59Архівне дослідження

В американській науковій літературі прийнятий термін «архівний метод» для таких досліджень, проводячи які психолог не вимірюється і не спостерігає актуальне поведінка випробуваного, а аналізує Щоденникові записи і помітки, архівні матеріали, продукти трудової, навчальної або творчої діяльності і т.д. Вітчизняні психологи використовують інший термін для позначення цього методу. Частіше всього його позначають як «аналіз продуктів діяльності», або праксиметричний метод.

Праксаметричний метод - психологічний метод, що полягає у вивченні продуктів діяльності суб'єктів. Продуктами діяльності можуть виступати Щоденникові записи, архівні матеріали, художні тексти і т. д.

Переваги архівних досліджень      * В сучасних умовах доступні величезні обсяги інформації, що забезпечують майже невичерпні можливості для дослідження (бібліотеки, всілякі бази даних, інтернет).      * Архівні дослідження можуть узгоджуватися з результатами лабораторних досліджень, тим самим збільшуючи зовнішню валідность.      * Так як архівна інформація вже зафіксована, вона не «зніяковів» і не спробує «постати в кращому світлі» перед дослідником.

Недоліки архівних досліджень      * У наявних даних важлива інформація може бути відсутньою або ж не мати належного репрезентативність.      * При відборі інформації легко можна помилитися і відібрати інформацію, тільки підтверджує висунуту гіпотезу.      * При аналізі даних за умови надлишкового об'єму інформації можна інтерпретувати інформацію крізь призму певних очікувань.

60. Специфіка методів активного впливу на особистість

Психотерапія. В загальних рисах її визначають, як особливий вид міжособистісної взаємодії, за якої людина отримує допомогу психологічних засобів при розв’язанні проблеми (психологічних).

Психотерапевтичні методи – це спеціальні прийоми впливу на свідомість людини. Головні показники – це труднощі в спілкуванні, порушення соціальних зв’язків.

Є клінічна психотерапія, особистісна психотерапія – зміна відношення до соціального оточення, до самої себе.

В останні роки поняття психотерапії розповсюдилося на будь-які випадки психологічного неблагополуччя.

Основні прийоми особистісного психотерапевтичного аналізу переживань людини.

Психотерапія, як метод

Загальні фактори психотерапевтичного методу:

1. хороші стосунки та співробітництво

2. зменшення напруги на початковій стадії, що застосовується на здатності клієнта обговорювати проблеми.

3.пізнавальне навчання за рахунок інформації, що отримується від терапевта.

4. оперативна зміна поведінка клієнта.

5. набуття соціальних навичок психотерапевта.

6. переконання чи навіювання психотерапевта на людину.

7. тренування більш адекватних способів поведінки за умов емоційної підтримки.

Основні психотерапевтичні методи

Класичний психоаналіз був запропонований Фрейдом у 90-ті роки 19ст. Емоція порушення, поведінки відхилення є наслідком: минулого життя; події раннього дитинства; несвідомих установок переживань; біологічне обумовлення збудження; механізми захистів особистості.

Методики терапевтичні:

- метод вільних асоціаціях

- тлумачення і аналіз сновидінь

- пояснення несвідомих почуттів

- розкриття захистів і здійснення допомоги у відмові від них.

Когнітивно-поведінкова терапія. Головним матеріал для аналізу є когніції, що з’являються тут і тепер. Він призначин для зміни розумових когніції з метою вирішення конфліктів, потреб.

Основні методики:

1. Реєстрація бажаних і не бажаних когніції, і фіксація умов їх появи.

2. Моделювання нових когніцій.

3. Використання уяви для представлення того, як нові когніції можуть співвідноситись з бажаною поведінкою і емоційним благополуччям.

4. Використання нових когніцій на практиці.

Інтернаціональна персонал. Школа психотерапії (Салліван) Підкреслення першочергових значення міжособистісних відношення в житті людини.

Техніка: аналіз і зміна міжособистісних відносин між клієнтом і його найближче соціальне оточення.

Гуманістичний напрям (К.Роджерс)

Теорія: Люди прагнуть до зростання, вдосконалення, але зіштовхуються з перешкодами.

Поведінкова терапія. Вона заснована на роботі Ж.Вольте і Скінера.

Цей підхід передбачає, що ЗЗ – чистота, а головною проблемою є дезатаптивна поведінка.

Функція психотерапії, усунути дезатаптивну поведінку.

Психологічне консультування. Це професійна допомога клієнту в пошуку розв’язання проблемної ситуації.

Основні етапи:

1. Встановлення контакту

2. Клієнт висловлюється

3. Надання клієнту емоційної підтримки і надання інформації про позитивні аспекти проблемної ситуації

4. Сумісне з клієнтом переформування проблеми

5. Обговорення організаційних аспектів, відповідей корекція якихось оцінок

6. Формується перелік можливих розв’язань проблеми

7. Вибір оптимальних розв’язань проблем

8. Завершення сеансу.

Одна зустріч має бути 2-3 години, або 2-3 зустрічі по 1 годині.