
- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни “Рибництво“ (Частина і) для студентів денної форми навчання спеціальності 6.130200 – “Зооінженерія”
- •I. Фітопланктон
- •Відділ синьо-зелені водорості (Ціанофіта — Суаnорhуtа)
- •Відділ евгленові водорості (Евгленофіта — Euglenорhytа)
- •Відділ зелені водорості (Хлорофіта — Сhlоrорhуtа)
- •Відділ жовто-зелені чи різноджгутикові водорості (Ксантофіта чи Гетероконте — Хаnthорhуtа, Неtеrосоntае)
- •Відділ золотисті водорості (Хрізофіта — Chrysophyta)
- •Відділ пірофітові водорості (Піррофіта — Pyrrophyta)
- •Відділ діатомові водорості (Бацилляріофіта, Діатомеї — Bacillariophyta, Diatomeae)
- •Основні умови розвитку фітопланктону
- •Значення планктонних водоростей
- •Орієнтовні показники ступеню розвитку фітопланктону
- •Методика відбору й обробки проб фітопланктону
- •II. Зоопланктон
- •Простіші (Протозоа— Protozoa)
- •Коловертки (Ротаторія — Rotatoria)
- •Гіллястовусі ракоподібні (Кладоцера-Cladocera)
- •Веслоногі ракоподібні (Копепода - Copepoda)
- •Значення зоопланктону
- •Методи добору й обробки зоопланктонних проб
- •Рибгосп "Ланок" Київської обл., нагульний ставок № 2. Проціджено 50 л, обсяг проби - 100 мл, переглянуто 2 пластинки по 0,5 мл проби (прізвище дослідника).
- •Ііі. Зообентос
- •Загін двокрилих (Діптера - Dіptera), сімейство Хірономід (Chіronomіdae)
- •Загін бабки (Одоната - Odonata)
- •Загін ручейники (Тріхоптера - Trіchoptera)
- •Загін поденщиці (Ефемероптера - Ephemeroptera)
- •Загін веснянки (Плекоптера - Plecoptera)
- •Загін клопів (Геміптера - Hemіptera)
- •Загін жуки (Колеоптера-Coleoptera)
- •Загін мізіди (Мізідацеа - Mysіdacea)
- •Загін бокоплави (Амфіпода - Amphіpoda)
- •Загін рівноногі (Ізопода - Іsopoda)
- •Загін водяні кліщі (Гідрахнелле - Hydrachnellae)
- •Загін водяні павуки (Аргіронета - Argyroneta)
- •Клас п’явок (Гірудіне - Hіrndіnea)
- •Тип молюски (Молюска - Mollііsca)
- •Клас малощетинкові хробаки (Олігохета - Olіgochaeta)
- •Підклас зяброногі ракоподібні (Бранхіопода - Branchіopoda)
- •Загін зяброногі (Анострака - Anostraca)
- •Загін листоногі ракоподібні (Філлопода - Phyllopoda)
- •Підклас мушлеві раки (Остракода - Ostracoda)
- •Значення зообентосу
- •Методи відбору й обробки зообентосних проб
- •Кількісні показники розвитку зоопланктону і зообентосу нагульних і вирощувальних ставків різних зон України
- •Середньо сезонні багатолітні показники розвитку природної кормової бази та рибопродуктивність нагульних ставів України в залежності від щільності
- •Іv. Збір і обробка матеріалу по харчуванНю риб
- •Кількісний метод вивчення харчування риб
- •1. Личинки і мальки
- •2. Бентосоїдні риби
- •3. Планктоноїдні риби
- •4. Рослиноїдні риби
- •5. Хижі риби
- •Цифрова обробка результатів аналізу травного тракту риб
- •Експрес-метод оцінки інтенсивності харчування цьоголіток коропа по індексу маси кишечника з умістимим (по л. Б. Соболєву)
- •Тестові питання
- •Використана література
- •Основні представники фіто-, зоопланктону та зообентосу
Відділ діатомові водорості (Бацилляріофіта, Діатомеї — Bacillariophyta, Diatomeae)
Одноклітинні та колоніальні водорості. Клітини замкнені у кременевий захисний панцир, який складається з двох створок, що находять одна на іншу, як кришка на коробку. Окрас — жовтуватий або бурий. Серед діатомових є водорості з однією або двома площинами симетрії і центричні — з радіальною симетрією. Мешкають вони у планктоні та бентосі морських і прісних водойм. До водоростей прісноводного планктону відносяться ціклотелла (Cyclotella), мелозіра (Melosira), сінедра (Synedra), астеріонелла (Asterionella) та інші. Більшість діатомових нормально розвиваються у верхніх шарах води при температурі 10—20 °С. Слабо розвиваються або відсутні у ставах, що заросли вищими рослинами, й у сильно забруднених водоймах.
Основні умови розвитку фітопланктону
Основними факторами, що впливають на розвиток планктонних водоростей, є хімізм водного середовища, світло та температура води. До головних хімічних поживних елементів відносяться азот, фосфор і залізо. Від їх наявності у водоймі залежить стан фітопланктону. Тільки у зимовий період, під льодом, життя водоростей завмирає у зв’язку з тим, що на перше місце по значимості виходять такі фактори, як світло та температура води.
Для розвитку представників зелених водоростей, а саме протококових, необхідна наявність азоту (у формі NO3) у концентрації 5—10 мг/л, яка створить сприятливі умови та підтримає “цвітіння”. Діатомові водорості потребують для свого існування концентрацію азоту менше, ніж зелені водорості. Синьо-зелені по потребі в азоті займають проміжне місце між зеленими та діатомовими, але вони дуже чутливі до марганцю. Деякі види синьо-зелених водоростей можуть поглинати вільний азот. Різні види водоростей проявляють вибірність до солей азоту: одні забирають із води аміачний азот (наприклад, синьо-зелена водорость анабена), інші — нітрати. З підвищенням концентрації солей азоту понад оптимальні розвиток усіх видів водоростей пригнічується.
Оптимальні концентрації фосфору лежать, як правило, у межах десятих і сотих долях міліграма на літр. Сильний розвиток синьо-зелених водоростей вказує на насищення води фосфатними солями. Кращі умови для їх вегетації при наявності фосфору від 0,002 до 0,02 мг/л, при більшому вмісті їх життєдіяльність пригнічується. Для діатомових водоростей наявність фосфору у кількості не менше 0,015 мг/л сприяє їх нормальному існуванню.
Для розвитку різних груп фітопланктону, різних видів водоростей необхідна різна концентрація з’єднань заліза у воді. Наприклад, для синьо-зелених вона повинна бути менше 0,1 мг/л, для діатомових — не менше 0,1 мг/л. Такі залізолюбні водорості як анабена, афанізоменон, астеріонелла та ряд інших потребують його концентрації до 1—2 мг/л. Діатомові водорості краще засвоюють з’єднання заліза з кремнієм і фосфором.
У водоймах, в які потрапляє вода з удобряємих полів, міститься багато поживних солей і органічних речовин, внаслідок чого водорості посилено розвиваються, особливо тривале “цвітіння” буває за рахунок синьо-зелених. Потім настає збіднення води, у першу чергу фосфатами та іншими солями, і кількість водоростей починає знижуватися. За вегетаційний період відбувається декілька спалахів розвитку фітопланктону.