Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Комунальний вищий навчальний заклад

«Бериславський педагогічний коледж»

Херсонської обласної ради

Предмет: Методика виховної роботи

Модуль №1

Семестр: ІV

Кількість годин: 2

ЛЕКЦІЯ

Тема: Виховання як вид педагогічної діяльності.

Викладач: Тупікіна С.В.

Розглянуто на засіданні предметної (циклової) комісії

викладачів психолого-педагогічних дисциплін,

трудового навчання, образотворчого мистецтва

Протокол №_______від___________

Голова предметної (циклової) комісії:

________________________________

м.Берислав

Тема лекції: Виховання як вид педагогічної діяльності.

Знати: суть навчального предмету МВР, його місце в системі підготовки вчителя, предмет, об’єкт і завдання навчального предмету; поняття «процес виховання», його особливості, основні етапи виховання, поняття про принципи виховання, їх загальну характеристику.

Вміти: добирати форми виховної роботи, визначати принципи виховання в педагогічних ситуаціях, аналізувати виховні заходи.

Тип лекції: тематична

Ключові поняття: методика виховної роботи, виховання, зміст виховання, етапи виховного процесу, принцип виховання, форма організації виховного процесу, виховний захід.

План

1. Вступ.

2. Характеристика виховного процесу.

3. Зміст виховання.

4. Етапи виховного процесу.

5. Особливості сучасного виховання в формуванні цілісної особистості.

6. Поняття про принципи виховання.

7. Характеристика принципів виховання.

8. Поняття про форми організації виховної роботи.

Основна література:

1. Закон України «Про освіту» //Освіта. – 1996. – 21 серпня.

2. Концепція національного виховання //Початкова школа. – 1995. - №2. - С.48 - 52.

3. Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К.: Вища школа, 2005.

4. Кузьмінський А.І., Омеляненко В.Л. Педагогіка: Підручник. - К.: Знання, 2007. – С.212 - 214, 216 - 220.

5. Мойсеюк Н.Є. Педагогіка. – К.,1999. - С. 336 - 339.

6. Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад //Освіта. – 1993. - 3 вересня.

7. Фіцула М.М. Педагогіка. - К.: Академвидав, 2007. - С.241 - 244.

Додаткова література

1. Воспитание. Второй класс /Под ред. М.П.Осиповой – Минск: Интерпрессервис;

Экоперспектива, 2003 – 416с.

2. Воспитание.Первый класс /Под ред. М.П.Осиповой – Минск: Интерпрессервис;

Экоперспектива, 2002 – 431с.

3. Воспитание.Подготовительный класс /Под ред. М.П.Осиповой – Минск:

Интерпрессервис; Экоперспектива, 2002 – 336с.

4. Иванов И.П. Энциклопедия коллективных творческих дел. – М.: Просвещение, 1999.

5. Кареліна Т. Нетрадиційні години спілкування //Сучасна школа України. - 2009. - №6. -

С.53 - 58.

6. Лопатюк В. Сучасні форми виховної роботи з обдарованою молоддю //Школа. – 2009. -

№6. - С.78-80.

7. Навчання і виховання учнів 1 класу: Методичний посібник для вчителів /Упоряд.

Савченко О.Я.- К.: «Початкова школа», 2002. - 464с.

8. Навчання і виховання учнів 2 класу: Методичний посібник для вчителів /Упоряд.

Савченко О.Я.- К.: «Початкова школа». 2003.- 608с.

9. Навчання і виховання учнів 3 класу: Методичний посібник для вчителів /Упоряд.

Савченко О.Я. - К.: «Початкова школа», 2004. - 512с.

10. Навчання і виховання учнів 4 класу: Методичний посібник для вчителів /Упоряд.

Савченко О.Я. - К.: «Початкова школа», 2005. - 640с.

Організаційні питання

Вступ

Вступне слово викладача про місце навчального предмету в системі підготовки майбутнього вчителя.

Робота з підручником: Карпенчук С.Г. Теорія і методика виховання. - К.: Вища школа, 2005. – С.3 – 6

• Як ви розумієте епіграф до теми?

• Яка місія педагога?

• З якими професіями споріднена професія вчителя?

• Що є орієнтиром вчителю-вихователю у його діяльності?

