10. Проблема класифікації методів психологічного дослідження (1-Ананьєв, 2-Трофімов, 3-Роменець)

(Буде не тільки дослідження, а й загалом)

(Ананьєв) Нерівномірний розвиток науки загалом призвів і до "перекосів" в психології, а отже і її методів. Такі тенденції зумовили виникнення різних класифікацій методів досліджень.

Методологічний аналіз повинен, очевидно, включати в себе не тільки загальні для всіх областей методи, але й ті, які функціонують в в специфічних галузях. Одним із перших цим займався Рубінштейн. В основах загальної психології він, в якості загальних методів, виділяв спостереження та експеримент. В першому розрізняв "зовнішнє" (об'єктивне) та "внутрішнє" (самоспостереження).

Серед експериментально-психологічних - він розрізняв лабораторний, природний, психолого-педагогічний. В якості додаткового - фізіологічний експеримент. Окрім двох основний, Рубінштейн виділяв різноманітні прийоми вивчення продуктів діяльності людини. Зокрема наголошував на важливості бесіди.

В сучасній психології найбільш повна класифікаційна схема методів була запропонована болгарським психологом Генчо Пирьовим. Вона створена з метою визначення місця експериментальних методів в загальній системі науково-психологічного пізнання.

Але, як завжди, існують певні протиріччя - неможливість лінійного побудування класифікації.

А тому Пирьов використовує різні терміни для різних груп методів:

1. Методи (спостереження, моделювання, експеримент тощо)

2. Методичні прийоми ( синтетична характеристика)

3. Методичні підходи (генетичний, порівняльний тощо)

Друге протиріччя - подвійне положення наук, які використовуються в експериментальній психології. Неоднозначність полягає в питанні, коли ці методи є допоміжними, а коли основними). Наприклад, Пирьовим математичні методи віднесені до допоміжних, а логіко-математичні - до основних.

Основні методи в класифікації Пирьова відносяться до різних груп(*):

1. Організаційні (порівняльний, комплексний)

2. Емпіричний (експеримент, спостереження)

3. Методи обробки даних (кількісні, якісні)

4. Інтерпретаційні методи (генетичний, структурний)

(Трофімов) Основний акцент в класифікації Трофімова є відношення до вимог, основними серед яких є: об'єктивність, генетичний підхід, системність, особистісний підхід, індивідуалізація, єдність теорії та практики.

Генетичний підхід - вивчення психічних явищ у динаміці розвитку.

Індивідуалізація - розкриття своєрідності кожної особистості у визначені проблем та під час їх розв'язання.

Методи розподілялись на

- пізнавальні (дослідницькі);

- методи активного впливу на особистість.

І т. д. і т. п.

(Роменець) Методи в психології потрібно роздивлятися на двох рівнях :

1. Як науковий метод психології в системному визначенні його змісту

2. Як конкретний спосіб психологічного досліду

Розрізняють універсальні та спеціальні методи.

Універсальні - які використовуються не лише в психології, але і в інших галузях наукового знання.

Спеціальні - тільки в психологічних дослідах або в суміжних галузях (тестування - психологія, педагогіка; соціометрія - і в соціології).

Функціональна диференціація методів відбувається за признакою змісту пізнавальних та перетворюючих дій. Структурно така диференціація відповідає етапам психологічного досліду (див класифікацію Пирьова*).