методичка Мовознавство_2005МВ

Тираж 200 прим. Зам. № 5658

Надруковано в друкарні «Фактор-Друк»

Тел : (0572) 717-51 -85, 717-53-55.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І ІІАУКІІ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ Г.С. СКОВОРОДИ

Т.В. Бєляєва

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

з курсу «ВСТУП ДО МОВОЗНАВСТВА»

Харків-2005

Рецензенти: С.І. Дорошенко, доктор філологічних наук, професор кафедри української мови;

С.Б. Стасевський кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови

Рекомендовано вченою радою Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди (Протокол № 3 від 24.06.2005)

Бєляєва Т.В.

Контрольні запитання та практичні завдання для самостійної роботи студентів з курсу «Вступ до мовознавства». - Харків, 2005. - 24с.

Посібник створено на основі діючої програми з курсу «Вступ до мовознавства». Запитання і завдання для самостійної роботи розміщені в 12 заняттях, кожне з яких присвячене розглядові певної теми, що охоплюють усі розділи курсу. Крім того, студентам пропонуються індивідуальні науково- дослідні завдання.

Для студентів філологічних спеціальностей.

О Харківський національний педагогічний університет ім. Г.С. Сковороди

ВСТУПНІ ЗАУВАЖЕННЯ

Завдання курсу - допомогти першокурсникам засвоїти основні теоретичні положення науки про мову, а саме: що таке мова, як вона побудована, які категорії, що становлять її систему, їй властиві, — і тим самим підготувати їх до слухання навчальних дисциплін мовознавчого циклу.

Щоб освоїти програму цього предмету, майбутньому словеснику недостатньо ознайомитися з теоріпо мови, слухаючи викладача на лекціях. Потрібно самому, користуючись даними лекцій і рекомендованих посібників, навчитися формулювати відповіді па запитання, пов'язані з проблемами загального мовознавства, свідомо виконувати практичні завдання, спираючись на здобуті знання з теорії мови. Для здійснення цього навчальним планом відведено 24 години практичних і семінарських занять.

Мета практичних і семінарських занять - досягти того, щоб, по-перше, першокурсник усвідомлено відповідав на. запропоновані в темі контрольні запитання, чітко розуміючи лінгвістичну термінологію; по-друге, студент виробив навички лінгвістичного аналізу, що дозволить доказово пояснювати процеси фонетичних, лексичних і граматичних змін, які супроводжують існування і розвиток мов.

Практичні завдання розглядуваних тем будуються в основному на матеріалі української мови, лише зрідка залучаються дані з інших мов. Це викликано тим, що розуміння теоретичних засад мовознавства вчорашніми школярами краще набувається на зразках рідної мови і почасти на елементах спорідненої російської мови, знаної з дитячих років.

Крім запропонованих практичних завдань, студенти мають виконати індивідуальне науково-дослідне завдання і оформити його відповідно до вимог, вміщених у посібнику. Усі вони підлягають перевірці й оцінюванню викладачем.

Студент зобов'язаний опрацювати всі теми практичних і семінарських занять. Тема вважається опрацьованою, якщо студент був присутнім на занятті, брав участь в обговоренні поставлених запитань, виконував письмові роботи (аудиторні й домашні). У разі пропуску занять студентові доведеться мати бесіду з викладачем з теми заняття під час індивідуальної консультації.

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ

І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ,

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

ТА ПРАКТИЧНІ ЗАВДАННЯ

ПЕРШЕ ЗАНЯТТЯ

Тема: Мови світу. їх класифікація. Лінгвістична карта світу

Контрольні запитання

1. Поясніть різницю між мовою, діалектом і жаргоном.

2. За якими ознаками класифікуються мови світу?

3. Що таке міжнародні мови? Назвіть їх. Що таке мови міжнаціонального спілкування? Назвіть їх.

4. Що таке живі і мертві мови? Які мертві мови вам відомі?

5. Що означає поняття «Латинська Америка»?