• Сформулюємо визначення МВР.

Методика – сукупність форм, засобів, умов, пов’язаних у певну систему логікою досягнення виховного результату.

МВР передбачає вибір і реалізацію найбільш раціональних форм і методів виховної роботи.

МВР – галузь педагогіки, яка озброює вчителя інструментарієм, що сприятиме забезпеченню його професійними знаннями з теорії виховання, педагогічними вміннями, навичками програмування та реалізації освітньо-виховних цілей, практичним досвідом.

Характеристика виховного процесу

Єдності поглядів у визначенні процесу виховання немає.

Визначити специфіку можна у порівнянні процесів виховання, формування, розвиток, становлення, соціалізації особистості.

Соціалізація – процес засвоєння соціального досвіду, оволодіння і привласнення суспільних відносин, який триває все життя індивіда і має певні стадії становлення і розвитку особистості.

Процес виховання – це процес формування, розвитку особистості, що включає цілеспрямований вплив ззовні і самовиховання особистості; взаємопов’язаний ланцюг виховних ситуацій, що розвивається (виховних справ), кожна з яких будується з урахуванням результатів попередніх.

Виділяємо змістову і процесуальну сторони.

Зовнішня сторона – власне виховання, виховуюча діяльність як передача досвіду; внутрішня – самовиховання, цілеспрямований процес самоудосконалення шляхом засвоєння соціального досвіду діяльності, поведінки, духовного збагачення.

Виховання – основний вид діяльності людства. Чому ? (т. Предмет педагогіки)

Формування особистості – процес становлення людини як соціальної істоти під впливом усіх без винятку факторів – соціальних, економічних, ідеологічних, психологічних і ін.

Особливості виховного процесу:

Виховання є процес. Процес формування й розвитку, організації, багатогранний процес

духовного збагачення., процес організації взаємодії 2-х учасників виховання.

Процес – це сукупність закономірностей і послідовних дій, спрямованих на досягнення певного результату.

Виховання є вплив. Внутрішня глибинна робота суб’єктів педагогічної взаємодії, щовикликає відповідну внутрішню позитивну реакцію, активність, прагнення до саморозвитку.

Виховання є взаємодія всіх суб’єктів і об’єктів виховного процесу. Дія вихователів і

вихованців один на одного, що має на меті взаємні зміни їх поведінки, діяльності, відносин, установок  педагогічного співробітництва.

Виховання є управління формуванням потреб у постійному саморозвитку і

самореалізації фізичних і духовних сил; складна єдність масових, колективних і групових впливів; управління всіма соціальними відносинами з точки зору цілісного підходу до процесу виховання.

Виховання є керівництво розвитком організації вихованців, здібностями та задатками

людини згідно з потребами суспільства.

Виховання – процес цілеспрямованого формування особистості.

Керований процес.

Багатофакторний процес. В ньому проявляється численні об’єктивні і суб’єктивні фактори..

Віддаленість результатів.

Динамічність. Рухливість, мінливість цього процесу

Тривалий процес. К. Гельвецій: «Я продолжаю ещё учиться; моё воспитание ещё не закончено. Когда же оно закончится? Когда я не буду более способен к нему: после моей смерти. Вся моя жизнь есть, собственно говоря, лиш одно длинное воспитание.»

Безперервність, систематичність.

Комплексний процес. Цілісний характер. Це означає єдність цілей, завдань, змісту, форм і

методів виховного процесу, підкореної ідеї цілісності формування особистості.

Варіативність (неоднозначність) і невизначеність результатів.

Двосторонній характер

Виховання – це цілісний цілеспрямований соціальний процес передачі досвіду гуманістичних міжособистісних і суспільних відносин у реально існуючих і спеціально створених умовах, процес підготовки людини і колективу до життя і праці, формування всебічно і гармонійно розвиненої особистості кожного, співтворчість усіх суб’єктів виховання, що включає і процес самовиховання.

В.О.Сухомлинський: Виховує кожна хвилина життя і кожний куточок землі, кожна людина, з якою особистість, що формується, стикається випадково, мимохідь. Усе, що проходить поза людиною, тою чи іншою мірою відбивається в її думках, почуттях, ставленні до інших людей.

Фактори виховання і розвитку особистості: діяльність та спілкування.