
- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Лікувальна імобілізація
Найбільше розповсюдження отримала іммобілізація з використанням гіпсових пов’язок.
Рис. 50. Етапи підготовки гіпсового бинта
Гіпс (просмажений при температурі 1400С сульфат кальцію) є дрібним порошком, який в суміші з водою має здатність швидко тверднути. На повітрі гіпс поглинає вологу, тому його зберігають в щільно закритих ящиках, а фабрично виготовлені гіпсові бинти – в целофанових герметичних упаковках. Гіпсові бинти бувають широкі (23 см), середні (17 см) і вузькі (10 см). Їхня довжина їх не перевищує 3 метрів. Для перевірки якості гіпсу існує декілька проб:
гіпсовий порошок стискують в кулаці. Якщо він доброї якості, то після розтискання кулака він розсипається, якщо поганої – залишається у вигляді грудки.
однакові порції гіпсу і води змішують на тарілці. Отримана маса має застигнути через 5-6 хв., при натискуванні пальцями не розчавлюватись, на її поверхні не повинна виступати вода.
гіпс і воду змішують у співвідношенні 1:1 і виготовляють кульку, яка через 7-10 хв. твердне. Якщо цю кульку кинути з висоти одного метра, вона не повинна розбитися.
Для сповільнення застигання, гіпс розводять холодною водою, для прискорення – замішують на теплій (35-400С). Гіпсові бинти можна приготувати самому, втираючи порошок гіпсу в бинт. Замочування гіпсових бинтів, або лонгет (декілька шарів бинтів певної довжини і ширини) проводять так. Сухий бинт беруть двома руками з країв і кладуть на поверхню води, бинт сам грузне у воді. Коли перестають виділятися міхурці повітря – гіпс змочився. Під бинт підводимо пальці обох рук і стискаємо легенько з боків, щоб видалити зайву воду (рис. 50). Після цього або накладаємо гіпсову пов’язку на тіло, або формуємо лонгету на стопі.
Всі гіпсові пов’язки поділяють на: циркулярні; розрізно-знімні; вікончасті; мостоподібні; шинні; лонгетні; лонгетно-циркулярні; торакобрахіальні; кокситні; гонітні; корсети; ліжечка (рис. 51).
При накладанні гіпсової пов’язки притримуються правил:
кінцівці або відповідній частині тіла надають фізіологічного або функціонального вихідного положення;
кінцівку слід підтримувати всією китицею, а не пальцями;
окрім пошкодженої ділянки тіла, іммобілізації підлягають два сусідніх суглоби;
якщо гіпсова пов’язка накладається з підкладкою, то для цієї мети краще використовувати негігроскопічну вату, яку накладають на кісткові виступи;
при накладанні пов’язки необхідно покривати кожним ходом 2/3 попереднього туру. Для зміни направлення ходу туру, не можна перегинати гіпсовий бинт. Його підрізають з протилежної сторони і розправляють;
пов’язка не повинна стискати тканини і не бути дуже вільною;
після накладання пов’язки необхідно перевірити чи не стискає вона магістральні судини (синюватість, набряк, похолодіння, оніміння, відсутність пульсації).
Рис. 51. Різні види гіпсових пов’язок на нижню кінцівку
Для накладання гіпсових пов’язок є спеціальні пристосування та інструменти: екстензій ний стіл, підставки під таз, апарат для накладання корсетів. Знімають гіпсові пов’язки за допомогою механічних чи електричних пилок для гіпсу, ножиців, скальпелів, кусачок Штиля.