6. Чи збігається назва держави з назвою мови, якою користується народ країни?

7. Який дослідний метод мовознавства став основою генеалогічної класифікації мов світу? Поясніть термін «генеалогічна класифікація». Що таке «архетип»?

8. Які сім'ї мов належать до найбільш вивчених?

9. Що значить близька і віддалена спорідненість мов?

10. З яких груп і підгруп складається індоєвропейська сім'я мов?

11. Назвіть підгрупи слов'янської групи мов.

12. Назвіть живі і мертві мови германської групи мов.

13. Назвіть живі і мертві мови романської групи мов.

14. Як можна пояснити генеалогічну спільність мов, територіально віддалених одна від одної'?

15. Що такс лінгвістична карта світу?

Практичні завдання

1. Подані нижче мови поділіть на сім'ї відповідно до генеалогічної класифікації мов (виписуйте їх колонками за сім'ями): іврит, санскрит, українська, туркменська, італійська, угорська, фінська, португальська, прусська, норвезька, польська, англійська, циганська, киргизька, німецька, чеська, молдавська, російська, грузинська, абхазька, таджицька, іспанська, литовська, кашубська, їдиш.

2. Розділіть за групами такі індоєвропейські мови: білоруська, македонська, литовська, кашубська, афганська, англійська, румунська, словацька, осетинська, французька, провансальська, німецька, ретороманська, гальська, шведська, польська, таджицька, чеська.

3. У яких країнах поширена англійська мова? Покажіть їх на карті.

4. У яких країнах поширена французька мова? Покажіть їх на карті.

5. У яких країнах поширена німецька мова? Покажіть їх на карті.

6. У яких країнах поширена іспанська мова? Покажіть їх на карті.

7. У яких країнах поширена арабська мова? Покажіть їх на карті.

Література

Основна:

1 Білсцькіїй А.О Про мову і мовознавство - К АртЕк. 1997. -С. 103-109; 173-175

2. Дорошенко С І . Дудик II С Вступ до мовознавства - К Виша школа 1974 -

С. 263-291.

2. Дорошенко С І Загальне мовознавство: початковий курс (вступ до мовознавства). - Харків. 2005.-С 242-253.

4 Карпенко Ю.О Вступ до мовознавства - К -Одеса Либідь. 1991 - С 225-239

5. Кочерган МИ Вступ до мовознавства - К Видавничий не нір «Академія» 2001 - С. 50-101.

Додаткова:

1. Кодухов В И Введеппе в язьїкознанне. - М : ГІросвсшенпе. 1979 - С. 304-329.

2. Маслов Ю.С. Ввсденис в язмкозпанис - М : Вьісшая школа, 1987 - С. 221-237.

ДРУГЕ ЗАНЯТТЯ

Тема: Мова, її сутність, походження і розвиток

Контрольні запитання

1. Чому мову не можна вважати ні біологічним, ні психічним явищем? Обґрунтуйте розуміння мови як суспільного явища.

2. Які функції виконує мова як суспільне явище?

3. Чому мову не можна відривати від мислення і чому не можна ототожнювати їх? Для доведення неправомірності їх ототожнення зіставте основні категорії (елементи, одиниці) мислення і мови: поняття - слово, судження - речення. Зробіть з цього зіставлення висновок.

4. За якими ознаками розрізняються мова і мислення?

5. У чому різниця проблеми походження мови як засобу спілкування і проблеми утворення окремих мов?

6. У чому основна ідея біблійних легенд про походження мови?

7. Який сенс гіпотез про походження мови: звуконаслідувальної, вигукової, договірної? Чому вони не спроможні прояснити виникнення мови як суспільного явища? У чому їх прогресивність у зіставленні з легендами про походження мови?

8. Чи може проблема походження мови бути розв'язана одними лінгвістами?

9. Перелічіть головні положення, що випливають з учень Чарльза Дарвіна і Ф. Енгельса про походження людини і мови.

