
- •Миколаївський державний аграрний університет
- •Методичні вказівки
- •Методичні вказівки до самостійного вивчення дисципліни “Рибництво“ (Частина і) для студентів денної форми навчання спеціальності 6.130200 – “Зооінженерія”
- •I. Фітопланктон
- •Відділ синьо-зелені водорості (Ціанофіта — Суаnорhуtа)
- •Відділ евгленові водорості (Евгленофіта — Euglenорhytа)
- •Відділ зелені водорості (Хлорофіта — Сhlоrорhуtа)
- •Відділ жовто-зелені чи різноджгутикові водорості (Ксантофіта чи Гетероконте — Хаnthорhуtа, Неtеrосоntае)
- •Відділ золотисті водорості (Хрізофіта — Chrysophyta)
- •Відділ пірофітові водорості (Піррофіта — Pyrrophyta)
- •Відділ діатомові водорості (Бацилляріофіта, Діатомеї — Bacillariophyta, Diatomeae)
- •Основні умови розвитку фітопланктону
- •Значення планктонних водоростей
- •Орієнтовні показники ступеню розвитку фітопланктону
- •Методика відбору й обробки проб фітопланктону
- •II. Зоопланктон
- •Простіші (Протозоа— Protozoa)
- •Коловертки (Ротаторія — Rotatoria)
- •Гіллястовусі ракоподібні (Кладоцера-Cladocera)
- •Веслоногі ракоподібні (Копепода - Copepoda)
- •Значення зоопланктону
- •Методи добору й обробки зоопланктонних проб
- •Рибгосп "Ланок" Київської обл., нагульний ставок № 2. Проціджено 50 л, обсяг проби - 100 мл, переглянуто 2 пластинки по 0,5 мл проби (прізвище дослідника).
- •Ііі. Зообентос
- •Загін двокрилих (Діптера - Dіptera), сімейство Хірономід (Chіronomіdae)
- •Загін бабки (Одоната - Odonata)
- •Загін ручейники (Тріхоптера - Trіchoptera)
- •Загін поденщиці (Ефемероптера - Ephemeroptera)
- •Загін веснянки (Плекоптера - Plecoptera)
- •Загін клопів (Геміптера - Hemіptera)
- •Загін жуки (Колеоптера-Coleoptera)
- •Загін мізіди (Мізідацеа - Mysіdacea)
- •Загін бокоплави (Амфіпода - Amphіpoda)
- •Загін рівноногі (Ізопода - Іsopoda)
- •Загін водяні кліщі (Гідрахнелле - Hydrachnellae)
- •Загін водяні павуки (Аргіронета - Argyroneta)
- •Клас п’явок (Гірудіне - Hіrndіnea)
- •Тип молюски (Молюска - Mollііsca)
- •Клас малощетинкові хробаки (Олігохета - Olіgochaeta)
- •Підклас зяброногі ракоподібні (Бранхіопода - Branchіopoda)
- •Загін зяброногі (Анострака - Anostraca)
- •Загін листоногі ракоподібні (Філлопода - Phyllopoda)
- •Підклас мушлеві раки (Остракода - Ostracoda)
- •Значення зообентосу
- •Методи відбору й обробки зообентосних проб
- •Кількісні показники розвитку зоопланктону і зообентосу нагульних і вирощувальних ставків різних зон України
- •Середньо сезонні багатолітні показники розвитку природної кормової бази та рибопродуктивність нагульних ставів України в залежності від щільності
- •Іv. Збір і обробка матеріалу по харчуванНю риб
- •Кількісний метод вивчення харчування риб
- •1. Личинки і мальки
- •2. Бентосоїдні риби
- •3. Планктоноїдні риби
- •4. Рослиноїдні риби
- •5. Хижі риби
- •Цифрова обробка результатів аналізу травного тракту риб
- •Експрес-метод оцінки інтенсивності харчування цьоголіток коропа по індексу маси кишечника з умістимим (по л. Б. Соболєву)
- •Тестові питання
- •Використана література
- •Основні представники фіто-, зоопланктону та зообентосу
Загін листоногі ракоподібні (Філлопода - Phyllopoda)
Характерним для цієї групи ракоподібних є присутність головогрудного щита або карапакса, складні очі позбавлені стеблинок і розташовані безпосередньо на поверхні голови. Грудні ніжки листоподібні, плавають вони черевцем догори. У щитнів (Нотострака - Notostraca) тіло витягнуте в довжину, але стисле в дорзовентральному напрямку, досягає 5-6 см. Велика або менша частина тіла покрита спинним щитом. Цей щит попереду зливається з головним щитом, що покриває голову зверху і почасти знизу. Тіло закінчується парою довгих і тонких нитковидних придатків, між якими в деяких форм є непарна хвостова пластинка. Складні очі сидячі, непарне око погано видно через панцир і розташоване відразу перед очима. Антени перші - нечленисті, палочковидні, слабко розвинуті, антени другі теж слабко розвинуті або відсутні. Знизу до тулубового відділу прикріплюються ніжки. Число їх може доходити до 60 пар і більше. У щитнів - явище подиподії: на одному сегменті кілька пар ніжок. На задньому кінці останнього сегмента тіла - тельсона - прикріплені два довгих нитковидних придатки, довжина яких іноді дорівнює довжині всього тіла.
Харчуються щитні рослинами і дрібними тваринами. Вони нападають на личинок хірономід, дрібних комах, пуголовків жаб, мальків риб, обгризають нижні частини рослин.
Розмноження як двостатеве, пов’язане з попередньою копуляцією, так і партеногенетичне. Щитні носять яйця в яйцевій капсулі на ногах одинадцятої пари, після чого яйця відкладаються у воду. Ці дрібні яйця забезпечені дуже міцною оболонкою. Вони переносять висихання, промерзання і зберігають життєздатність протягом 7-9 років, у сухому стані витримують підвищення температури до 80 °С.
З яйця виходить личинка метанаупліус, що багато разів линяє (у різних видів від 17 до 40 линянь), досягаючи 12 мм довжини в Лепідурус апус (Lepіdurus apus), тобто розвиток триває 2-3 тижня. Одна самка за 1-1,5 місяця може виметати від однієї до трьох тисяч яєць.
Щитнів називають “живими копалинами”, тому що незмінність виду протягом 200-500 мільйонів років дивна і пов’язана з чудовими властивостями яєць, що сприяють їхній консервативності.
Разом з тим надмірний розвиток щитнів небажаний і вимагає боротьби з ними. Це досягається правильністю зариблення ставків, тобто не пізніше, ніж через 7 днів після наповнення їх водою. Можливо і застосування мідного купоросу - 0,2-0,3 і навіть 0,5 мг/л по воді.
Підклас мушлеві раки (Остракода - Ostracoda)
Тіло остракод укладене в двостулкову раковину - розрослий карапакс. Тулуб відрізняється крайнім зменшенням числа сегментів (2-3) аж до повного їхнього зникнення. Є наупліальне око. На голові розташовані антеннули, мандібули і 2 пари максілл. Грудні ніжки відіграють істотну роль при повзанні. Розмір остракод коливається від 0,3 до 7,3 мм.
З яєць виходить наупліус, що уже має раковину. Мулеві харчуються різноманітною їжею - рослинною і тваринною, є навіть хижаки. Остракоди ведуть планктонний, плазуючий і риючий образ життя. Є кормом для риб.