Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Вступ Суть процесу виховання.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
135 Кб
Скачать
☆

Зміст виховання

Напрями національного виховання: розумове, моральне, трудове, фізичне, естетичне виховання.

Конкретизується в державних документах. Пріоритетними напрямами виховання є :

- формування національної свідомості, любові до рідної землі, свого народу, бажання працювати задля розвитку держави, готовності її захищати;

- забезпечення духовної єдності поколінь, виховання любові до батьків, жінки–матері, культури та історії рідного народу;

- формування високої мовної культури, оволодіння українською мовою;

- прищеплення шанобливого ставлення до культури, звичаїв, традицій усіх народів, що населяють Україну;

- виховання духовної культури особистості, створення умов для вільного вибору своєї світоглядної позиції,

- утвердження принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, патріотизму, доброти, працелюбності, інших доброчинностей,

- формування творчої, працелюбної особистості, виховання цивілізованого господаря,

- забезпечення повноцінного фізичного розвитку дітей і молоді, охорони та зміцнення їх здоров’я,

-виховання поваги до Конституції, законодавства України, державної символіки, формування глибокого й усвідомленого розуміння взаємозв’язку між ідеями свободи, правами людини та її громадською відповідальністю,

- забезпечення високої художньо–естетичної освіченості й вихованості особистості,

- формування екологічної культури людини, гармонії її відносин з природою,

- розвиток індивідуальних здібностей і талантів молоді, забезпечення умов їх самореалізації,

- формування у дітей і молоді уміння міжособистісного спілкування та підготовка їх до життя в умовах ринкових відносин.

Етапи процесу виховання

Педагог має уявити процес виховання як послідовність етапів, знання яких допоможе йому спланувати виховну роботу, передбачивши її зміст і методику проведення на кожному етапі.

Перший етап. Визначають сукупність рис і властивостей особистості, які слід сформувати у вихованця, тобто формують ідеал.

Другий етап. Вивчають індивідуальні особливості вихованця (або колективу), його позитивні риси, недоліки в характері й поведінці. Знання особистості вихованця (колективу), порівняння її з наміченим ідеалом дає змогу спрогнозувати її розвиток. Виходячи з цих даних, плануємо виховну роботу з вихованцем (колективом).

Третій етап. Реалізовується програма виховання - заплановані виховні заходи, що передбачає залучення вихованців до різних видів діяльності, участь в яких сприяє формуванню в них досвіду поведінки відповідно до ідеалу.

Четвертий етап. Спонукання учнів до самостійної роботи з розвитку особистості. Коли учень починає займатися самоосвітою і самовихованням, можна вважати, що у вихованні досягнуто четвертого етапу.

На всіх етапах процесу виховання здійснюється педагогічне керівництво та управління цим процесом.

Управління процесом виховання – діяльність педагогів, що забезпечує планомірний і цілеспрямований виховний вплив на вихованців. Передбачає підбір змісту виховної роботи з урахуванням вимог суспільства до рівня вихованості учнівського колективу, кожного його члена; виявлення виховних можливостей сім’ї, громадських організацій, культурно – освітніх установ, засобів масової інформації для ефективнішого використання їх впливу на школярів.

За Концепцією національного виховання психолого – педагогічний аспект готовності до виховної діяльності поєднує в собі:

  • високий рівень національної самосвідомості, знання національної психології та характеру народу, його культурно – історичних традицій, морально – етичної спадщини, історії та сучасного буття;

  • бездоганне володіння українською мовою;

  • високий рівень професійної підготовки, широкий світогляд і наукову ерудицію, духовне багатство та емоційну культуру вчителя, прагнення до постійного самовдосконалення;

  • любов до дітей і високу педагогічну культуру в тісному поєднанні з наполегливістю, витримкою, педагогічним тактом;

  • досконале володіння дидактичними, організаторськими, комунікативними, перцептивними, сугестивними, науково – пізнавальними здібностями;

  • розвиток власної спостережливості, педагогічної уяви, оптимізму, здатність відчувати та позитивно впливати на емоційний стан учнів;

  • мистецьке володіння словом, уміння чітко й точно формулювати, дохідливо, образно, емоційно передавати власні думки.