10. Поясніть дію основних процесів розвитку мов (диференціації й

інтеграції). Що таке субстрат і суперстрат? Наведіть приклади.

11. Що таке схрещення мов? Чи можна запозичення слів з інших мов уважати фактом схрещення?

12. Чи можна розвиток мов світу пов'язувати тільки з теорією так званого родовідного дерева? Якщо ні, то чому?

13. Як ви уявляєте дію зовнішніх і внутрішніх причин у розвитку мов? Що значить суб'єктивні й об'єктивні фактори у розвитку мов?

14. У чому специфіка мов родоплемінного ладу? Що становлять собою літературні мови епохи середньовіччя? Які характерні особливості національних мов? Що таке «літературна мова»?

15. Що таке «мова» і «мовлення»?

Література

Основна:

1. Білецький А.О Про мову і мовознавство - К.: АртЕк, 1997. - С 44-48: 137-139: 188-189.

2. Дорошенко С.І., Дуднк П.С. Вступ до мовознавства. - К.: Виша школа. 1974. — С. 24-43: 235-262.

З Дорошенко С.І. Загальне мовознавство: початковий курс (вступ до мовознавства) - Харків, 2005.-С. 22-53.

4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства - К - Одеса: Либіль. 1991. -С 15-52: 187-

225.

4. Конергап М.П Вступ до мовознавства - К. Видавничий центр «Академія». 2001 - С 18-57

Додаткова:

1. Головин Б И Введение в языкознание. - М : Высшая школа. 1977 - Раздел І.

2. Кодухов В И Введение в языкознание. - М Просвещение. 1979. - §§ 7, 8

3. Маслов Ю.С. Введение в языкознание. - М.: Высшая школа. 1987 - Глава І

4. Романова М.П Різноманітність мов світу та їх виникнення // Мова Людина. Суспільство. -К Наукова думка. 1977. -С. 42-51

ТРЕТЄ ЗАНЯТТЯ

Тема: Три аспекти н характеристиці звуків мови

Контрольні запитання

1. Складність звука людської мови як явища потребує різних підходів до його вивчення. Які це підходи?

2. Чому є потреба розглядати звук мови як фізичне (акустичне) явище? Які акустичні властивості звуків мови розглядаються у фонетиці?

а) 3 чим у фонетиці пов'язане акустичне розрізнення тонів і шумів?

б) У зв'язку з чим у фонетиці розглядаються такі акустичні поняття, як висота, сила, тривалість, тембр звуку?

в) Чому у фонетиці увага звертається на дію резонаторів? При розрізненні яких звуків розміри і форми резонаторів відіграють вирішальну роль?

3. Обгрунтуйте уживання терміна «мовний апарат». З яких частин

складається мовний апарат і які ї\ функції?

4. Що такс артикуляція звуків? Які три фази виділяють у творенні звуків?

5. Що таке артикуляційна база? Якою артикуляційною базою має володіти учитель відповідної мови і яку артикуляційну базу мають набути учні?

6. Які існують експериментальні методи дослідження артикуляції звуків?

7. Що значить фонематичний (лінгвістичний) аспект вивчення звуків?

а) Що таке фонема?

б) Що таке сильна і слабка позиція звука?

в) Що таке інваріант і варіант фонеми?

8. З іменами яких учених пов'язане вчення про фонему?

Практичні завдання

1. Перемалюйте подану нижче схему. Заповніть її назвами окремих частин мовного апарату. Визначте, які органи активні, які пасивні, з'ясуйте їх функцію.

2. Ураховуючи позицію звуків у словах, а відтак і їх вимову, визначте варіанти й інваріанти:

а) голосних у словах: української мови зелений - зелень; російської мови с тол - стола;

б) приголосних у словах: української мови слово - слів, давати - дав; російської мови нога - ног, кровь - крови.

