
- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни “Рибництво“ (Частина і) для студентів денної форми навчання спеціальності 6.130200 – “Зооінженерія”
- •I. Фітопланктон
- •Відділ синьо-зелені водорості (Ціанофіта — Суаnорhуtа)
- •Відділ евгленові водорості (Евгленофіта — Euglenорhytа)
- •Відділ зелені водорості (Хлорофіта — Сhlоrорhуtа)
- •Відділ жовто-зелені чи різноджгутикові водорості (Ксантофіта чи Гетероконте — Хаnthорhуtа, Неtеrосоntае)
- •Відділ золотисті водорості (Хрізофіта — Chrysophyta)
- •Відділ пірофітові водорості (Піррофіта — Pyrrophyta)
- •Відділ діатомові водорості (Бацилляріофіта, Діатомеї — Bacillariophyta, Diatomeae)
- •Основні умови розвитку фітопланктону
- •Значення планктонних водоростей
- •Орієнтовні показники ступеню розвитку фітопланктону
- •Методика відбору й обробки проб фітопланктону
- •II. Зоопланктон
- •Простіші (Протозоа— Protozoa)
- •Коловертки (Ротаторія — Rotatoria)
- •Гіллястовусі ракоподібні (Кладоцера-Cladocera)
- •Веслоногі ракоподібні (Копепода - Copepoda)
- •Значення зоопланктону
- •Методи добору й обробки зоопланктонних проб
- •Рибгосп "Ланок" Київської обл., нагульний ставок № 2. Проціджено 50 л, обсяг проби - 100 мл, переглянуто 2 пластинки по 0,5 мл проби (прізвище дослідника).
- •Ііі. Зообентос
- •Загін двокрилих (Діптера - Dіptera), сімейство Хірономід (Chіronomіdae)
- •Загін бабки (Одоната - Odonata)
- •Загін ручейники (Тріхоптера - Trіchoptera)
- •Загін поденщиці (Ефемероптера - Ephemeroptera)
- •Загін веснянки (Плекоптера - Plecoptera)
- •Загін клопів (Геміптера - Hemіptera)
- •Загін жуки (Колеоптера-Coleoptera)
- •Загін мізіди (Мізідацеа - Mysіdacea)
- •Загін бокоплави (Амфіпода - Amphіpoda)
- •Загін рівноногі (Ізопода - Іsopoda)
- •Загін водяні кліщі (Гідрахнелле - Hydrachnellae)
- •Загін водяні павуки (Аргіронета - Argyroneta)
- •Клас п’явок (Гірудіне - Hіrndіnea)
- •Тип молюски (Молюска - Mollііsca)
- •Клас малощетинкові хробаки (Олігохета - Olіgochaeta)
- •Підклас зяброногі ракоподібні (Бранхіопода - Branchіopoda)
- •Загін зяброногі (Анострака - Anostraca)
- •Загін листоногі ракоподібні (Філлопода - Phyllopoda)
- •Підклас мушлеві раки (Остракода - Ostracoda)
- •Значення зообентосу
- •Методи відбору й обробки зообентосних проб
- •Кількісні показники розвитку зоопланктону і зообентосу нагульних і вирощувальних ставків різних зон України
- •Середньо сезонні багатолітні показники розвитку природної кормової бази та рибопродуктивність нагульних ставів України в залежності від щільності
- •Іv. Збір і обробка матеріалу по харчуванНю риб
- •Кількісний метод вивчення харчування риб
- •1. Личинки і мальки
- •2. Бентосоїдні риби
- •3. Планктоноїдні риби
- •4. Рослиноїдні риби
- •5. Хижі риби
- •Цифрова обробка результатів аналізу травного тракту риб
- •Експрес-метод оцінки інтенсивності харчування цьоголіток коропа по індексу маси кишечника з умістимим (по л. Б. Соболєву)
- •Тестові питання
- •Використана література
- •Основні представники фіто-, зоопланктону та зообентосу
Кількісні показники розвитку зоопланктону і зообентосу нагульних і вирощувальних ставків різних зон України
Для орієнтування і практичного використання приводяться багаторічні середньосезонні показники розвитку природної кормової бази (зоопланктону і зообентосу) у нагульних і вирощувальних ставках різних географічних зон України в залежності від щільності посадки риб і температурного фактора на сучасному рівні інтенсифікації рибництва (табл. 6, 7).
Спостереження були проведені на 10 нагульних ставках, площа яких коливалася від 0,8 до 60,6-315,0 га; на 40 вирощувальних ставках, площа яких складала від 0,1 до 5,0 га. В основній масі нагульних ставків переважали щільності посадки риби від 4,0 до 12,0 тис. экз./га. Питома вага нагульних ставків із щільністю посадки риби вище 12,1 -17,0 тис. экз./га була невеликою.
Багаторічними дослідженнями, проведеними в УКРНДІРГ, установлено, що при оптимальних щільностях посадки риб у нагульні ставки України 4,0-5,0 тис. экз./га для Полісся, 6,0-7,0 тис. экз./га для Лісостепу, 8,0-10,0 тис. экз./га для Степу, середньосезонна біомаса зоопланктону повинна бути не менше 8-12 г/м3, зообентосу - 3-5 г/м2, при цьому частка природної їжі в харчуванні коропа повинна бути 25-30%.
