- •1. Праця як об'єкт і предмет «еп і ств»
- •2. Сутність праці, її аспекти
- •3. Зміст і характер праці
- •4. Трудові ресурси
- •5. Трудовий потенціал: поняття, структура, показники
- •6. Відтворення населення
- •7. Економічно активне(еан) і економічно неактивне населення(енан) за методикою моп
- •8. Характеристика соціально-трудових відносин (ств)
- •9.Характеристика суб'єктів та рівнів в структурі системи ств
- •10. Соціально-трудові відносини (ств)
- •11.Рівні системи колективно-договірного регулювання в Україні та зміст відповідних угод
- •12. Методи регулювання ств
- •13. Основи регулювання соціально-трудових відносин
- •14. Якість життя людини (яжл) та її оцінка
- •15. Фактори формування і розвитку ств у суспільстві
- •16. Якість трудового життя як критерій оцінки стану ств
- •17. Якість життя та індекс розвитку людського потенціалу
- •18. Суб'єкти соціального партнерства
- •19. Колективний договір — основа соціального партнерства
- •20. Регулювання ринку праці
- •21. Ринок праці, його сутність і зміст
- •22. Сегментація ринку праці за різними ознаками
- •23. Регулювання зайнятості і державна політика в цій сфері
- •24. Соціально-економічна сутність зайнятості
- •25. Безробіття і його види
- •26. Характеристика трудових процесів і сутність їх нормування
- •27. Організація праці
- •28. Поділ і кооперація праці в суспільстві і на підприємстві
- •29. Умови праці і фактори їх формування
- •30. Організація розумової праці і оцінка її ефективності
- •31. Ефективність і продуктивність праці
- •32. Продуктивність праці та фактори її росту
- •33.Фактори росту продуктивності праці
- •35. Види доходів населення і їх функції
- •36. Політика доходів у ринковій економіці
- •37. Державні соціальні стандарти та гарантії
- •38. Вартість та ціна робочої сили
- •39. Сутність соціального захисту у сфері праці
- •40. Заробітна плата та її показники
- •42. Тарифна система оплати праці
- •43. Сутність, функції і принципи організації заробітної плати
- •44. Механізм організації оплати праці у ринковій системі
- •45. Основні положення закордонного досвіду організації оплати праці
- •46. Державне регулювання оплати праці
- •47. Форми і системи заробітної плати
- •48. Міжнародна трудова міграція
- •49. Методи роботи моп. Міжнародна система нормативно-правового регулюванняСтв
- •50. Структура і завдання Міжнародної організації праці (моп), її роль у вирішенні проблем праці
27. Організація праці
Поняття категорії „Організація праці"; класифікація основ наукової організації праці (розкрити зміст); елементи організації праці; завдання організації праці (розкрити зміст).
Огр-ция труда – система мероприятий обечпечивающих рациональное использование раб силы, т.е. расстановка людей в процессе пр-ва, разделение, кооперация и формирование труда, орг-ция и обслуж-е раб мест и создание благоприятных условий труда.
Цель ОТ достигается решением таких заач:
1.задачи эк-кие (использ-е раб времени, сниж. трудоемкости, повыш. качества пр-ции и оказываемых услуг)
2.организационные (определение порядка и последовательности, создание условий для высокоэффективной работы исполнителей)
3.психофизиологические (оздоровление и облегчение, энергия, обеспе. психофизиолог. совместимости рабочих, соответствия их психофиз. хар-к с особенностью их раб д-ти)
4.соц. задачи (повыш содержательности и привлекательности труда, создание условий для развития раб-в, повышение их классификации, реализации их карьеры)
Необходимость широкого применения в управленческом труде орг-ции техники возникн. в связи с необходимостью достижения оперативности, эффективности и культуры управления. Внедрение даже простейших ср-в техники управления сокращ. время обработки документов примерно на 20%, а их системные применения увел пр-ть труда управленцев в 30 раз.
Осн. элементами ОТ явл.:
1.разделение и кооперация труда
2.расстановка кадров
3.подбор, подготовка повыш квалификации кадров
4.орг-ция и обслуж раб мест
5.ообеспеч здоровых и безопасных условий труда
6.система стимулирования труда
7.укрепление дисциплины труда, развитие творческой инициативы
8.проэкт труд процессов и методы их осущ.
28. Поділ і кооперація праці в суспільстві і на підприємстві
Поняття „поділ праці"; його форми (перерахувати ♦ і охарактеризувати); поняття „кооперація праці"; її види (перерахувати і охарактеризувати).
Разделение труда в общей форме понимается как обособление отдельных элементов единого пр-го процесса различных элементов по содержаниюи эк-му значению ф-ций свяанных с его осущ., обеспечением, обслуживанием, управлением отдельных видов работ, а внутри их групп работ по сложности; закрепление частичных труд. процессов за отдельными подразделениями, группами накопителей и выделения функциональных, профессиональных, квалификационных групп раб-в. Выдел. такие виды раздел-я упр. труда:
1.функционал-раздел. комплекса работ для выполнения отдел ф-ций
2.иерархическая – раздел работ по ф-циям, по уровням, иерархиям управления
3.технолог. разделение – по видам работ и операций
4.профессионал-дифференциация управл.раб. соответ. с их проф. Подготовкой
5.квалификац-раздел раб-в соответ.с их квалификацией
6.должностное – раздел. управл. труда
По роли в процессе управления раб-в раздел на такие группы: руководители, специалисты, тех. Исполнители
Специалисты – работники выполняющие спец. ф-ции управления
Тех исполнители – работники кот. обслуж. д-ть специалистов и руководителей
Розрізняють такі форми поділу праці всередині підприємства: технологічна, функціональна, професійна, кваліфікаційна. Усі ці форми співіснують одночасно.
Функціональний – поділ праці між різними категоріями працівників підприємства залежно від характеру виконуваних ними функцій і участі у виробничому процесі. Виділяються службовці, робітники, молодший обслуговуючий персонал, учні, охорона. Категорія „службовці” за прийнятою в Україні класифікацією, підрозділяється на керівників, фахівців, інших службовців, яких називають технічними виконавцями. Робітники підрозділяються на основні та допоміжні.
Технологічний – поділ праці за технологічними операціями і процесами, за фазами, видами робіт, виробами, деталями. Він означає розстановку працівників відповідно до технології виробництва і значно впливає на рівень змістовності праці. Виділяють чотири різновиди технологічного поділу праці: предметний, подетальний, поопераційний, за видами робіт.
Професійний – поділ праці між працівниками за професіями та спеціальностями. У цьому напрямку зміни характеризуються зростанням частки професій інтелектуальної праці, механізованої праці, професій широкого профілю.
Кваліфікаційний – поділ праці між групами працівників у залежності від складності виконуваних ними робіт. Рівень кваліфікації робітників встановлюється на підставі присвоєння їм кваліфікаційних розрядів за тарифною системою.
Форми поділу праці і кооперації:
1)між підрозділами підприємства (функціональна; технологічна {за видами робір, предметна, подетальна})
2)у підрозділі між працівниками (функціональна; професійна; технологічна або кваліфікаційна {предметна, по детальна, коопераційна, за видами робіт})