Література

Основна:

1. Дорошенко СЛ., Дуднк ПС Вступ до мовознавства. - К.: Виша школа, 1974 - С 51-60; 66-71.

2. Дорошенко С.І. Загальне мовознавство початковий курс (вступ до мовознавства). - Харків, 2005. - С. 54-72; 78-83.

   3. Карпенко Ю О Вступ до мовознавства - К - Одеса: Либідь, 1991 - С 54-62: 79-87.

   4. Кочерган М.П. Вступ до мовознавства. - К Видавничий центр «Академія». 2001 - С 102-110.

Додаткова:

1. Кодухов В И Введение в языкознание. - М Просвещение, 1979.-С. 109-119

2. Маслов Ю С. Введение в языкознание. - М Высшая школа. 1987 - С 33-55.

3. Багмут АЙ. Органи мовлення // Українська мова Енциклопедія. - К : Внд-во «Українська енциклопедія». 2000. -С. 406-407.

ЧЕТВЕРТЕ ЗАНЯТТЯ

Тема: Фонетична і фонематична транскрипції

Контрольні запитання

1. Що вкладається в розуміння термінів «транскрипція» і «транслітерація»?

2. У яких випадках вдаються до транскрипції і в яких — до транслітерації?

3. Назвіть принципи фонетичної транскрипції. Кожен з них проілюструйте прикладами.

4. Назвіть усі букви алфавіту, який застосовується у фонетичному записі слів української мови.

5. Якого принципу слід дотримуватися, записуючи текст фонематичною транскрипцією? Подайте зразки фонематичної транскрипції.

6. Який алфавіт застосовується у фонематичній транскрипції української

мови?

Практичні завдання

1. Поданий текст запишіть фонетичною і фонематичною транскрипціями:

Моя земля була тверда, немов бетон.

Коли хотів її порізати тевтон.

Моя земля була м 'яка, як медяник.

Коли до неї мій отець в неволі ник.

Моя земля була слизька неначе лід,

Коли ходив по ній багатий дармоїд (Д. Павличко).

2. Дайте пояснення відмінностей у написанні слів фонетичною і фонематичною транскрипціями:

а) [лёхко] <лёгко>; б) [банка с'п'ід молока] <банка зп'ід молока>; в) [бйёц':а] <бйёт'с'а>; г) [рошчепйти] <розшчепйти>.

Література

Основна:

1 Дорошенко С.І.. Д\днк П.С. Вступ до мовознавства. - К.: Вища школа. 1974. - С. 60-66.

2. Дорошенко С І Загальне мовознавство: початковий курс (вступ до мовознавства) - Харків. 2005 - С 72-78.

З Карпенко ІО О Вступ до мовознавства - К Одеса: Либідь. 1991 - С 87-89

4 Кочерган М.Г1 Вступ до мовознавства. - К Видавничий центр «Академія)». 2001 - С.141-146

Додаткова:

1. Прадід ІО Ф Транскрипція // Українська мова Енциклопедія. - К .: Вид-во «Українська енциклопедія». 2000 - С 638

2. Прадід ІО Ф Транслітерація // Українська мова Енциклопедія. - К : Внд-во «Українська енциклопедія». 2000 - С. 638

П'ЯТЕ ЗАНЯТТЯ

Тема: Класифікація звуків

Контрольні запитання

1. Що таке класифікація звуків? Назвіть акустичні й артикуляційні відмінності голосних і приголосних.

2. За якими ознаками артикуляції класифікуються голосні у моваїх світу? Накресліть зразок, таблиці класифікації голосних. Подайте класифікацію голосних української мови, а також однієї з мов, яка є мовою) вашої спеціальності (англійської, німецької, французької, польської). Скористайтеся даними, що містяться в книзі Л.С. Донця, Л.І. Мацько «Вступ до мовознавства: Практикум» (С. 37-39). Які висновки можна зробити із зіставлення класифікаційних ознак звуків різних мов?

3. Які основні принципи класифікації приголосних?

