ЛЕКЦІЯ 4

ОБЛІК НАДХОДЖЕННЯ НЕОБОРОТНИХ АКТИВІВ ВНАСЛІДОК ОБМІНУ ТА ОРЕНДИ

1. Поняття та принципи бартерних розрахунків

2. Облік бартерних операцій (подібні активи)

3. Облік бартерних операцій (неподібні активи)

4. Визначення поняття „лізинг” та його види

5. Визначення поняття „оренда” та її види

6. Облік оперативної оренди (лізингу)

7. Облік фінансової оренди (лізингу)

1. Поняття та принципи бартерних розрахунків (подібні активи)

Постачальники – це юридичні або фізичні особи, які здійснюють постачання товарно-матеріальних цінностей або надають послуги чи виконують роботи.

Покупці – це фізичні або юридичні особи, які купують товари (роботи, послуги).

Порядок та форми розрахунків між постачальником та покупцем визначаються в господарських договорах. При купівлі товарів укладається договір купівлі-продажу. Договір купівлі-продажу є основним документом, який визначає права і обов’язки постачальників та покупців. В договорі наводяться: найменування та кількість товарів, їх ціна, строки та умови поставки, порядок розрахунків та інше.

Розрахунки з вітчизняними постачальниками здійснюються на підставі документів постачальника: накладних, рахунків, товарно-транспортних накладних, актів прийнятих робіт, податкових накладних та ін. Надходження імпортних товарів проводиться на підставі зовнішньоекономічного договору купівлі-продажу, вантажної митної декларації, приймального акту та інших комерційних документів.

На підставі договорів підприємство-продавець складає рахунок або рахунок-фактуру, який підлягає оплаті покупцем. Після здійснення оплати матеріальні цінності відпускаються підприємству-покупцю за накладною, товарно-транспортною накладною, актом прийнятих робіт, послуг.

Перерахування коштів за поставлені товари залежно від форми розрахунків може здійснюватись такими документами: платіжне доручення, акредитив, видатковий касовий ордер, інкасо.

Особливою формою реалізації товарів на підприємствах є реалізація за бартерними договорами. Товарообмінні (бартерні) операції займають суттєве місце в господарських операціях багатьох підприємств.

Бартерними називаються операції, під час яких суб’єктами підприємницької діяльності здійснюється обмін певної кількості одного товару на відповідну кількість іншого товару.

Бартер (товарний обмін) - господарська операція, яка передбачає проведення розрахунків за товари (роботи, послуги) у будь-якій формі, іншій, ніж грошова, включаючи будь-які види заліку та погашення взаємної заборгованості, в результаті яких не передбачається зарахування коштів на рахунки продавця для компенсації вартості таких товарів (робіт, послуг). (Закон "Про оподаткування прибутку підприємств", п. 1.19.)

Мета бартерних угод – усунення грошових розрахунків (платежів). Вони особливо ефективні у разі, коли підприємству бракує коштів.

У цивільному законодавстві ця господарська операція має назву міна. Кожна сторона, що бере участь у міні, вважається продавцем того майна, яке вона дає на обмін, і покупцем майна, яке вона отримує. Отже можна розглянути два варіанти: "підприємство купило за бартером" і "підприємство продало за бартером". Умовно кажучи, у першому випадку підприємство купує матеріальні цінності (послуги), необхідні для ведення своєї господарської діяльності, а розраховується тими цінностями, які йому непотрібні. У другому випадку підприємство продає належні йому матеріальні цінності (як правило, власну готову продукцію), а як розрахунок отримує замість грошей інші товари.

Проведення бартерної операції має свої переваги та недоліки:

Переваги	Недоліки
- спрощення розрахунків - додаткова можливість отриман-ня обладнання в обмін на товар, реалізація якого ускладнена за звичайних комерційних умов	- обов'язковість збігу потреб партнерів - складність переговорів щодо узгодження ціни і кількості зустрічних товарних потоків - ускладнений контроль узгодженої якості товарів - односторонність вигоди в бартерній угоді

При віднесенні операції до бартерної слід враховувати її характерні особливості:

- разовий характер;

- участь двох сторін;

- оформлення угоди одним контрактом;

- визначення кінцевої специфікації і обсягу угоди до підписання контракту.

Порядок ведення фінансового обліку бартерних операцій визначається П(С)БО 15, П(С)БО 16, а податкового обліку законами України «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість».

Оформлюються бартерні операції договором (контрактом), в якому товари, що обмінюються, оцінюються за договірними цінами. Ціни в контракті повинні бути збалансованими. Різниця у вартості обмінюваних за бартером цінностей відшкодовується тією стороною, вартість товарів якої виявилася нижчою.

Порядок формування первісної вартості товарів, одержаних в результаті обміну, залежать від того, подібними чи неподібними активами здійснюється обмін.

Формування первісної вартості товарів, одержаних у результаті обміну

так Чи є товари, що обмінюються ні

подібними ?

