
- •Концепції туризму у ххі столітті.
- •25. Об’єктно-суб’єктна складова туризму.
- •31. Критерії регіоналізації.
- •32. Місце України у функціонуванні євро регіонів.
- •35. Управлінські структури державного регулювання сфери туризму в Україні.
- •36. Головні туристичні регіони світу.
- •37. Чинники регіоналізації.
- •40. Поняття регіональних таксономічних рівнів у туризмі.
25. Об’єктно-суб’єктна складова туризму.
Система туризму складається з двох субсистем:
1) суб’єкт туризму, тобто турист – споживач туристичних послуг зі всім різноманіттям його потреб та мотивів поведінки;
2) об’єкт туризму, що складається з трьох елементів: туристичний регіон, туристичні підприємства і туристичні організації.
Туристичний регіон – це географічна територія (місце, регіон), яку гість або туристичний сегмент вибирає з метою подорожування. Така територія містить усі споруди, необхідні для перебування, розміщення, харчування і організації дозвілля туристів.
Туристична організація — є невід'ємним елементом системи управління туризмом; взаємодіє з іншими елементами системи і має вплив на їх функціонування.
Важливість і необхідності існування в туристичному регіоні об'єднаної туристичної організації незаперечна. Вона повинна виконувати кооперативні завдання у своєму регіоні.
З одного боку, туристичну організацію можна визначити як особливий вид організаційної структури управління, яка бере на себе функцію координатора в туристичному регіоні. Для ефективного менеджменту важливо, щоб різноманітні функції як окремого підприємства, так і туристичного регіону координувалися спеціальними структурами.
З іншого боку, туристичні організації є туристичними посередниками, тобто вони повинні виконувати маркетингові функції, бути кооперативними та мати можливість організовувати роботу як на державному рівні, так і у приватному секторі.
Туристичні організації формують туристичну політику, тобто мають створювати вигідні умови і стимулювати розвиток туризму в регіоні.
Оскільки туризм є відображенням соціально-економічних відносин в житті окремих країн і одночасно складником міжнародних відносин, випинають необхідні передумови, організації усього комплексу туристичної діяльності та управління ним як у межах держави, так і на міжнародному рівні. Вони реалізуються, зокрема, у функціонуванні туристичних організацій, які класифікують за такими ознаками:
— національно-територіальною: міжнародні, регіональні та національні;
— суспільно-державною: урядові, громадські, приватні;
— видом діяльності: регулюючі, постачальники, ринкові агенти, розробники, консультанти, проектні організації, освітні організації, видавництва, професійні асоціації, торгові та споживчі організації;
— сферою діяльності: транспортні (авіаційні, автобусні, залізничні, автомобільні та круїзні), туроператори, турагентства, місцеві профспілки.
Туристичні підприємства є третім важливим компонентом, який створює туристичну пропозицію в підсистемі "об'єкт туризму". В туристичній галузі функціонують різноманітні підприємства. Одні надають клієнтам виключно туристичні послуги, а для інших туризм — це один з кількох напрямів їх комерційної діяльності. Підприємства, які діють лише у сфері туризму, називаються туристичними підприємствами первинних послуг, а підприємства, що отримують прибуток не тільки від туристичної діяльності — туристичними підприємствами вторинних послуг.