а) Які бувають приголосні за місцем утворення перепони? ІІЦо таке лабіалізація звука?

б) Як поділяються приголосні за участю голосу і шуму?

1. Що таке сонорні звуки? Чим вони відрізняються від шумних?

2. На чому заснований поділ приголосних на дзвінкі й глухі?

в) Як різняться приголосні за способом артикуляції? Що таке афірикати? Що є спільним в африкатах з фрикативними (щілинними) і проріивними звуками?

4. Які додаткові ознаки приголосних беруться до уваги при їх характеристиці?

а) Що таке палаталізація звуків?

б) Що таке назалізація звуків?

в) Які звуки шиплячі?

г) Які звуки свистячі?

Практичні завдання 1. Згрупуйте приголосні української мови за спільністю ознак:

(1) за місцем артикуляції:

а) губні (тверді): з них: губно-губні; губно-зубні;

б) передньоязикові (тверді);

в) середньоязикові;

г) задньоязикові (тверді);

ґ) глоткові (тверді);

2. за участю голосу і шуму:

а) сонорні (тверді);

б) дзвінкі (тверді);

в) глухі (тверді):

2. за способом артикуляції:

а) проривні (тверді);

б) щілинні (тверді);

в) африкати (тверді);

г) дрижачі (тверді);

ґ) зімкнено-прохідні (тверді).

2. Згрупуйте приголосні української мови за схемами:

а)

тверді

м'які

б)

свистячі

тверді

м'які

в)

шиплячі

тверді

м'які

г)

африкати	шиплячі		свистячі
	тверді	м'які	тверді	м'які

3. Схарактеризуйте голосні в українських словах: революцій, яблуня, фабрика.

4. Назвіть основні й додаткові ознаки приголосних у словах української мови: мужньо, щедрість, дзвінок, ходжу.

Література

Основна:

1 Білецький А О Про мову і мовознавство. - К.: Артіік, 1997. -С. 19-24

2. Дорошенко С.І . Дуднк II С Вступ до мовознавства - К.: Виша школа. 1974. - С. 70-81.

3. Дорошенко С.І. Загальне мовознавство: початковий курс (вступ до мовознавства). - Харків, 2005.-С. 84-101.

4. Карпснко ІО.О. Вступ до мовознавства - К - Одеса: Либщь, 1991.-С.62-72.

5. Кочсрган М.П. Вступ до мовознавства. - К : Видавничий центр «Академія», 2001. — С. 111-120.

Додаткова:

1. Півторак Г.І1. Приголосні звуки // Українська мова. Енциклопедія. - К : Вид-во «Українська енциклопедія», 2000. - С. 484-485.

ШОСТЕ ЗАНЯТТЯ

Тема: Артикуляційні ознаки звуків і їх класифікаційні ознаки

Практичні завдання

1. Вимовте десять звуків української (англійської, німецької, французької, польської") мови, при артикуляції яких голосові зв'язки бринять, і десять звуків, при творенні яких голосові зв'язки не працюють.

2. Вимовте два голосних і приголосних звуки різних мов, при артикуляції яких м'яке піднебіння опущене, і два звуки, при творенні яких м'яке піднебіння підняте.

3. Визначте, роботою яких органів розрізняються звуки:

а) [п] - [б] - [м]; б) [m]- [д] -[m]; в) [ш] - [ж] - [р].

4. Назвіть звуки української (й мов, які ви вивчаєте), у вимові яких беруть участь губи.

5. Назвіть звуки різних мов, у вимові яких беруть участь кінчик язика і передня частина спинки язика.

6. Опишіть екскурсію, витримку і рекурсію звуків: а) [б], [м], [ч]; б) [р] [л], [m]; в) [г], [х], [ц].

7. Опишіть артикуляцію звуків [w], [j], [r] в українській, англійській, німецькій, французькій та польській мовах.

8. Визначте голосні звуки української мови, що утворені за допомогою такої артикуляції: