- •Переднє слово
- •Розділ і культура праслов’ян що вивчає історія культури україни
- •Історична наука про цілісність української культури
- •Український народ – корінне населення україни
- •Походження українського народу
- •Релігія слов’янських племен
- •Мистецькі набутки слов’ян
- •Особливості трипільської культури
- •Особливості культурного процесу скіфського періоду
- •Черняхівська культура та її місце у культурному надбанні слов’ян
- •До питання про праслов’янську писемність
- •Розділ іі культура київської русі
- •Вплив запровадження християнства на розвиток культури київської русі
- •Кирило та мефодій просвітники слов’ян
- •Володимир великий у культурному розвитку
- •Ярослав мудрий і культурний розвиток київської русі
- •Найвизначніші пам’ятки київської русі
- •Характерні особливості забудови києва
- •Писемні джерела, що оповідають про русь і русичів
- •Літературні пам’ятки київської русі
- •Характерні особливості рукописної книги київської русі
- •Музичне мистецтво київської русі
- •Зв’язок культури київської русі з античністю
- •Чи були знищені культурні набутки за татаромонгольської навали?
- •Внесок київської русі у розвиток культури
- •Розділ ііі культурні процеси напередодні і в добу козаччини вплив культури київської русі на життя литовського князівства
- •Перші книго друкарі слов’ян
- •Характерні особливості архітектури XIV ст.
- •Іконопис XIV-XV ст.
- •Поділ україни та розвиток культури
- •Братства і розвиток культури
- •Роль братських шкіл у становленні освіти
- •Полемічна література XVI ст.
- •Боротьба українців проти асиміляторських заходів, за збереження національної культури
- •Внесок києво-могилянської академії у розвиток освіти україни
- •Особливості пісенно-поетичної творчості козацької доби
- •Петро конашевич-сагайдачний видатний діяч україни
- •Особливості реформаційного руху в україні
- •Передумови формування українського театру
- •Особливості архітектури козацької доби
- •Народні думи й пісні про визвольну війну
- •Культурологічна та просвітницька діяльність івана мазепи
- •Перші шкільні підручники
- •Розділ іv Культура України XVII-XVIII ст.
- •Феофан прокопович видатний діяч просвітництва і культури
- •Козацькі літописи
- •Вплив української культури на розвиток культурних процесів росії
- •"Українське" бароко
- •Григорій сковорода – просвітитель, філософ, поет
- •Нові тенденції розвитку образотворчого мистецтва другої половини XVI-XVIII ст.
- •Освіта в україні у XVIII ст.
- •Архітектура и образотворче мистецтво другої половини XVIII ст.
- •Музичне життя україни XVIII-XIX ст.
- •Зв’язок народного та професійного мистецтва другої половини XVIII – середини XIX ст.
- •Розділ V пробудження національної свідомості українського народу культурний процес другої половини хіх ст.
- •Українська наука і культура початку XIX ст.
- •Розвиток науки в україні початку XIX ст.
- •Організація науково-мистецьких товариств
- •Реформа освіти
- •"Театр корифеїв"
- •Реформа освіти у другій половині XIX ст.
- •Недільні школи, клубні заклади та бібліотеки в україні
- •"Просвіти" та IX роль у культурному процесі
- •Розвиток музичного мистецтва наприкінці XIX – на початку XX ст.
- •Становлення украінської професійної художньої школи
- •Образотворче мистецтво початку XX ст.
- •Навчальні заклади для жінок
- •Музейна справа в україні
- •Меценати та колекціонери
- •Політичне життя та культурний процес в україні на початку XX ст.
- •Україна напередодні 1917 р.
- •Розділ vі відродження української культури в період національно-демократичної революції (1917-1920 рр.)
