22Співвідношення змінних у експерименті

Виділяють :НЗ, ЗЗ. Виділяють 2 ЗЗ, які експериментатор повинен контролювати в дослідженнях. Побічні змінні – визначаються як змінні, що породжують змішування з незалежною змінною. додаткова змінна – істотона змінна для зв’язку , що вивичається між причиною та наслідком. На відміну від побічної змінної, додаткову вводять для експериментальної гіпотези, для уточнення зв’язку між основними змінними. Виділяють два основних види змішувань побічної та незалежної змінної : 1) систематичне – вникає коли один з рівнів НЗ нерозривно пов'язаний з активним рівнем ПЗ.2) несистематичне зміш виникає коли будь який з факторів або їх сполука не регулярно втручаються в досліджувану залежність .

НЗ

Центральна проблема при проведенні експериментального дослідження - виділення незалежної змінної та її ізоляція від інших змінних. В якості незалежних змінних в психологічному експерименті можуть виступати: 1) характеристики завдань; 2) особливості ситуації (зовнішні умови); 3) керовані особливості (стану) випробуваного.

Основні схеми задання рівнів НЗ :

1)інтраіндивідуальна (внутрішньо групова, дослідження чи група досліджуваних послідовно проходять через через різні умови та рівні НЗ );2)між групова (одні досліджувані проходять через контрольну умову, і експеримент умову)

25)Контроль зовнішніх зміннних

Елімінація З.З. – це простий по суті спосіб контролю в лабораторії.

Створення константних (постійних) умов – вплив З.З залишається, не змінних на всіх дослідженнях, при всіх значеннях Н.З. та протягом всього експерименту.

Досліджуваний прагне зробити незмінними всі зовнішньо – просторово часові умови проведення експерименту : 1) в той самий день і час2)слід стандартизувати техніку проведення дослідження та обладнання експериментального приміщення (звуки, запахи, забарвлення стін).Дослідник прагне зробити константними додаткові змінні : необхідно зрівняти групи досліджуваних на основі індивідуальних характеристик (стать, вік, рівень освіти) 5)балансування – спосіб контролю за якою кожній групі дослідження пред’являються різні сполуки НЗ та додаткових змінних.

25. Типи контролю зовнішніх зміннних

Контроль зовнішніх побічних змінних:

- елімінація зовн.змінних;

- створення константних умов.

Елімінація ЗЗ – це простий по суті спосіб контролю в лабораторії.

Створення константних (постійних) умов – вплив ЗЗ залишається, не змінних на всіх дослідженнях, при всіх значеннях НЗ та протягом всього експерименту.

Досліджуваний прагне зробити незмінними всі зовнішньо – просторово часові умови проведення експерименту : 1) в той самий день і час 2)слід стандартизувати техніку проведення дослідження та обладнання експериментального приміщення (звуки, запахи, забарвлення стін).Дослідник прагне зробити константними додаткові змінні: необхідно зрівняти групи досліджуваних на основі індивідуальних характеристик (стать, вік, рівень освіти)

Балансування – спосіб контролю за якою кожній групі дослідження пред’являються різні сполуки НЗ та додаткових змінних. (План експерименту включяє експер. та контр. групи. Щоб визначити як впливає на ЗЗ та чи інша зовн.змінна, використ.план, який вкл декілька контрольних груп. N=n+1. N-число контр.груп. n-число зовн.змінних.

Контрбалансування. Якщо експеримент скл з декількох серій і необхідно проконтро-ти послі-сть різних впливів, то використ-ся техніка контрбалансування. Сутність: порядок пред’явлених різних задач, стимулів в одній з груп дослід. компенсує-ся іншим порядком пред’явлення завдань в другій групі.

Рандонізація – найбільш ефективна стратегія формування груп дослідження.