реагування на ризикові події та система реагування на ризик, дайте їхнє визначення.
Які розрахунки включає в себе аналіз впливу ризиків?
11. Для чого розробляється стратегія поведінки учасників проекту в умовах ризику, перелічить її складові?