Чи перевищує балансова Первісна вартість

так вартість переданого товару ні одержаного товару

його справедливу вартість дорівнює його спра-

ведливій вартості +/- грошова компенсація

Зарахування одержаного Зарахування одержаного

товару здійснюється за товару здійснюється за

його справедливою вартістю* балансовою вартістю

переданого товару

* Різниця між балансовою і справедливою вартістю переданих

активів включається до складу витрат звітного періоду (субрах. 949).

Датою виникнення податкових зобов’язань під час здійснення бартерних операцій вважається будь-яка з подій, що сталася раніше:

• або дата відвантаження платником податку товарів, а для робіт (послуг)– дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку;

• або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг)– дата оформлення документа, що засвідчує факт отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Якщо підприємство А за бартерним контрактом першим відвантажує свою продукцію (товари, роботи, послуги), підприємство Б – другим, то у підприємства А зобов'язання по ПДВ і податку на прибуток виникають у момент відвантаження. Право на виникнення податкового кредиту і включення витрат до валових витрат настане в момент виконання підприємством Б своїх зобов'язань по бартеру, тобто в момент отримання підприємством А від Б продукції (товарів, робіт, послуг).

У підприємства Б зобов'язання по ПДВ і податку на прибуток виникають у момент здійснення першої операції, тобто отримання ним продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто, ще нічого не відвантаживши, підприємство Б зобов'язане сплачувати ПДВ і податок на прибуток. Право на податковий кредит і включення витрат до валових настає в момент виконання Б своїх зобов'язань за бартерним контрактом.

Оскільки в обох сторонах бартерної операції — як у сторони, яка передає товари (роботи, послуги), — постачальника, так і у сторони, яка приймає ці товари, — покупця одночасно виникають податкові зобов'язання, а право на податковий кредит обидві сторони набувають тільки після заключної операції, то це може вплинути на фінансовий стан підприємства (оскільки бартерні операції здійснюються без участі у розрахунках грошових коштів, а ПДВ до бюджету сплачується грішми). Виходячи з цього порядок оподаткування ПДВ бартерних операцій певною мірою впливає на погіршення фінансового становища підприємства.

Крім того, платник податку щокварталу подає розрахунок фінансових результатів товарообмінних (бартерних) операцій разом із податковою декларацією про прибуток до податкового органу за місцезнаходженням такого платника податку.

2. Облік бартерних операцій (подібні активи)

Подібними визнаються активи, які мають однакове функціональне призначення (виконують подібну функцію в такому ж виді діяльності) і мають однакову справедливу вартість одиниці товару.

У випадку обміну подібними активами дохід від операції не визначається. Вважається, що замість одного активу було одержано його еквівалент. При цьому активи, що обмінюються, можуть мати різну балансову вартість, але однакову справедливу.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками ведеться на рахунку 63 „Розрахунки з постачальниками та підрядниками”. Цей рахунок пасивний, балансовий, розрахунковий, призначений для обліку поточних зобов’язань. По кредиту відображається заборгованість за одержані від постачальника товарно-матеріальні цінності, по дебету – її списання чи погашення.

Рахунок 63 має такі субрахунки:

631 „Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;

632 „Розрахунки з іноземними постачальниками”.

Для обліку дебіторської заборгованості покупців і замовників призначено рахунок 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками».

Рахунок 36 – активний, балансовий, призначений для обліку розрахунків з покупцями і замовниками. До рахунку 36 відкривають такі субрахунки:

361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»;

362 «Розрахунки з іноземними покупцями».

По дебету рахунка 36 відображається продажна вартість реалізованої продукції, яка включає ПДВ, АЗ та інші податки, що підлягають перерахуванню до бюджету та включені до вартості реалізації, по кредиту – сума платежів, які надійшли на рахунок підприємства в банківських установах чи в касу та інші види розрахунків.

Сальдо рахунку дебетове означає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію.

Синтетичний облік розрахунків з постачальниками і покупцями ведуть в Журналі №3. Аналітичний облік ведеться за кожним постачальником, за кожним покупцем, за кожним пред’явленим до сплати рахунком.

! Якщо подібні активи мають однакову справедливу вартість, то при здійсненні бартерної операції відсутні фінансовий результат і виручка.

3. Облік бартерних операцій (неподібні активи)

Неподібними є активи, які мають різні справедливі вартості та/або різне функціональне призначення.

Справедлива вартість – сума, за якою можна обміняти актив чи погасити заборгованість по операції між проінформованими, зацікавленими і незалежними сторонами.

В міжнародній обліковій практиці прийнято, що подібна справедлива вартість не повинна відрізнятися більш ніж на 10% від справедливої вартості іншого активу, який приймає участь в обмінній операції.

Якщо товари придбаваються в обмін на неподібні активи, то первісна вартість придбаних активів дорівнює справедливій вартості збільшеній (зменшеній) на суму грошових коштів або їх еквівалентів, яка була передана (одержана) у процесі обміну.

! Обмінювані об’єкти є неподібними не лише за їхньою справедливою вартістю, але й за функціональним призначенням. Отже, від цієї операції отримають фінансовий результат.