
- •Передмова
- •Морально-етичні та деонтологічні аспекти медичної діяльності
- •Діагностика захворювань та догляд за хворими Загальні відомості про діагностику захворювань
- •Оцінка стану основних параметрів життєдіяльності організму.
- •Десмургія Призначення пов’язок
- •Правила накладання пов’язок
- •Помилки при накладанні м’яких пов’язок
- •Основні типи бинтових пов’язок
- •Характеристика окремих груп м´яких пов´язок
- •Пов'язки на голову та шию
- •Пов’язки на грудну клітку, живіт і таз
- •Пов’язка на пахову ділянку
- •Пов’язка на промежину
- •Пов’язки на верхню кінцівку
- •Пов’язки на нижню кінцівку
- •Асептика і антисептика Історія виникнення
- •Основні принципи антисептики
- •Основні принципи асептики
- •Дезінфекція
- •Принципи і види стерилізації
- •Підготовка рук до операції
- •Підготовка операційного поля
- •Стерилізація шовного матеріалу
- •Стерилізація перев’язувального матеріалу та білизни
- •Стерилізація хірургічного інструментарію
- •Загальні питання реаніматології
- •Термінальні стани
- •Серцево-легенева і церебральна реанімація
- •Етап а – відновлення прохідності дихальних шляхів
- •Етап в – екстрена штучна вентиляція легень і оксигенація
- •Етап с – підтримання кровообігу
- •Етапи d і e – застосування медикаментозних середників, інфузійної терапії, електрокардіоскопія і електрокардіографія
- •Етап f – електрична дефібриляція
- •Етапи g, h і I – оцінка стану хворого, відновлення свідомості і корекція недостатності функцій органів
- •Утоплення
- •Ураження електричним струмом
- •Повішання
- •Сонячний і тепловий удар
- •Опіки та відмороження Термічні і хімічні опіки
- •Опікова хвороба
- •Перша допомога при опіках
- •Радіаційні (променеві) опіки
- •Опіки електричним струмом
- •Відмороження
- •Отруєння
- •Діагностика отруєнь і принципи надання невідкладної допомоги
- •Активна детоксикація організму
- •Антидотна терапія
- •Основні антидоти, які найчастіше використовуються при гострих отруєннях
- •Отруєння барбітуратами
- •Отруєння наркотичними анальгетиками
- •Отруєння алкоголем
- •Отруєння фосфорорганічними речовинами
- •Отруєння беленою
- •Отруєння ртуттю та її сполуками
- •Отруєння чадним газом
- •Укуси комах
- •Укуси членистоногих
- •Укуси змій
- •Отруєння грибами
- •Кровотеча і крововтрата
- •Методи зупинки кровотечі
- •Долікарська медична допомога при зовнішніх кровотечах
- •1 Етап 2 етап
- •3 Етап 4 етап
- •Долікарська медична допомога при деяких специфічних видах зовнішніх кровотеч
- •Долікарська медична допомога при внутрішніх кровотечах
- •Переливання крові
- •Групи крові
- •Резус-фактор
- •Показання та протипоказання до переливання крові
- •Техніка переливання крові
- •Правила зберігання крові
- •Препарати крові
- •Компоненти крові та її препарати
- •Кровозамінники
- •Ускладнення від переливання крові
- •Рани і рановий процес
- •Протікання ранового процесу
- •Перша допомога при пораненнях
- •Загальні принципи лікування ран
- •Профілактика правця і анаеробної інфекції
- •Особливості лікування гнійних ран
- •Сторонні тіла ока
- •Сторонні тіла вуха та носа
- •Сторонні тіла гортані
- •Закриті ушкодження м’яких тканин
- •Розтягнення
- •Синдром тривалого стиснення
- •Вивихи і переломи Вивихи
- •Переломи кісток
- •Перша долікарська допомога при механічній травмі
- •Транспортна і лікувальна імобілізація Транспортна іммобілізація
- •Основні принципи і правила застосування транспортної імобілізації
- •Лікувальна імобілізація
- •Пошкодження грудної клітки і хребта
- •Закрита травма грудної клітки
- •Відкрита травма грудної клітки
- •Пошкодження хребта
- •Вагітність і пологи Діагностичні ознаки вагітності
- •Фізіологічні пологи
- •Перший період пологів
- •Другий період пологів
- •Третій період пологів
- •Оцінка стану новонародженої дитини
- •Ознаки зрілості та доношеності плода
- •Токсикози вагітних
- •Позаматкова вагітність
- •Гострі судинні розлади. Коматозні стани.
