Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Комунальний вищий навчальний заклад

«Бериславський педагогічний коледж»

Херсонської обласної ради

Предмет: методика виховної роботи

Модуль: №1

Семестр ІV

Кількість годин 1

ЛЕКЦІЯ

Тема: Методика організації виховного колективу

Викладач: Тупікіна С.В.

Розглянуто на засіданні

предметної (циклової) комісії викладачів

психолого-педагогічних дисциплін.

Протокол № ____від______

Голова предметної (циклової) комісії:

_______________________________

Берислав

Тема : Методика організації виховного колективу.

Знати: поняття колектив, ознаки колективу, етапи його розвитку, вплив виховного колективу на формування особистості, методи організації виховного колективу: єдині педагогічні вимоги, змагання, самообслуговування, особливості використання методів організації виховного колективу в роботі вчителя початкових класів.

Вміти: з метою визначення рівня сформованості класу як колективу, враховуючи вікові особливості школярів, прогнозування його поетапного росту, вміти визначати стадії розвитку учнівського колективу на основі знань про ознаки сформованості колективу на певній стадії та результатами тестування, аналізувати успішність, поведінку, ставлення учнів до навчання, до доручень, до товаришів, до вимог педагога,

Вміти планувати і добирати змістовно-виховну інформацію, форми і методи виховної роботи, способи педагогічного впливу відповідно до індивідуальних особливостей вихованця, стимулюючи його саморозвиток у виховному колективі.

Тип лекції: Лекція–діалог.

Ключові поняття: колектив, самовиникаюча група, неформальні об’єднання, стадії (етапи) розвитку колективу, методи, засоби, педагогічний вплив.

План

1. Поняття про виховний колектив, його ознаки.

2. Діалектика розвитку колективу. Роль педагога на кожній стадії розвитку колективу.

3. Вплив сформованого колективу на розвиток особистості : активізація діяльності, духовне взаємозбагачення, досвід моральної поведінки, самовираження, самоствердження.

4. Шляхи формування колективу.

5. Методи організації виховного колективу.

Основна література:

1. Амонашвили Ш.А. Здравствуйте, дети! – М.:Просвещение, 1983. – 208с.

2. Іванов І.П.Виховання колективістів // Педагогічний пошук. / Упоряд. І.М.Бажова. – К.: Рад.шк., 1989.

3. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання, 2007.

4. Макаренко А.С. Методика організації виховного процесу. //Вибрані твори: В 7т. – Т.5. - К.: Рад. шк., 1954.

5. Сухомлинський В.О. Методика виховання колективу. //Вибрані твори: В 5т. - Т.1 – К.: Рад. шк., 1976.

6. Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. //Вибрані твори : В 5т. – Т.2 – К.: Рад. шк., 1976.

7. Сухомлинський В.А. Мудрая власть коллектива. – М.: Просвещение, 1983.

8. Фіцула М.М. Педагогіка. – К.: Академія, 2002.

Додаткова література

1. Плинер Я.Г., Бухалов В.А. Воспитание личности в коллективе. – М.: Центр «Педагогический поиск», 2000. – 160с.

2. Танцюра О. Виховна система школи. // Школа. – 2009. - №1. – С.75-95.

Через колектив кожний його

член входить в суспільство.

А.С.Макаренко.

Поняття про виховний колектив, його ознаки.

Через колектив людина як особистість входить в суспільство. Людина біологічна і соціальна істота. Соціальна суть людини, за визначенням К.Маркса, у своїй єдності є сукупність всіх суспільних відносин.

Дійсне духовне багатство індивіда залежить від багатства його дійсних відносин.

Колектив – необхідна умова розвитку особистості.

Принцип виховання: виховатися в колективі і через колектив.

Амонашвили Ш.А. « Здравствуйте, дети!» с.12, 17, 18.

Необхідність референтної групи ( колективу ) для виховання дитини ґрунтується на об’єктивних закономірностях розвитку, ставлення і формування особистості, на виявленні її соціальної сутності, на системному підході до аналізу педагогічних явищ.

Допомагати дитині шукати сенс власного життя, створювати сприятливі умови для самореалізації, самовизначення, спілкування, творчої діяльності – це завдання, які розв’язує колектив.

В.Франкл розрізняє поняття « натовп» і «спільність» людей.

Натовп придушує особистість, яка йому не потрібна.

Спільність – тримається на індивідуальності кожного члена, а смисл особистості, випливає зі смислу спільності; натовп: руйнує індивідуальні особливості людей, окремої особистості топиться натовпом: спільність допомагає проявлятись особистості.

Гуманістична ідея виховання – мета: розвиток свободи особистості.

Суспільство не тільки придушує, але й створює особистість: розвиток внутрішніх сил і творчої активності.

Свобода особистості в колективі, її самореалізація і автономія – проблема виховання.

Дитячий колектив - це одночасно і середовище ( умови ), і засіб соціального розвитку особистості. В колективі учні отримують змогу взаємного духовного і морального збагачення, накопичують досвід людських стосунків, вчаться відстоювати свій ідеал, правильно сприймати й оцінювати як інших людей, так і самих себе.

Колектив – ефективний інструмент виховання тоді, коли є суб’єктом і метою виховання.

У педагогіці 2 точки зору на колектив:

• колектив – мета виховання

• колектив – засіб виховання

Поняття колектив (з латинської) означає «збірний».

Колектив – найвища стадія добровільно організованої спільності людей, спрямованих на досягнення соціально значущих цілей і об’єднаних як самим процесом спільної діяльності, так її організацію та системою стимулювання.

Колектив – соціальна група людей, в якій міжособові відносини обумовлені суспільно цінним і особисто значущим змістом спільної діяльності ( А.Петровський ).

