Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз

Грудну клітку, верхню і середню частини живота можна надійно закрити спіральною пов´­яз­­кою, пов’язкою Шиловцева чи хрестоподібною пов’язкою (рис. 8).

Для попередження зміщення простої спіральної пов’язки, яка накладається на нижню половину живота, її фіксують до стегна за допомогою колосоподібної пов’язки. Накладають її наступним чином: останній тур з боку спини ведуть через зону клубової кістки, направляють вниз на передню поверхню стегна і виконують циркулярний тур навколо нього, потім бинт направляють косо вверх по передній поверхні живота до верхньої границі пов’язки, де ви­­конують кілька циркулярних турів. Потім проводять ще один тур, який фіксує пов’язку до стегна: його ведуть по спині косо зверху вниз до клубової кістки, а потім через пахову ділянку на стегно. Бинт закріплюють циркулярним туром, переводять його на передню черевну стінку, де завершують пов’язку накладанням кількох спіральних турів.

Рис. 8. Пов’язки на грудну клітку: а – спіральна; б – пов’язка Шиловцева; в - хрестоподібна

Пов’язка на пахову ділянку

Пахову ділянку найбільш зручно закривати колосоподібною пов’язкою (рис. 9а). Бинт закріплюють циркулярним туром на животі. Якщо необхідно закрити праву пахову ділянку, бинт ведуть зліва направо, а ліву – справа наліво. Наступний тур є косий – після переходу в поперекову ділянку його направляють косо вниз над крижовою кісткою, сідницею і великим вертелом стегнової кістки, виводять на передню поверхню стегна, далі бинт накладають косо вниз, ззовні досередини, обводять стегно ззаду на передню поверхню до лонного зчленування і через клубову ділянку протилежного боку на поперекову ділянку. Потім накладають необхідну кількість турів по ходу першого косого туру з деяким їх зміщенням. Для створення колосоподібної пов’язки косі тури можна поєднувати з циркулярними, що дозволяє надійно закрити нижні відділи живота, сідниці, пахову ділянку і верхню третину стегна. Закінчують пов’язку циркулярними турами на животі.

Рис. 9. Пов’язки на пахову ділянку і промежину: а – колосоподібна; б, в – восьмиподібна на промежину.

Пов’язка на промежину

Цю пов’язку накладають наступним чином (рис.9б,в): бинт закріплюють двома циркулярними турами на животі, потім накладають вісімкоподібну пов’язку з перехрестом на промежині. Циркулярний тур переходить в косий через праву пахову ділянку в промежину, ззаду – через ліву сідничну ділянку до лівої клубової кістки, далі через ліву пахову ділянку і промежину на праву сідничну ділянку до правої клубової кістки. Для міцності пов’язки вісімкоподібні тури доцільно поєднувати з циркулярними навколо живота.

Пов’язки на верхню кінцівку

Верхня кінцівка має складну конфігурацію, тому пов’язки на ній є дуже різноманітні і кожна з них включає в себе комбінацію різних типів пов’язок.

На пальці китиці можна накласти два види пов’язок.

Зворотна пов’язка на І палець (рис. 10а). Спочатку накладають кілька шарів бинта почергово – на тильну і на долонну поверхню пальця, які фіксують круговим туром біля основи, а потім гвинтовим – до нігтьової фаланги. Формують остаточно пов’язку накладанням спіральних висхідних турів. Фіксують бинт біля основи пальця. Аналогічну пов’язку можна накласти на всі пальці і китицю – пов’язку “рукавичку”.

Спіральна пов’язка на палець (рис. 10б) накладається вузьким бинтом. Кількома круговими турами бинт фіксують в ділянці зап’ястка. При бинтуванні правої китиці тури накладають зліва направо, лівої – справа наліво. Від зап’ястка бинт проводять косо по тильній поверхні китиці до основи пальця. Потім накладають два гвинтові низхідні тури до нігтьової фаланги, потім – спіральну висхідну пов’язку до основи пальця. Бинт виводять через міжпальцевий проміжок на тил китиці до зап’ястка, де його фіксують циркулярним туром. Послідовно переходячи на інші пальці і повторюючи вищевказані етапи, можна накласти пов’язку на всі пальці – “рукавичку”.

