
- •5. Організація фінансової діяльності підприємства
- •7. Управління активами підприємства
- •10. Теорія ануїтетів. Оцінка рентних платежів
- •11. Фінансове моделювання.
- •12. Портфельні теорії.
- •16. Регулювання дефіциту грошових коштів на підприємстві
- •18. Управління рентабельністю суб’єкта господарювання
- •20. Управління капіталом підприємства.
- •21. Управління витратами на підприємстві
- •22. Управління інвестиціями
- •23. Аналіз інвестиційних проектів. Схема фінансування інвестиційних проектів
- •24. Метод чистого сучасного значення (npv-метод)
- •25. Управління інноваційною діяльністю підприємства
- •26. Управління фінансовими ризиками. Ризик-менеджмент підприємств
- •31. Цінова політика підприємства
- •33. Управління заборгованістю підприємства
- •36. Фінансова стратегія підприємства
- •37. Фінансова тактика підприємства
- •38. Фінансова політика суб’єкта господарювання. Етапи формування та оцінка ефективності фінансової політики підприємства
- •39. Система прийняття фінансово-економічних рішень на підприємстві. Врахування інфляційного знецінення грошей у прийнятті фінансових рішень
- •40. Методи прогнозування фінансових процесів діяльності підприємства
- •42. Страховий менеджмент підприємств
- •43. Фінансове планування діяльності підприємств. Поточне та оперативне планування фінансової діяльності.
- •44. Оцінка вартості суб’єкта господарювання
- •45. Характеристика фінансової звітності підприємств
- •47. Схема розрахунку показників оцінки фінансового стану підприємства
- •48. Антикризове управління підприємством
- •49. Фінансовий менеджмент у банківських установах
- •50. Фінансовий менеджмент суб’єктів малого підприємництва
33. Управління заборгованістю підприємства
Управління дебіторською заборгованістю
У розділі «оборотні активи» бухгалтерського балансу вітчизняних підприємств відповідно до чинного законодавства показується як поточна дебіторська заборгованість (з терміном погашення до 12 місяців), так і довгострокова (з терміном погашення більше 12 місяців). При цьому по кожному виду заборгованості виділяється заборгованість покупців і замовників, векселі до отримання, заборгованість дочірніх і залежних підприємств, заборгованість учасників (засновників) по внесках в статутний капітал, аванси видані, інші дебітори. Тому управління дебіторською заборгованістю — важлива ділянка роботи фінансових і бухгалтерських служб підприємства.
Виконання її переслідує декілька цілей:
1. отримання платежів від дебіторів — одне з основних джерел надходження грошових коштів на підприємство. Отже, організація оптимальних режимів руху дебіторської заборгованості прямо впливає на мету діяльності підприємства в ринкових умовах — отримання доходів і прибутку;
2. у сучасних умовах існують певні суперечності між політикою в галузі закупівель і політикою продажів, що надає додаткове значення впровадженню ефективних процедур інкасації (відмітимо, що в даному випадку під інкасацією розуміється отримання коштів від його боржників);
3. як показує практика, облік реальних витрат або вигод від кредитних рішень, що приймаються (зокрема, від надання покупцям права на відтермінування платежу) може використовуватися як інструмент розширення продажів і підвищення оборотності поточних активів.
Залежно від політики оплати підприємством ресурсів (передоплата, оплата за фактом надходження, відтермінування платежу) у підприємства може виникати кредиторська і дебіторська заборгованість. Фінансовий цикл — час обороту грошових коштів підприємства.
Будь-яку суму коштів, використовувану підприємством для фінансування своїх витрат, можна розглядати як кредит (хай і внутрішній, взятий від інших операцій). А кредит коштує гроші за кожен день використання. Тому, чим довший фінансовий цикл, тим більше сумарні витрати підприємства.
Управління кредиторською заборгованістю
Кредитори — це особи, компанії або організації, що надають підприємству гроші, товари, або послуги у борг за умови, що він буде погашений в певний день або по закінченню певного терміну.
Позикові засоби підприємства — це те, що належить кредиторам. Одна частина таких коштів являє собою чисто грошові позики (кредити банків, облігаційні позики і ін.). Інша частина є сумою виниклих, але покищо не погашених зобов'язань перед різними кредиторами.
З погляду специфіки боргів, всіх кредиторів підприємства можна розбити на наступні групи:
позичальники (банки, утримувачі облігацій та ін.);
постачальники і підрядчики;
бюджет і позабюджетні фонди;
працівники підприємства (заборгованість по оплаті праці);
споживачі і клієнти (авансуючі постачання готовій продукції);
інші кредитори.