- •Вища школа
- •Література
- •Преса, книгодрукування
- •Розділ vіі культура україни в період становлення радянської влади
- •Українізація
- •Середня спеціальна і вища школа
- •Література
- •Образотворче мистецтво
- •Архітектура
- •Культурно-освітня робота. Ліквідація неписьменності
- •Видавництва
- •Розділ vііі українська культура у 30-ті роки
- •Вища школа
- •Засоби масової інформації
- •Розділ іх Культура України в роки війни
- •Преса. Радіо
- •Театр та кіно
- •Образотворче мистецтво
- •Розділ х культура повоєнного часу
- •Література
Ярослав мудрий і культурний розвиток київської русі
Після тривалої міжусобної боротьби на Київський стіл сідає Ярослав (1019-1054 pp.), прозваний Мудрим, який єдиновладно правив 18 років. Великою мірою він упроваджував усе краще, чого досяг Володимир:
розширював кордони держави, зміцнював економічні й дипломатичні зв’язки із західноєвропейськими володарями. Зокрема, він пошлюбив своїх дітей з багатьма королівськими дворами – Польщі, Німеччини, Саксонії, Шранції, Скандинавії, Норвегії, Швеції. Про це розповідають скандинавські саги, німецькі хроніки та інші історичні джерела. Скрізь, куди приходили дочки Ярослава, вони несли із собою багатий посаг, міцні моральні засади та високий рівень культури. Історичні хроніки розповідають про шлюб Анни Ярославни з королем Франції Генріхом І. Ще за життя чоловіка вона стала співправительницею Франції. Це підтверджують багато актів погоджувальними записами: "За згодою дружини моєї..." або "...у присутності королеви Анни". Після смерті Генріха І Анна була регентшею і досить успішно управляла королівством. Із собою вона привезла слов’янське Євангеліє, на якому присягали всі наступні правителі під час коронування. На терени Франції Анна принесла найвищі досягнення культури України-Руси і гідно їх продовжила.
За Ярослава засновуються монастирі Св. Юрія та Св. Ірини, започатковується чернецтво в Печерах за селом Берестовим, де невдовзі побудований Печерський монастир – майбутній осередок культури. Серед ченців було багато освічених людей, які навчали грамоти, малювання, мозаїчної справи, переписування книжок, співу. У той час на Русі вже існували нотний спів і нотне (крюкове) письмо.
Ярослав організував світську школу, де близько 300 дітей навчалися грамоти та іноземних мов. При Святій Софії працювали переписувачі та перекладачі книжок, про що літописець говорить: Ярослав "многи книги списав, положив церкви Святой Софии", зібрав першу в Україні бібліотеку.
Ярослав зібрав навколо себе освічених людей – Никона, Нестора-літописця, митрополита Іларіона та ін. Було укладено перший літописний звід, розвивалися писемність та оригінальна література, сформувались елітні та інтелектуальні династії, наприклад Свенельд, його син Малк-Мстиша, внук Добриня, правнук Костянтин, посадник Новгорода, його син Остромир, для якого переписано відоме Євангеліє, син Остромира воєвода Вишата, син його Ян, діяч часів синів Ярослава – 7 поколінь.
Зібрані Ярославом висококультурні люди, за твердженням М. Грушевського, були першою академією наук України-Руси. Вони уклали "Руську Правду", літописи, літературні зводи, які й сьогодні мають велику цінність.
Ярослав був визначним будівничим. За його правління розпочалося кам’яне будівництво, зокрема Софії Київської. Київ істотно розширився, обнесений валами, що були складними інженерними спорудами; при цьому було зведено чотири в’їзні брами: Лядську, Жидівську, Угорську та Золоту (пізніше Золоті ворота). Активно розвивалося цивільне будівництво: зводилися дво- і триповерхові будинки з балконами та галереями. На Подолі розміщувалися торговий центр, пристань і 8 ринків. Про це розповідає німецький воїн Тітмар Марзебурзький, що був у Києві в 1018 р.
Доба Ярослава відома також великим піднесенням мистецтва. Храм Софії був своєрідним музеєм, однією з найкращих пам’яток Європи XI ст. Впливи романського, вірменського та візантійського мистецтв злилися в один потік, який дав ту неповторну єдність і своєрідність, чим і нині пишається український народ. Зведення як храмів, так і світських споруд завдяки старанням Ярослава поширилося в усій Україні.