2. Правило науковості результатів дослідження психолога. Психолог повинен застосовувати методи обробки і інтерпретації даних, що отримали наукове визнання і не залежні від його наукових пристрастей, суспільних захоплень, особистих симпатій до випробовуваних певного типу, соціального положення, професійної діяльності. У результатах дослідження повинно бути тільки те, що неодмінно отримає будь-який інший дослідник такої ж спеціалізації і такої ж кваліфікації, якщо він повторно проведе інтерпретацію первинних даних, які пред'являє психолог.

3. Правило зваженості відомостей психологічного характеру, передаваних замовникові психологом.

Психолог передає замовникові результати дослідження в термінах і поняттях, відомих замовникові, у формі конкретних рекомендацій, які не дозволяють і не розташовують до їх домислення, розгляду особи випробовуваного поза тими завданнями, які були поставлені перед психологом. Психолог керується тільки інтересами справи і не передає ніяких відомостей, які могли б погіршити положення випробовуваного, замовника, колективу, в якому вони співробітничають.

5. Принцип конфіденційності діяльності психолога означає, що матеріал, отриманий психологом в процесі його роботи з випробовуваним на основі довірчих відносин, не підлягає свідомому або випадковому розголошуванню поза узгодженими умовами і повинен бути представлений так, щоб він не міг скомпрометувати ні випробовуваного, ні замовника, ні психолога, ні психологічну науку. Принцип виконується в тому випадку, якщо відповідними правилами регламентується процес обміну інформацією психологічного характеру між замовником і психологом, між замовником і випробовуваним.

   1. Правило кодування відомостей психологічного характеру. Психолог зобов'язаний на всіх матеріалах психологічного характеру, починаючи від протоколів і кінчаючи підсумковим звітом, указувати не прізвища, імена, по батькові випробовуваних, а привласнений ним код, що складається з деякого числа цифр і букв. Документ, в якому указуються прізвище, ім'я, по батькові випробовуваного, і відповідний йому код, відомий тільки психологові, оформляється в єдиному екземплярі, зберігається окремо від експериментальних матеріалів в недоступному для сторонніх місці і передається замовникові по акту, якщо це необхідно за умовами роботи.

   2. Правило контрольованого зберігання відомостей психологічного характеру.

Психолог повинен заздалегідь погоджувати із замовником список осіб, одержуючих доступ до матеріалів, що характеризують випробовуваного, місце і умови їх зберігання, цілі їх використання і терміни знищення.

3. Правило коректного використання відомостей психологічного характеру. Психолог повинен досягти угоди із замовником про виключення випадкового або навмисного повідомлення випробовуваному результатів його дослідження, які можуть його травмувати, і створити умови для виконання цієї угоди. Відомості психологічного характеру про випробовуваний у жодному випадку не повинні підлягати відкритому обговоренню, передачі або повідомленню кому-небудь поза формами і цілями, рекомендованими психологом.

5. Принцип обізнаної згоди вимагає, щоб психолог, замовник і випробовуваний були сповіщені про етичні принципи і правила психологічної діяльності, цілі, засоби і передбачувані результати психологічної діяльності і брали в ній добровільну участь.

50 Специфіка опитування.

Опитування – специфічний спосіб цілеспрямованого отримання первісної інформації за допомогою відповідей досліджуваного на певні питання.Опитуванню властива асиметрія функцій.

Асиметрія позицій між дослідником і досліджуваним. Дослідник займає активну позицію.

Опитувальники спрямовані на отримання другорядної інформації

Головною проблемою опитування виступає у правильній побудові системи питань.

2 основні вимоги: 1)логіка питань.

2)надійність отриманої інформації.

Основі правила при формуванні питань. Різновиди питань.

Правила формування питань:

1. Кожне питання має бути логічно окремим, не множинним.

2. Небажане застосування малозрозумілих слів (ІНОЗЕМНИХ), вузькоспеціалізованих термінів.

3. Необхідно прагнути до кратності, лаконічності.

4. Питання має бути конкретним.

5. Питання не повинні примушувати до прийнятних рішень

6. Формулювання питань не повинно призводити до шаблонних відповідей.

7. Необхідно уникати неприємних слів, виразів, які можуть викликати неприємні враження.

8. Недопустимі питання навію чого характеру.

Види питань:

1.Відкриті, Закриті (в питаннях передбачає повну відповідь, з пит.. – альтернативою відповідей.)

2.Множинний вибір ( якщо альтернатив більше ніж 2) відповіді мають оцінюючий характер або констатуючий характер.

3…

Прямі та непрямі питання

Якщо формування питання передбачає відповідь, то це пряме питання. Якщо передбачається розшифровка відповіді в іншому, то це приховане питання. Найбільш розповсюдженим способом заміни прямого питання в непряме є перевід з особливої форми в безособове.

Контрольні питання та основні

Контрольні питання доповнюють основні. Контрольні питання – в них заперечується те, що стверджується в основних.

Тендеціозні і нетендеціозні питання

Тенденціозні питання – це питання, яке змушує досліджуваного прийняті точку зору дослідника. Використання частки «чи» надає сумніву відповідачу.

Делікатні і звичайні питання

Делікатне питання - це питання що стосується внутрішнього світу дослідника.

Прості і складні питання

Чим вища міра напруженості фізичних та психічних сил людини при відповіді, тим більше воно відноситься до категорії складних питань

Метод «воронки» - спочатку йдуть прості питання, в середині складні і в кінці прості.