- •5. Сучасні економічні теорії
- •8. Економічні потреби суспільства
- •9. Потреби та блага: зміст, структура, функції, корисність благ. Величина корисності.
- •10. Економічні інтереси: суть, види, взаємодія.
- •11. Зміст і структура економічної системи
- •12. Основні критерії класифікації економічних систем.
- •13. Продуктивні сили як матеріальна основа економічної системи
- •14. Типи економічних систем та критерії їх класифікації
- •15. Суть та зміст відносин власності.
- •16. Суб’єкти та об’єкти власності.
- •17. Форми і види власності
- •18. Витрати виробництва, їх сутність і види
- •19. Економічний зміст і юридична форма власності.
- •20. Типи, види й форми власності
- •21. Натуральне виробництво і його місце в історичному розвитку суспільства
- •23. Капітал як економічна категорія розвинутого товарного виробництва
- •26. Виникнення грошових відносин. Еволюція і типи грошей
- •32. Попит і пропозиція ринкова рівновага
- •33. Еластичність попиту і пропозиції. Коефіцієнт еластичності
- •34. Конкуренція та її значення. Типи конкуренції
- •35. Організаційно - правові форми підприємств
- •36. Теорії та моделі підприємництва
- •37. Зміст, основні принципи та ознаки підприємництва
- •39. Сутність підприємництва та умови його існування
- •40. Функції підприємництва та особисті якості підприємця.
- •41. Суб’єкти і види підприємницької діяльності
- •42. Права, обов’язки та відповідальність підприємця
- •43. Державне регулювання економіки
- •45.Зайнятість суть і форми. Теорії зайнятості
- •53. Неповна зайнятість і безробіття в механізмі відтворення робочої сили
- •55. Ринок нерухомості та його інфраструктура
- •56. Ринок засобів виробництва і предметів споживання
- •57. Міжнародні валютно-фінансові відносини
- •59. Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання
42. Права, обов’язки та відповідальність підприємця
Права, обязанности и ответственность предпринимателя
Права підприємця. Право - це нормативна форма вираження принципу формальної рівності господарюючих суб’єктів в економічних відносинах, це система встановлених або санкціонованих державою загальнообов’язкових правил (норм) поведінки. З метою реалізації господарської ініціативи підприємець має право:
створювати для здійснення підприємницької діяльності будь-які види підприємництва;
купувати повністю або частково майно та набувати майнового права;
самостійно формувати господарську діяльність, обирати постачальників та споживачів, встановлювати ціни та тарифи, вільно розпоряджатися прибутком;
укладати з громадянами трудові договори щодо використання їхньої праці (контракти, угоди);
самостійно визначати форми, системи і розміри оплати праці та інші види доходів осіб, що працюють за наймом;
отримувати, будь-який необмежений за розмірами особистий дохід;
брати участь у зовнішньоекономічних відносинах, здійснювати валютні операції;
користуватися державною системою соціального забезпечення і соціального страхування.
Обов’язки підприємців. Обовязки - це правові норми (правила), що підлягають обов’язковому виконанню. Основні обов’язки підприємців полягають у тому, щоб:
укладати трудові договори (контракти, угоди) з громадянами, які приймаються на роботу за наймом
здійснювати оплату праці осіб, які працюють за наймом, на рівні, не нижчому за мінімальні розміри, встановлені законодавством;
забезпечити відповідні умови і охорону праці, а також інші соціальні гарантії;
дотримуватися прав з метою реалізації законних інтересів споживачів, забезпечуючи надійну якість вироблених товарів (послуг);
отримувати ліцензію на діяльність у сферах, які підлягають ліцензуванню відповідно до чинного законодавства.
Відповідальність підприємця. Відповідальність це правове та етичне відношення підприємців до суспільства (до господарюючих суб’єктів, до споживачів тощо), яке характеризується виконанням правових норм (правил). Відповідальність підприємця зводиться до того, що він відповідає:
за зобов’язаннями, пов’язаними з цією діяльністю, усім своїм майном, за винятком того, на яке відповідно до законодавчих актів не може бути звернене стягнення;
за охорону навколишнього середовища;
за додержання заходів з техніки безпеки, охорони праці, виробничої гігієни та санітарії;
за заподіяну шкоду та збитки.
Суб’єкт підприємницької діяльності може бути визнаний судом або арбітажним банкрутом, якщо майна, яке йому належить не вистачає для покриття заборгованості й немає перспектив для фінансового оздоровлення підприємства. Найманому працівникові, який втратив працездатність, підприємець забезпечує відшкодування витрат у випадках і в порядку, передбачених законодавством.
Для входження у світ підприємництва підприємцям-початківцям необхідні знання, ентузіазм, велике вміння та бажання знайти своє місце у складному світі бізнесу. Велике значення у цьому має знання таких основних заповідей підприємця.
1. Постійно генеруйте ідеї.
2. Вмійте збагачувати власність.
3. Не бійтесь конкуренції.
4. Працюйте на споживача, його вимоги.
5. Не бійтеся зменшити ціну, бійтесь її збільшити.
6. Створіть команду на довірі.
7. Складіть бізнес-план.
8. Рекламуйте не стільки товар, скільки імідж своєї фірми.
9. Не бійтесь брати кредити (якщо їх дають).
10. Не тримайте всі яйця в одному кошику” (здійснюйте диверсифікацію виробництва).
11. Будьте доброзичливі.
12. Безперервно вчіться і творіть.
13. Пам’ятайте, найголовніший капітал – це ви самі.