- •Непритомність
- •Гострі терапевтичні захворювання
- •Гіпертонічні кризи
- •Стенокардія
- •Інфаркт міокарду
- •Аритмії
- •Бронхіальна астма
- •Гострі хірургічні захворювання Діагностика і особливості перебігу гострої хірургічної патології
- •Основні гострі хірургічні захворювання органів черевної порожнини
- •Невідкладні стани у дітей
- •Гостра дихальна недостатність
- •Перша допомога при гострій дихальній недостатності у дітей
- •Фебрильні судоми
- •Особливості реанімації у дітей
- •Інфекційні захворювання
- •Правець
- •Синдром набутого імунного дефіциту
- •Психогенні захворювання Типи реагування на надзвичайну ситуацію
- •Психози
- •Порушення настрою
- •Маніакально-депресивний психоз
- •Епілепсія
- •Загальні принципи і методи поведінки з хворими на гострі психічні розлади
- •Неврологічні захворювання Біль в нижній частині спини
- •Головний біль
- •Короткий словник медичних термінів
- •Ситуаційні задачі
- •Література
Особливості лікування гнійних ран
Нагноєння рани має місцеві ознаки та загальні ознаки інтоксикації. Як правило, на 2-3 добу з’являється набряк в ділянці рани, почервоніння, посилюється біль, підвищується місцева температура, розм’якшення в ділянці рани, що свідчить про накопичення гною. Разом з тим спостерігається загальна інтоксикація організму, яка в залежності від поширення нагноєння проявляється підвищенням температури тіла, дрижаками, загальною слабкістю. Є зміни зі сторони загального аналізу крові – лейкоцитоз, зсув лейкоцитарної формули вліво, збільшення кількості паличкоядерних нейтрофілів, підвищується ШОЕ тощо.
Часто нагноєння ран обумовлене несвоєчасним та неправильним наданням першої допомоги, самолікуванням, недотриманням рекомендацій лікаря.
Місцеве лікування гнійних ран полягає в створенні умов для достатнього відтоку гною, розкритті «сліпих» кишень та гнійних запливів. При необхідності роблять додаткові розрізи (контрактури) з обов’язковим дренуванням гнійних порожнин.
В залежності від фази ранового процесу проводять лікування гнійних ран.
В першій фазі протікання ранового процесу, коли проходить процес очищення рани застосовують хімічне очищення рани протеолітичними ферментами (трипсин, хімотрипсин, мазь «Іруксол»). Серед інших речовин набули широкого застосування діоксидин, димексид, етоній. Використовують препарати з осмотичною дією, що забезпечує покращення відтоку гнійного вмісту з рани: 10 % розчин натрію хлориду, 5 % розчин борної кислоти та ін.
До біологічного способу лікування ран належить парентеральне застосування антибіотиків, а також використання бактеріофагів, вакцин, сироваток (протиправцевої, протигангренозної та ін.).
В другій фазі ранового процесу, коли рана вкривається грануляціями, для швидкого загоєння накладають вторинні шви.
Для покращення регенерації широко застосовують ультрафіолетове, лазерне опромінення, УВЧ, електрофорез та загальноукріплювальна терапія з призначенням препаратів імунотерапії (імунал, метилурацил), особливо при загрозі розвитку генералізованих форм ранової інфекції та попередження сепсису.
Сторонні тіла ока
За локалізацією розрізняють сторонні тіла очниці, кон’юнктиви, очного яблука, рогівки та сторонні тіла всередині ока. Сторонні тіла поділяються на магнітні (залізовмісні) та немагнітні (дерево, пластмаса, мідь тощо). Хворих турбує біль в оці, сльозотеча, світлобоязнь, відчуття стороннього тіла в оці.
Невідкладна допомога полягає в закапуванні дезинфікуючими краплями (10 % розчином альбуциду чи 10 % розчином сульфапірідазину), накладанні аплікаційної пов’язки та госпіталізації.
Сторонні тіла вуха та носа
Частіше зустрічаються в дітей, які граючись, заштовхують їх (камінці, горох, ґудзики) у вушний чи носовий ходи. У дорослих частіше зустрічаються живі сторонні тіла (комахи).
Якщо стороннє тіло має гострі краї, то виникає кровотеча і біль, при обтурації слухового проходу – зниження слуху, відчуття тиску, головокружіння. При сторонніх тілах носа – чхання, сльозотеча, затруднене носове дихання. Це вимагає невідкладної допомоги – при кровотечі у вухо чи ніс вкладають турунду і направляють пацієнта в лікувальний заклад.
Стороннє тіло з носа можна видалити шляхом сильного і різкого видування. Для полегшення видалення можна закапати в ніс судинозвужувальні препарати (3 % розчин ефедрину, 0,1 % розчин нафтизину).