- •1.Офіційно-діловий стиль
- •2. Науковий стиль, його призначення, мовні особливості й різновиди.
- •3.Поняття «літературна мова», «офіційна мова», «державна мова»
- •4. Ознаки літературної мови. Норми літер. Мови.
- •5. Культура усного і писемного мовлення
- •7.Мовленнєва проф компетенція.Мовний етикет.
- •8. Індивідуальні та колективні форми усного фахового спілкування.
- •9. Функції та види бесід.
- •11. Етикет телефонної розмови
- •12. Терміни, використання термінів в професійній мові.
- •13. Ділові папери.
- •14. Документ, його функції.
- •15. Класифікація документів.
- •17. Вимоги до тексту документів.
- •18. Публіцистичний стиль. Вимоги.
- •19. Засоби невербальної комунікації.
- •20. Лексикографія. Типи словників.
- •21. Суть і види перекладу.
- •22. Особливості синтаксису ділової мови.
- •23. Ділове листування, види листів.
- •24. Трудова угода. Контракт.
- •25. Термін, види термінів. Ознаки терміна.
- •26. Візитна картка. Види візитних карток.
13. Ділові папери.
Автобіографія — це документ, у якому особа, що складає його, подає опис свого життя та діяльності в хронологічній послідовності.
Автобіографія має бути вичерпною й лаконічною, може писатися від руки або з використанням технічних засобів. Залежно від призначення автобіографія може бути:
- автобіографією-розповіддю (укладається в довільній формі);
- автобіографією-документом (точно викладаються основні факти).
Доручення — це документ, за яким приватна чи посадова особа, організація передає права (повноваження) іншій особі чи організації здійснювати від її імені зафіксовані в дорученні дії.
Доручення можуть бути особистими (приватними) і офіційними (службовими).
ПропозиціяЦе документ, у якому особа (установа) висловлює свої думки щодо методів поліпшення діяльності державних органів,
громадських організацій, установ
Розписка — це документ, який підтверджує передачу й одержання грошей, матеріальних цінностей, документів тощо від установи чи приватної особи.
Розписки можуть бути приватними й службовими
Розпорядження — це документ, який видається посадовими особами, державними органами, установами, підприємствами в межах їх компетенції й має обов’язкову юридичну силу щодо громадян (працівників) та підлеглих установ, яким адресовано розпорядження.
Характеристика — це документ, в якому дається оцінка ділових і моральних якостей працівника (учня).
Характеристика дається, як правило, з останнього місця роботи або навчання. Готує її керівник структурного підрозділу (у школі — класний керівник). Підписується керівником установи або ж керівником установи й керівником структурного підрозділу та засвідчується гербовою чи круглою (що прирівнюється до гербової) печаткою.
Довідка — це документ, який містить опис та підтвердження юридичних та біографічних фактів і подій, пов’язаних з діяльністю окремих осіб, обставинами діяльності установ, організацій.
Довідки діляться на дві групи:
- особисті - підтверджують біографічні чи юридичні факти конкретної особи;
- службові - містять інформацію про факти й події службового характеру.
Звіт — це письмове повідомлення про виконання якоїсь роботи. Звіти бувають статистичні (цифрові) й текстові. Статистичні звіти пишуться на спеціальних, виготовлених друкарським способом бланках, текстові — на звичайному папері. Матеріал звіту охоплює точно визначений період часу.
Прес-реліз - Це документ, в якому установа подає інформацію про певну подію або захід до засобів масової інформації (ЗМІ). Метою написання прес-релізу є ознайомлення ЗМІ з подією і подальше висвітлення її у найбільш вигідному або важливому для установи аспекті. Інколи журналісти використовують прес-релізи у своїх статтях без змін.
Резюме — це документ, в якому подаються короткі відомості про навчання, трудову діяльність і професійні успіхи та досягнення особистості, яка його складає.
Заява — це документ, у якому приватна чи посадова особа звертається з проханням тобто пропозицією на адресу установи чи посадової особи.
Заява може бути:
— простою (викладається тільки прохання);
— мотивованою (вказується мотивація прохання);
— складною (заява містить додатки).
Протокол – це документ, в якому фіксується хід обговорення питань і рішення, прийняті колегіальними органами на зборах, нарадах, конференціях тощо.
Це первинний офіційний документ, на підставі якого керівництво має право вимагати від підлеглих виконання доручених їм завдань, видавати розпорядчі документи.
