40. Специфіка асоціативного експерименту, його види, призначення.

Асоціативний експеримент - проективний метод, запропонований одночасно К.Г. Юнгом, М. Вертгеймером і Д. Кляйном і призначений для дослідження мотивації особистості. У ньому досліджуваному пропонується щонайшвидше відповідати на набір слів-стимулів будь-яким словом, яке приходить йому в голову. При цьому виникаючі асоціації реєструються за їх типом, частотою однорідних асоціацій, часом між словом-стимулом і відповіддю досліджуваного. Також фіксуються поведінкові і фізіологічні реакції. На підставі цих даних робиться висновок про приховані бажання і „афективних комплексах “ досліджуваного. Подальший розвиток ця методика отримала в дослідженнях А.Р. Лурія , який запропонував так звану „сполучну моторну методику “, при використанні якої досліджуваний повинен одночасно із словесною відповіддю робити певні рухи двома руками (наприклад, натискати двома вказівними пальцями на два телеграфні ключі). При цьому аналіз рухової координації дозволяє істотно розширити можливості діагностики афективних реакцій випробовуваного.

Різновиди

1. Вільний асоціативний експеримент.

2. Направлений асоціативний експеримент.

3. Ланцюговий асоціативний експеримент.

41. Специфіка кореляційного дослідження.

Кореляція – співвідношення або зв'язок між певними змінними.

Кореляція дослідження спрямовані на вивчення взаємозв’язку між певними змінними.Кореляція дослідження спрямовані на індивідуальні змінні і вивчають індивідуальні відмінності.Кореляція дослідження ніколи не спрямовані на перевірку причинно-наслідкових відношень.Кореляційне дослідження ніколи не є експериментом.Наявність кореляції не встановлюють відношення послідовності між причиною та наслідком. Наявність кореляції просто вказує що 2 змінні взаємопов’язані між собою в більшій мірі, ніж це можна очікувати при випадковому спів падінні.

Типи кореляційних зв’язків:

І. Спрямованість.:

1. Прямий кореляційний зв'язок (позитивний) – рівень однієї змінної безпосередньо відповідає рівню іншої змін.

2. Зворотній кореляційний зв'язок (негативний) – зростання однієї змінної супроводжується зниженням рівня іншої змінної.

ІІ. Міра тісноти зв’язку.:

1. Нульова ознака.

2. Повна кореляція – констатується обов’язкова взаємозаміжність між змінними. Функція заміжність.

3. Часткова кореляція.

ІІІ. За формою.

1. Прямолінійна – за такого зв’язку рівномірним змінам однієї змінної відповідають рівномірні зміни іншої змінної.

2. Нелінійні зв’язки – рівномірна зміна однієї ознаки сполучаються з нерівномірною змінною іншої ознаки.

IV. Особливості проведення дослідження:

1. Кореляція обумовлена 3-ою змінною.

2. Кореляція обумовлена неоднорідністю вибірки – неправильна вибрана група чи щось інше.

3. Випадкова кореляція – неправильне зняття результатів.

Рекомендації при аналізі коефіцієнта кореляції :

1. коеф корел це не % відповідності зміннних, і лише міра їх зв’язку;

2. порівняння коеф корел здійснюється в оцінках

3. іноді і слабка корел заслуговує певної уваги, якщо цей зв'язок виявлено вперше

4. надійн коеф корел залежить від надійності вихідних даних