Завдання до практичних занять

№ 5. На семінарському занятті з трудового права виникла дискусія: студентка Н., стверджувала, що міжнародні акти, ратифіковані Україною мають пріоритет перед національним законодавством України, а отже на перше місце при класифікації джерел трудового права України треба ставити саме міжнародні акти, ратифіковані Україною.

Студент Ю. заперечував їй і доводив, що хоча Україна і визнає пріоритет норм міжнародного права, укладення міжнародних договорів, які суперечать Конституції України можливе лише після внесення відповідних змін до Конституції України (ст.9 Конституції України). Отже на першому місці повинна бути Конституція України, а на другому ратифіковані Україною міжнародні договори.

Студент Р. взагалі не погоджувався з думкою обох попередників і виказав наступне: оскільки Україна визнає пріоритет міжнародного права, то міжнародні акти, незалежно від того ратифіковані вони Україною чи ні, повинні знаходитися на першому місці в ієрархії джерел трудового права України.

Розгляньте запропоновані твердження та дайте обґрунтовану класифікацію джерел трудового права України за ієрархією.

№ 6. Частиною 3 ст. 32 КЗпП України допускається зміна істотних умов праці у зв’язку зі змінами в організації виробництва і праці при продовженні роботи за тією ж спеціальністю, кваліфікацією чи посадою. Про таку зміну істотних умов праці працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці.

Частиною 3 ст. 86 КЗпП передбачено, що при запровадженні нових і зміні чинних норм праці власник або уповноважений ним орган повідомляє працівників не пізніше як за один місяць до їх запровадження.

Чи не вбачаєте Ви протиріччя між цими статтями Кодексу законів про працю? Якщо вбачаєте, то яка з цих норм повинна застосовуватися?

№ 7. Правилами внутрішнього трудового розпорядку фабрики встановлено, що робочий день розпочинається о 9 годині ранку. Директор фабрики (на зміну правил) зобов’язав трьох майстрів виходити на роботу на годину раніше початку робочого дня з тим, щоб проконтролювати підготовку підприємства до початку роботи. Цим же наказом зазначалось, що вони можуть на годину раніше закінчувати свій робочий день.

Один з майстрів – Г. – не погодився з такою зміною режиму робочого часу, пославшись на те, що раніше майстри закінчувати роботу не можуть. Тому фактично цим наказом директор збільшив на годину робочий день майстрів.

Чи має правову силу такий наказ директора? Надайте обґрунтовану відповідь.

№ 8. У правилах внутрішнього трудового розпорядку ТОВ "Окта" містяться пункти, що передбачають позбавлення відпустки за прогул без поважної причини, накладення штрафу в розмірі двох мінімальних заробітних плат на особу, яка з'явилися на роботі в нетверезому стані, а також за порушення трудової дисципліни позбавлення премій, передбачених системою оплати праці. Чи відповідає такий зміст вказаного локального акту чинному законодавству? Дайте правову оцінку зазначеним положенням.

№ 9. При звільненні працівника з роботи за підставами, передбаченими ст.ст.40, 41 КЗпП, власник або уповноважений ним орган зобов’язаний одержати попередню згоду виборного органу первинної профспілкової організації (ст.43 КЗпП України). Якщо розірвання трудового договору проведено без звернення до виборного органу первинної профспілкової організації, а працівник оспорює правильність звільнення у судовому порядку, суд, відповідно до ст.43 КЗпП України, зупиняє провадження по справі, запитує згоду виборного органу первинної профспілкової організації, і після її одержання або відмови в дачі згоди на звільнення працівника, розглядає спір по суті.

Пленум Верховного Суду України в п.15 постанови № 9 від 6.11.1992 р. “Про практику розгляду судами трудових спорів” зазначив, що “відмова профспілкового органу в згоді на звільнення є підставою для поновлення на роботі”.

Чи не змінює це роз’яснення Пленуму Верховного Суду України зміст норми ст. 43 КЗпП України?

Чи відносяться керівні роз’яснення Пленуму Верховного Суду України до джерел трудового права? Надайте обґрунтовану відповідь.

Питання до самостійної роботи

1. Єдність, диференціація та уніфікація у правовому регулювання праці. Загальне та спеціальне законодавство.

2. Дія нормативно-правових актів у часі, просторі та по колу осіб.