
- •5. Організація фінансової діяльності підприємства
- •7. Управління активами підприємства
- •10. Теорія ануїтетів. Оцінка рентних платежів
- •11. Фінансове моделювання.
- •12. Портфельні теорії.
- •16. Регулювання дефіциту грошових коштів на підприємстві
- •18. Управління рентабельністю суб’єкта господарювання
- •20. Управління капіталом підприємства.
- •21. Управління витратами на підприємстві
- •22. Управління інвестиціями
- •23. Аналіз інвестиційних проектів. Схема фінансування інвестиційних проектів
- •24. Метод чистого сучасного значення (npv-метод)
- •25. Управління інноваційною діяльністю підприємства
- •26. Управління фінансовими ризиками. Ризик-менеджмент підприємств
- •31. Цінова політика підприємства
- •33. Управління заборгованістю підприємства
- •36. Фінансова стратегія підприємства
- •37. Фінансова тактика підприємства
- •38. Фінансова політика суб’єкта господарювання. Етапи формування та оцінка ефективності фінансової політики підприємства
- •39. Система прийняття фінансово-економічних рішень на підприємстві. Врахування інфляційного знецінення грошей у прийнятті фінансових рішень
- •40. Методи прогнозування фінансових процесів діяльності підприємства
- •42. Страховий менеджмент підприємств
- •43. Фінансове планування діяльності підприємств. Поточне та оперативне планування фінансової діяльності.
- •44. Оцінка вартості суб’єкта господарювання
- •45. Характеристика фінансової звітності підприємств
- •47. Схема розрахунку показників оцінки фінансового стану підприємства
- •48. Антикризове управління підприємством
- •49. Фінансовий менеджмент у банківських установах
- •50. Фінансовий менеджмент суб’єктів малого підприємництва
47. Схема розрахунку показників оцінки фінансового стану підприємства
Класифікація основних показників оцінки фінансового стану підприємства:
Показники оцінки майнового стану підприємства.
Показники оцінки ліквідності та платоспроможності.
Показники оцінки фінансової стійкості і стабільності підприємства.
Показники рентабельності підприємства.
Показники ділової активності.
Показники прибутковості (рентабельності).
Показники акціонерного капіталу.
Частина власних оборотних коштів у покритті запасів — це вартість запасів, яка покривається власними оборотними коштами. Рекомендована нижня межа цього показника — 50 %.
Коефіцієнт
забезпеченості власними коштами
Коефіцієнт фінансової залежності
Рентабельність – це відносний показник, тобто рівень прибутковості, що вимірюється у відсотках.
48. Антикризове управління підприємством
Антикризове управління - система своєчасних прийомів і методів, здатних попередити фінансову кризу і уникнути банкрутства.
Відповідно до такого тлумачення проф. Н.В. Туленковим пропонується диференціювати антикризове управління залежно від стадії (глибини) кризи на такі підвиди [219, с 19-25]:
1) передкризове управління, яке здійснюється для своєчасного виявлення та розв'язання проблем (прийняття рішень) з метою запобігання кризі;
2) управління в умовах кризи, метою якого визнається стабілізація нестійких станів та збереження керованості системи;
3) управління процесами виходу з кризи, яке здійснюється з метою мінімізації втрат та втрачених можливостей під час виведення підприємства зі стану кризи.
Особливістю антикризового управління є не тільки спрямування, а й структурно-логічна побудова, спеціальний інструментарій, окремий суб'єкт проведення, що в комплексі і дає змогу розглядати антикризове управління як виокремлений напрям управлінської діяльності.
49. Фінансовий менеджмент у банківських установах
Об'єктами фінансового менеджменту в банку є:
1. Операції банку: формування капіталу банку, активні та пасивні операції, комісійно-посередницькі операції.
2. Ліквідність та фінансові ризики — процентний, валютний, кредитний, ризик ліквідності, ризик країни тощо.
8. Фінансові результати — доходи, видатки, прибуток.
4. Оподаткування тощо.
Суб'єктом фінансового менеджменту є комплекс підрозділів, які за допомогою різноманітних форм управлінського впливу забезпечують ефективне управління фінансами в банку. До них належать: аналітичні служби, служби планування, казначейство, служби контролю. Очолює ці служби в банку, як правило, головний фінансовий менеджер.
Фінансове планування ґрунтується на стратегічному плані розвитку банку щодо визначення концепції його розвитку, формування стратегічних цілей банку і на тактичному плані (бізнес-плані) на майбутній період (як правило, рік) щодо визначення заходів та встановлення конкретних завдань з досягнення стратегічних цілей, розроблення тактики виконання поставлених завдань (стратегії розвитку бізнесу) тощо. Фінансовий план містить:
— розробку та узгодження фінансової моделі банку;
— формування прогнозного балансу ресурсів і вкладень, розрахунок прогнозних фінансових результатів, складання плану руху капіталу, плану банківських операцій, плану розробки і впровадження нових банківських продуктів та послуг;
— формування бюджету банку на рік у його дохідній та витратній частинах;
— встановлення лімітів видатків на утримання банку, визначення мінімальної, достатньої маржі та дохідної частини бюджету, розрахунок податкових платежів та обов'язкових відрахувань;
— розрахунок прогнозних показників і нормативів.
Особливістю фінансового аналізу діяльності банку є те, що його дані використовуються як база для всіх інших функцій.
Результати попереднього аналізу — оцінні показники — використовуються в процесі фінансового планування, результати оперативного аналізу — в процесі прийняття рішень при виконанні регулятивних функцій, результати подальшого і перспективного аналізу використовуються при виконанні контрольних функцій, а також у процесі прийняття рішень щодо майбутнього розвитку банку.