- •Переднє слово
- •Розділ і культура праслов’ян що вивчає історія культури україни
- •Історична наука про цілісність української культури
- •Український народ – корінне населення україни
- •Походження українського народу
- •Релігія слов’янських племен
- •Мистецькі набутки слов’ян
- •Особливості трипільської культури
- •Особливості культурного процесу скіфського періоду
- •Черняхівська культура та її місце у культурному надбанні слов’ян
- •До питання про праслов’янську писемність
- •Розділ іі культура київської русі
- •Вплив запровадження християнства на розвиток культури київської русі
- •Кирило та мефодій просвітники слов’ян
- •Володимир великий у культурному розвитку
- •Ярослав мудрий і культурний розвиток київської русі
- •Найвизначніші пам’ятки київської русі
- •Характерні особливості забудови києва
- •Писемні джерела, що оповідають про русь і русичів
- •Літературні пам’ятки київської русі
- •Характерні особливості рукописної книги київської русі
- •Музичне мистецтво київської русі
- •Зв’язок культури київської русі з античністю
- •Чи були знищені культурні набутки за татаромонгольської навали?
- •Внесок київської русі у розвиток культури
- •Розділ ііі культурні процеси напередодні і в добу козаччини вплив культури київської русі на життя литовського князівства
- •Перші книго друкарі слов’ян
- •Характерні особливості архітектури XIV ст.
- •Іконопис XIV-XV ст.
- •Поділ україни та розвиток культури
- •Братства і розвиток культури
- •Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література XVI ст.
- •Боротьба українців проти асиміляторських заходів, за збереження національної культури
- •Внесок києво-могилянської академії у розвиток освіти україни
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби
- •Петро конашевич-сагайдачний видатний діяч україни
- •Особливості реформаційного руху в україні
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості архітектури козацької доби
- •Народні думи й пісні про визвольну війну
- •Культурологічна та просвітницька діяльність івана мазепи
- •Перші шкільні підручники
- •Розділ іv Культура України XVII-XVIII ст.
- •Феофан прокопович видатний діяч просвітництва і культури
- •Козацькі літописи
- •Вплив української культури на розвиток культурних процесів росії
- •"Українське" бароко
- •Григорій сковорода – просвітитель, філософ, поет
- •Нові тенденції розвитку образотворчого мистецтва другої половини XVI-XVIII ст.
- •Освіта в україні у XVIII ст.
- •Архітектура и образотворче мистецтво другої половини XVIII ст.
- •Музичне життя україни XVIII-XIX ст.
- •Зв’язок народного та професійного мистецтва другої половини XVIII – середини XIX ст.
- •Розділ V пробудження національної свідомості українського народу культурний процес другої половини хіх ст.
- •Українська наука і культура початку XIX ст.
- •Розвиток науки в україні початку XIX ст.
- •Організація науково-мистецьких товариств
- •Реформа освіти
- •"Театр корифеїв"
- •Реформа освіти у другій половині XIX ст.
- •Недільні школи, клубні заклади та бібліотеки в україні
- •"Просвіти" та IX роль у культурному процесі
- •Розвиток музичного мистецтва наприкінці XIX – на початку XX ст.
- •Становлення украінської професійної художньої школи
- •Образотворче мистецтво початку XX ст.
- •Навчальні заклади для жінок
- •Музейна справа в україні
- •Меценати та колекціонери
- •Політичне життя та культурний процес в україні на початку XX ст.
- •Україна напередодні 1917 р.
- •Розділ vі відродження української культури в період національно-демократичної революції (1917-1920 рр.)
- •Вища школа
- •Література
- •Преса, книгодрукування
- •Розділ vіі культура україни в період становлення радянської влади
- •Українізація
- •Середня спеціальна і вища школа
- •Література
- •Образотворче мистецтво
- •Архітектура
- •Культурно-освітня робота. Ліквідація неписьменності
- •Видавництва
- •Розділ vііі українська культура у 30-ті роки
- •Вища школа
- •Засоби масової інформації
- •Розділ іх Культура України в роки війни
- •Преса. Радіо
- •Театр та кіно
- •Образотворче мистецтво
- •Розділ х культура повоєнного часу
- •Література
Розвиток науки в україні початку XIX ст.
Суперечливим і складним був розвиток науки в Україні. Ні Росія, ні Австро-Угоршина не були зацікавлені у проведенні наукових досліджень в Україні, з підозрою сприймали прогресивні ідеї. Проте українські вчені зробили вагомий внесок у розвиток науки.
Розвитку науки в Україні сприяли численні наукові товариства, що виникли у 70-90-х роках: дослідників природи (у Харкові, Києві та Одесі), математичне (у Харкові), фізико-математичне (у Києві), істо-рико-філологічні при Харківському, Новоросійському університетах, історичне Нестора-літописця, наукове ім. Т. Шевченка у Львові та ін.
Розвиток науки в Україні був тісно пов’язаний з вищими навчальними закладами, переважно з університетами. Тут формувалися наукові школи. У Харківському університеті кафедру механіки очолював О. Ляпунов, який створив загальну теорію стійкості руху. Київський математик М. Ващенко-Захарченко уклав ряд підручників, за якими навчалося багато поколінь. Кафедру фізики Київського університету очолював М. Авенаріус – основоположник однієї з перших у Росії наукових шкіл молекулярної фізики. Один із засновників рентгенографії та рентгенології в Росії М. Рильчиков з 1880 по 1902 р. працював у Харкові.
Розвиток хімічної науки пов’язаний з ім’ям М. Бекетова, який з 1855 по 1887 р. очолював кафедру в Харківському університеті, заклав основи нової наукової галузі – металотермії та підвалини нового напрямку – фізичної хімії.
Геологічна наука завдячує своїм розвитком діяльності К. Феофілактова, який заснував Київську школу геології. Основоположником палеоботаніки став І. Шмальгаузен.
Плідну діяльність у галузі біологічної науки в Новоросійському університеті розгорнув видатний учений І. Мечников, який разом з М. Гамалією відкрив в Одесі першу в Росії і другу у світі бактеріологічну станцію. У цьому ж університеті у 1871-1876 pp. засновник російської фізіологічної школи І. Сеченов очолював фізіологічну лабораторію.
До золотого фонду медицини увійшли праці талановитого київського хірурга Ю. Шимановського, основоположника гістофізіології Н. Хржон-щевського, засновника вітчизняної експериментальної гігієни В. Суботіна.
Гостра ідейна боротьба супроводжувала розвиток гуманітарних наук. Ідеї розвитку економіки, науки, освіти, необхідності морального вдосконалення суспільства обстоювали Я. Козельський, І. Котляревський, В. Каразін, П. Грабовський.
Історична наука збагатилася рядом творів М. Костомарова. З-під його пера вийшли книги "Гетьманство Виговського", "Гетьманство Юрія Хмельницького", "Руїна", "Мазепа", "Павло Полуботок" та ін.
О. Лазаревський видав свої дослідження історії Лівобережної України, В. Іконников – фундаментальну працю "Опыт русской историографии". Численні праці з історії, археології, етнографії написав В. Антонович, зокрема "Дослідження про гайдамацтво за актами 1700-1768", "Археологічні знахідки і розкопки в Києві і Київській губернії".
Незважаючи на жорстокі переслідування української мови, велику роботу щодо її дослідження, а також дослідження літератури і фольклору виконували П. Житецький, О. Потебня, М. Петров. Великий внесок у дослідження історії і теорії української літератури зробив
І. Франко. Фольклористика та етнографія поповнилися працями М. Сумцова, П. Чубинського, М. Драгоманова, Б. Грінченка та ін.