Таблиця 6
Середньо сезонні багатолітні показники розвитку природної кормової бази та рибопродуктивність нагульних ставів України в залежності від щільності
посадки риби і температури води
Географічні зони |
Сума температур з травня по вересень |
Щільність посадки, тис. екз./га |
Зоопланктон |
Зообентос, г/м2 |
Природна їжа в кишечниках коропа, % |
Рибопродуктив-ність, ц/га |
||||
короп |
білий товстолобик |
строкатий товстолобик |
білий амур |
Загальна біомаса, г/м3 |
Рачків планктон, %* |
|||||
Степ |
2799- 23179 |
3,4-6,0
6,1-10,0
12,0 |
2,0-2,5
2,0-2,5
2,0-2,5 |
0,5-0,7
0,5-0,7
0,5-0,7 |
0,05-0,1
0,05-0,1
0,05-0,1 |
12,4
8,2
4,5 |
63,2 91,1 55,3 88,9 42,1 74,6 |
10,9
1,3
0,4 |
35,0
24,0
12,0 |
15,0
30,0
36,0 |
Лісостеп |
2387- 2771 |
4,0-6,0
6,1-8,0
12,0 |
1,5-2,0
1,5-2,0
1,5-2,0 |
0,4-0,5
0,4-0,5
0,4-0,5 |
0,05-0,1
0,05-0,1
0,05-0,1 |
12,0
6,6
2,8 |
56,0 91,8 57,3 78,2 47,7 64,4 |
3,0
4,8
1,0 |
36,0
20,0
11,0 |
15,0
23,0
27,0 |
Полісся |
2303- 2419 |
4,0
4,1-6,0
12,0 |
1,0-1,5
1,0-1,5
1,0-1,5 |
0,3-0,4
0,3-0,4
0,3-0,4 |
0,1-0,2
0,1-0,2
0,1-0,2 |
12,5
13,0
12,9 |
52,1 76,4 46,7 68,5 34,2 52,3 |
2,4
1,2
1,0 |
59,0
21,0
10,0 |
11,0
18,0
17,0 |
*Чисельник – чисельність, знаменник – біомаса.
Таблиця 7
Середньо сезонні показники біомаси зоопланктону та зообентосу в вирощувальних ставах України
Зона |
Сума температур води з травня по вересень, 0С |
Щільність посадки коропа, тис. екз./га |
Біомаса зоопланктону, г/м3 |
Біомаса зообентосу, г/м2 |
Рибопродуктивність, кг/га |
Лісостеп |
2387-2771 |
80 120 |
10,0 5,3 |
1,4 0,9 |
15,0 18,0 |
Полісся |
2303-2419 |
80 120 160 |
3,8 3,0 2,5 |
4,6 2,7 2,5 |
14,0 17,0 18,0 |
Степ |
2799-23179 |
100-120 |
3,2 |
1,7 |
20,0 |
Протягом вегетаційного сезону середньомісячна біомаса зоопланктону у весняний період для ставків Поліської зони коливається від 8 до 24 г/м3, зообентосу - від 0,5 до 10 г/м2 з максимумом розвитку гідробіонтів у травні; у літній період - відповідно від 10,0 до 31 г/м3 з великими кількісними показниками в липні, серпні і 0,5-5,0 г/м2 з підйомом у розвитку донної фауни в червні-липні; в осінній час - відповідно від 5 до 10 г/м3 і від 0 до 0,4 г/м2.
Для ставків Лісостепової зони весняна середньомісячна біомаса зоопланктону знаходиться в межах 1,8-17,4 г/м3, зообентосу - 1,5-6,1 г/м2 з переважаючим розвитком гідробіонтів у травні; улітку - відповідно 5,8-33,0 г/м3 з піком у липні - 41,2-11,5 г/м2 і найбільшим розвитком у червні-липні; восени - відповідно 5,8-7,6 г/м3 і 0,3-1,0 г/м2.
Для ставків Степу розвиток зоопланктону навесні складає 12,4-18,3 г/м3, зообентосу - 1,0-3,5 г/м2, у літній період відповідно 1,8-15,2 г/м3 з піком у червні-липні - 0,1-2,5 г/м2 і максимумом у червні; восени - 0,5-2,8 г/м3 і майже повна відсутність представників донної фауни в ставках.
Для вирощувальних ставків України оптимальна щільність посадки риб для Полісся склала 80, Лісостепу - 80-100, Степу - 100-120 тис. экз./га.
Наші численні дослідження дозволяють визначити середньосезонну біомасу зоопланктону для вирощувальних ставків нижче 3,0-10,0 г/м3, зообентосу - 2,0-5,0 г/м2. З огляду на те, що в харчуванні молоді риб природна їжа грає ще більшуу роль, чим для старших вікових груп, необхідно всіма заходами підсилювати розвиток природної кормової бази, не допускаючи зниження біомаси зоопланктону і зообентосу.