Колектив – це відносно стала група людей, що є частиною суспільства і об’єднана загальною метою і спільною діяльністю, підкореною цілям суспільства.

• Чим відрізняється колектив від самовиникаючих груп?

• Які ознаки колективу?

Ознаки колективу:

1. Спільна спрямованість на соціально значущі цілі.

У розвинутому колективі гармонійно поєднується особисті та суспільно значущі цілі.

« Здравствуйте, дети!»

« Педагогічна поема »

2. Спільна діяльність, що підпорядкована цілям суспільства.

3. Наявність активу ( наявність органів самоврядування).

4. Характер відносин між членами колективу відзначається відповідальною взаємодопомогою, загальною турботою, постійною бадьорістю, готовністю до організованих дій, до руху вперед, дружною єдністю членів колективу, твердо здійснюваною ідеєю захищеності кожної особистості.

« Ховаючись і зникаючи у натовпі, людина втрачає найважливішу із притаманних їй рис – відповідальності. З іншого боку, коли вона бере на себе завдання, поставлене суспільством, вона домагається зовсім іншого – збільшення власної відповідальності.»

5. Активність кожного члена колективу ( він зайнятий на протязі дня розумно організованою діяльністю ) / Досвід Католікова, Волкова.

6. Наявність традицій.

7. Відносна сталість складу.

8. Правильний взаємозв’язок і співвідношення первинного та загально шкільного колективу

Функції колективу :

• організаторська;

• виховна;

• стимулююча.

Діалектика розвитку колективу. Роль педагога на кожній стадії розвитку колективу.

Створення колективу – тривалий, складний процес, в якому визначаємо декілька етапів.

В основі розвитку колективу лежить ускладнення вимог, організація діяльності, роль вчителя.

І етап ( стадія ):

• Вчитель має справу з усім класом

• Не має можливості спиратися на актив

• Необхідна елементарна організація учнів:

  • дотримання норм поведінки,

  • виробляти позитивне ставлення до вимог старших,

  • зацікавленість учнів в діяльності, задоволення від творчого спілкування.

Вимоги до учнів висовує педагог.

«Ставити твердо, послідовно, безкомпромісно» (А.С.Макаренко).

Активна організуюча роль вчителя.

Педагогічний колектив – єдині вимоги.

Виділення і формування активу.

Висунення перспективи.

Організація діяльності і контроль за результатами.

Рушійною силою розвитку колективу на цьому етапі є подолання суперечності між тими вимогами, що висуваються спільною діяльністю і особистим досвідом членів колективу.

ІІ етап.

Створено актив, який висуває вимоги перед колективом, стає керівною силою колективу, що здатна вести за собою, розв’язувати основні питання життя колективу.

Завдання вихователя: допомогти регулярній роботі активу, зміцнювати первинний колектив,

створити можливості для участі у практичних справах , в управлінні колективом кожному школяреві.

В колективі виникають відносини творчого співробітництва, взаємодопомоги.

Вимоги особистості до себе нижчі, ніж до інших.

Педагогічне керівництво: висунути на перше місце учнівський актив, зайняти «непомітну позицію» (А.С.Макаренко), направляти, корегувати діяльність активу і колективу в цілому конкретизуючи з виховної мети завдання окремим групам учнів та для окремих осіб через різноманітні ділові і неформальні стосунки.

ІІІ етап.

У кожного члена формуються суспільно корисні мотиви діяльності.

Встановлюються колективістські гуманістичні відносини.

Вимоги до себе вищі, ніж до інших.

Добровільна, творча участь у житті, діяльності колективу.

Сформована громадська думка.

Джерелом руху вперед є спільна діяльність, яку організовує актив, без примусу і допомоги вчителя.

Школярі виступають як організатори і зачинателі різних справ.

Характерний тон дружніх, вимогливих відносин, готовність до спільної дії, інтерес до загальних справ.

Завдання вчителя: допомогти колективу створити свої традиції, усвідомити досвід колективного життя.

Самовиховання дітей.

Колектив формується у ході його життя і спільної діяльності, проходить відповідні стадії розвитку від прямої вимоги організатора до вимоги кожної особистості до самої себе на фоні вимог колективу.

Існує кілька підходів до вивчення стадій (етапів) розвитку дитячого колективу. Згідно з концепцією А.С.Макаренка, стадії розглядують відповідно до поставлених вимог (3-4стадії), А.М.Лутошкін дає образне описання етапів розвитку колективу:

1. « Піщаний розсип» - кожний у групі сам по собі, наче піщинка.

2. « М’яка глина» – у групі виникають внутрішні зв’язки між дітьми.

3. « Блимаючий маяк» - у групі виділяється актив, мета діяльності стає спільною. Але не вистачає волі і стійкості.

4. « Червоне вітрило» - символ спрямованості вперед, дружньої вірності, неспокою.

У такому колективі живуть і діють за принципом «Один за всіх і всі за одного». Але не завжди тут готові прийти на допомогу іншим колективам, які цього потребують.

5. « Палаючий факел» - колектив не задовольняє власне щастя, він поспішає на допомогу тим, хто її потребує. У такому колективі проявляється почуття взаємної турботи, піклування, а також турботи про молодших товаришів, старших, однолітків. Колектив перетворюється з об’єкта виховання на суб’єкт виховання, стає носієм виховної функції.

Особистість сама до себе на фоні вимог колективу К к Колектив сам до себе до особистості	4. 3.	«Палаючий факел» «Червоне вітрило»
Вихователь актив колектив	2.	«Блимаючий маяк»
Вихователь колектив	1.	«М’яка глина» «Піщаний розсип»
А.С.Макаренко: Залежно від характеру поставлених вимог.		Лутошкін А.М.: Самоорганізація колективу.