Гра «Поведінка в лісі».

Сигнальними картами (зеленою – «можна», червоною – «не можна») діти відповідають на запитання.

• Чи можна в лісі кричати, голосно співати ?

• Руйнувати гнізда птахів ?

• Сміття в лісі не лишати, за собою прибирати ?

• Ламати гілки ?

• Кожне зіллячко любити та з пташками дружити ?

Весна: Тепер пограємо разом з Лисичкою і Совою.

Проводяться рухливі ігри «Хитра Лисичка», «Совонька».

Діти прощаються з Весною, Лисичкою, Совою та роблять перехід до місця стоянки.

Поки розпалюється вогнище та вариться обід, проводяться змагання «Чия команда назве більш птахів?», ігри : «Мишоловка», «М’яч середньому». «Панас».

Гра «Віночок».

Діти діляться на дві команди, утворюють два кола. Йдучи по колу, промовляють: «Візьмемося за руки, підемо на луки. Там сплетемо віночок». На слова: «Станемо в танок» зупиняються, піднімають руки. Після слів: «Чий найкращий вінок, той і стане в танок» швидко опускають руки на плечі своїм сусідам. Перемагає та команда, гравці якої зроблять це швидше. Ці діти танцюють під будь-яку пісню. А решта плескає їм у долоні.

Після обіду туристи трохи відпочивають, потім збирають речі, прибирають за собою місце стоянки і вирушають до школи коротким маршрутом.

Літні походи.

Мета : формувати в дітей уявлення про туристичну діяльність, вчити

помічати забруднення природного середовища й усувати його, розширити

та уточнити знання про характерні ознаки диких тварин та птахів,

особливості їх природи, формувати бажання милуватися нею, берегти її.

Фрагмент походу «Літній ліс».

Похід проводиться в лісовій місцевості, в лісосмузі. Дітям видається схема маршруту. На якій відмічено зупинки.

Після першого переходу на галявині дітей зустрічає Лісовик. Він вітається запитує, хто вони. Діти відповідають , що вони – юні туристи.

Лісовик: Дуже добре ! А тепер я довідаюся, чи можна вас пускати в мій казковий ліс. Уявіть собі, що на галявині у траві ви помітили маленьке зайченя. Воно зачаїлося й не рухається, навіть вушка склало. Мабуть, загубило маму? Що ви будете робити ?

Діти: Брати зайченя до рук не можна, а тим більше забирати його додому. Зайченя не загубилося, воно сховалося від небезпеки, від хижаків. А нагодувати його може будь-яка зайчиха. До того ж, зайченята дуже рано навчаються їсти молоду травичку.

Лісовик: А якщо в кущах чи траві ви натрапите на пташине гніздо з яйцями ?

Діти: Треба обережно відійти назад, розправити гілочки на кущах чи траву, яку ненароком прим’яли біля гнізда. Адже по наших слідах його зможе знайти лисиця чи інший звір, а відігнуті та поламані гілки викажуть гніздо хижим птахам, що літають у повітрі.

Лісовик: Уявіть: раптом у вас перед ногами, тріпочучи крильми, забилося пташеня. Чи будете ловити його, щоб посадити на дерево ?

Діти: Ні, ловити пташеня не будемо, бо воно вчиться літати. А його мати й тато сидить де-небудь поблизу і чекають, коли всі підуть.

Лісовик: У лісі ви натрапили на зруйнований мурашник, навколо якого метушаться мурахи. Що слід робити ?

Діти: Обережно згребти мурашник у купу, накрити листям та маленькими гілочками.

Лісовик: Ви прийшли на галявину, де обладнано місце для вогнища. Галявина гарна. Дуже зручна для відпочинку, але навкруги під кущами розкидано сміття. Що будете робити ?

Діти: Обережно зберемо все, а потім за допомогою дорослих спалимо папір, обпалимо консервні банки, сплющимо їх та закопаємо.

Лісовик: Ви приготували обід на березі гарного озера. Після обіду у вас залишились рештки їжі: каша, шматки хліба. Куди їх подіти?

Діти: Рештки їжі слід закопати, хліб забрати з собою. Кидати кашу у воду не можна, від цього вона псується. Залишити їжу під кущами теж не слід. Влітку лісові птахи живляться тільки комахами.

Лісовик: А як ви поведетеся зі скляними банками чи битим склом?

Діти: Заберемо його з собою або закопаємо.

Лісовик хвалить юних туристів за правильні відповіді та пропускає їх у лісі. Діти потрапляють на грибну галявину, де їх зустрічає Білка.

Білка: Діти, допоможіть мені зібрати гриби для зимівлі.

На галявині розкидані картки із зображеннями їстівних та отруйних грибів. Діти допомагають Білочці зібрати їстівні гриби і вказують на отруйні. Білка дякує туристам за допомогу.

Після цього діти вирушають до місця стоянки. Там влаштовуються на галявині: встановлюють намети разом з вчителем та батьками. Збирають сухі гілочки, різне дрюччя для вогнища.

Педагог: А чи все можна спалювати? Пропоную в один бік відкладати те, що можна палити, а в інший – що палити заборонено. (Відкладають.) Кидати у вогнище можна лише дрова. Спалювати ж пластмасу, різні ганчірки, сміття категоричного забороняється! Під час горіння вони виділяють шкідливу для всього живого речовину – діоксан. А хто знає, як треба підготувати місце для вогнища?

(Відповіді дітей.) Так, це місце слід обкопати або обкласти камінням, цеглинами, щоб вогонь не розповзався. А як розпалюють вогнище ? (Відповіді дітей.) Так, спочатку кладуть тонкі й сухі гілочки, потім – сухі дрова, які ставлять близько одне до одного, ніби будують піраміду.

Педагог разом з дітьми виконує всі перелічені дії. Поки вариться обід, проводяться різноманітні ігри, естафети, конкурси.