Рис. 10. Пов’язки на пальці китиці: а – зворотна; б – спіральна; в – «рукавичка».

Колосоподібна пов´язка на І палець починається з фіксації бинта на зап’ястку, потім бинт ведуть косо через тильну поверхню китиці і великого пальця і повертають через тил китиці до променево-зап´ястного суглобу. Далі ці вісімкоподібні тури повторюють декілька разів, послідовно зміщуючи перехрест бинтів на пальці до його основи. Фіксують бинт на зап´ястку.

Пов´язка на китицю і променево-зап´ястний суглоб є комбінацією кругової і вісімкоподібної пов´язок. Накладають кілька кругових турів на ділянку променево-зап´ястного суглобу, бинт через тил китиці проводять через І-й міжпальцевий проміжок на долонну поверхню китиці і накладають кілька кругових турів на китицю. Бинт повертають через тил китиці на передпліччя. Вісімкоподібні тури повторюють кілька разів з переплетенням їх на тильній поверхні китиці. Бинт фіксують круговими турами в ділянці променево-зап´ясткового суглобу. Передпліччя можна надійно закрити також спіральною пов’язкою (рис. 10в).

Рис. 11. Колосоподібна пов’язка на китицю

Пов’язку на ліктьовий суглоб накладають при згинанні руки в ліктьовому суглобі під кутом 90º (рис. 12). Бинт кількома круговими турами фіксують на плечі одразу вище суглобу, а потім виконують вісімкоподібну пов’язку, яка сходиться, з перехрещенням турів в зоні ліктьової ямки. Останні тури закривають ліктьовий відросток. Фіксують бинт круговим туром на плечі.

Колосоподібна пов’язка на плечовий суглоб. На плече ближче до пахвинної ямки накладають три кругові тури. З пахвинної ямки починають четвертий, ведуть його косо вверх по зовнішній поверхні плеча на спину і далі навколо грудної клітки до початку цього туру. П’ятий тур бинта ведуть через ділянку плечового суглобу, дещо прикриваючи попередній тур, косо вниз навколо плеча і через пахвинну ямку на передню поверхню плечового суглобу, який переходить в наступний тур, аналогічний четвертому. Послідовно зміщують тури бинта, повністю закривають ділянку суглобу.

Пов’язку Дезо застосовують для фіксування всієї верхньої кінцівки (рис. 14а). Перед її накладанням в пахвинну ділянку встановлюють невеликий ватно-марлевий валик, руку притискають до тулуба і згинають в ліктьовому суглобі під кутом 90˚.

Рис. 12. Пов’язка на передпліччя і «черепашача» пов’язка на ділянку ліктьового суглобу.

Рис. 13. Пов’язка на верхню кінцівку

Після цього круговими турами фіксують плече до грудної клітки, бинтуючи від здорового боку до хворого. З пахвинної западини здорового боку бинт проводять по передній поверхні грудної клітки на хворе надпліччя, переводять назад, опускають до ліктя, підхоплюють лікоть, передпліччя і китицю та повертають бинт в пахвинну ділянку. Далі проводять тур косо по спині на надпліччя хворої руки, переводять вперед до ліктя, огинають його і по спині повертаються до пахвинної западини здорового боку. Такі тури повторюють кілька разів і закінчують їх круговим горизонтальним бинтуванням.

Рис. 14. Пов’язки Дезо (а) і Вельпо (б).

Пов’язку Вельпо часто застосовують після вправлення вивиху плеча (рис. 14б). Китицю хворої руки вкладають на здорове надпліччя. Бинтують круговими турами від хворого боку, поступово фіксуючи руку до тулуба. Потім ведуть бинт в пахвинну западину здорового боку, і по спині косо до хворого надпліччя. Після цього проводять тур вниз по зовнішній поверхні плеча, огинають лікоть і косо вгору проводять до здорової пахвинної западини. Такі тури проводять декілька разів до повної фіксації кінцівки.