42. Страховий менеджмент підприємств

Враховуючи значення основних та оборотних фондів у виробничій діяльності, забезпечення їх страхового захисту є пріоритетним в системі страхування і базується на єдиних принципах. Разом з тим, характер і специфіка функціональної ролі кожної з цих двох груп фондів зумовлюють особливості в умовах їх страхування.

Відомо, що основні фонди враховуються на балансі підприємства переважно по первісній вартості, тобто, вартості їх придбання чи будівництва. Переоцінка основних фондів, яка періодично проводиться, встановлює сучасну (відновлювальну) вартість створених раніше фондів. При переоцінці враховується фізичний знос елементів основних фондів, хоч на Заході в нормах амортизації (зносу) вже давно враховується і моральний знос.

В основу всіх страхових відносин покладена фактична вартість основних фондів, що складається з первісної оцінки за вирахуванням зносу.

Для оборотних фондів поняття зносу не має сенсу. Тому завдання відшкодування фактичних втрат вирішується шляхом страхування оборотних фондів по повній балансовій (інвентарній) оцінці. Це стосується І страхування фондів обігу, основну частину яких становить готова продукція.

Зазначимо, що по економічному змісту до основних та оборотних фондів відносяться різні види тварин, багаторічні насадження. В практиці ж-страхування вони розглядаються як самостійні види.

Державні підприємства, а також акціонерні товариства, корпорації, що виникли на їх основі, можуть заключати різного виду договори страхування. По основному договору страхуванню підлягає все майно, що належить підприємству: будівлі, споруди, передавальні пристрої, силові, робочі та інші машини, устаткування, транспортні засоби, риболовецькі та інші судна, знаряддя лову, об'єкти незавершеного будівництва, інвентар, готова продукція, товари, сировина, матеріали та інше майно. Підприємство має право страхувати будь-яку частину (групу) свого майна

.

43. Фінансове планування діяльності підприємств. Поточне та оперативне планування фінансової діяльності.

Система поточного планування фінансової діяльності підприємства основана на розробленій ним фінансовій стратегії і фінансовій політиці. Поточне фінансове планування полягає в розробці конкретних фінансових планів. Останні дають можливість підприємству визначити всі джерела фінансування його розвитку на майбутній період, сформувати структуру доходів і витрат, забезпечити постійну платоспроможність, визначити структуру активів і капітал підприємства на кінець планового періоду.

Фінансовий план відображає обсяги надходжень та спрямування коштів у плановому році з метою забезпечення потреб діяльності, розвитку підприємства, виконання його зобов’язань, включаючи зобов’язання щодо сплати податків і обов’язкових платежів.

Фінансовий план складається із п’яти розділів:

1. Джерела формування і надходження коштів;

2. Приріст активів підприємства;

3. Повернення залучених коштів;

4. Витрати, пов’язані з внесенням обов’язкових платежів до бюджету та державних цільових фондів;

5. Покриття збитків минулих періодів.

Система оперативного планування фінансової діяльності полягає в розробці комплексу короткострокових планових завдань з фінансового забезпечення основних напрямів фінансово–господарської діяльності підприємства.

Оперативне фінансове планування необхідне підприємству для контролю за фактичним надходженням коштів на поточний рахунок, витрачанням коштів у процесі господарської діяльності, виконання поточного фінансового плану.

Більшість підприємств вдається до спрощеної системи оперативного фінансового планування, коли складається лише окремі його елементи – платіжний календар та касовий план.

Головною формою такого фінансового завдання є бюджет (кошторис).

Бюджет – це оперативний фінансовий план на короткостроковий період, що розробляється, як правило, в рамках наступного кварталу з розбивкою по місцях (і менших періодах), що відображає надходження і витрачання грошових коштів у процесі здійснення конкретних видів фінансово–господарської діяльності підприємства.

Складання бюджету включає такі етапи:

1. Підготовка прогнозу і бюджету продаж.

2. Визначення очікуваного обсягу виробництва.

3. Розрахунок витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією продукції.

4. Розрахунок і аналіз грошових потоків.

5. Складання планових фінансових звітів.