
- •Наукова та життєва психологія.
- •3. Наукові та ненаукові способи пізнання світу
- •4. Поняття наукового факту
- •Науковий метод
- •6. Специфіка наукових законів в психології
- •7.Тенденція підвищення ролі людського фактору в сучасних суспільно-економічних умовах
- •8. Методологія психологічного дослідження
- •9. Психологія як теоретична, експериментальна, прикладна та практична наука
- •10. Проблема класифікації методів психологічного дослідження (1-Ананьєв, 2-Трофімов, 3-Роменець)
- •11. Організаційні методи
- •12. Емпіричні методи
- •13.Метод спостереження в психології (Ананьев)
- •14.Експериментальний метод в психології (Ананьев)
- •17 Психіка як предмет наукового дослідження
- •18.Поняття відображення. Специфіка психічного відображення
- •19. Проблема еволюції психіки в психології
- •1. Проблема психічного розвитку особистості в онтогенезі
- •4. Висунення положення про провідну роль навчання в психічному розвитку (л.С.Виготський).
- •2. Проблема розвитку психіки в зарубіжній психології (ж.Піаже, е.Еріксон, з.Фрейд та ін.)
- •22. Психологічна профілактика: характеристика. (Вачков)
- •23. Зміст та методи професійної профілактики (Вачков)
- •24. Психологічна консультація (Теоретичні та методологічні основи психологічного консультування)
- •25. Психологічна діагностика
- •26. Психологічний діагноз*
- •27. Психокорекційна робота
- •28. Психотерапія
- •28. Психотерапія
- •29. Психопрофілактика, психотерапія, психокорекція: спільне та відмінне.
- •Робота психолога в сфері реклами, бізнесу, маркетингу
- •Психологічна служба та особливості роботи психолога в системі освіти (Карандашев)
- •36. Методологічні та методичні основи наукових досліджень
- •37. Зміст і види науково-дослідної роботи студентів
- •38.Структура наукового дослідження, виклад і оформлення результатів наукового дослідження.
- •40. Документ «Етичний кодекс»
- •3. Захист інтересів клієнта.
- •6. Квалiфiкована пропаганда психології.
- •41. Відповідальність психолога
- •43. Захист інтересів клієнта.
- •44. Конфіденційність в роботі психолога (За Вачковим «Введение в профессию»)
- •45.Етичні правила психологічних досліджень
- •46. Кваліфікована пропаганда психології
- •47. Професійна кооперація
- •48. Виникнення професії "психолог" (Вачков)
- •50. По Вачкову
28. Психотерапія
Психотерапія - це використання методів психологічного впливу для лікування хворого, для поліпшення почуття психологічного благополуччя клієнта.Раціональна, проводиться, як правило, у формі бесіди з хворим. На відміну від інших видів психотерапії, вона побудована не на навіюванні, а на логічній аргументації. Вона спрямована на:
1) вивчення особистості хворого, його емоційних реакцій, відносин
2) допомога хворому в усвідомленні психологічних причин захворювання.
3) корекцію неадекватних реакцій і форм поведінки.
Даний метод психотерапії нерідко проводиться з групою хворих. Головна форма взаємодії - групова дискусія.
Сугестивна психотерапія - це вплив на переживання хворого шляхом словесного навіювання. Навіювання в бадьорому стані тим ефективніше, чим більше переконливо. Проводиться сугестивна психотерапія в напівзатемненій кімнаті. Хворий перебуває в розслабленому стані. "гіпноз" - "сон".Навіювання в стані гіпнозу значно ефективніше, так як його дії не заважає "критика" з боку свідомості.
Аутогенне тренування(1932 Шульц), самонавіювання, використовуватися для зняття нервово-психічної напруженості, емоційної саморегуляції, психологічної настройки.
Психоаналіз –( Фрейд) широко застосовуваний в світі метод психотерапії. Звільнення від непотрібних сумнівів, невиправданого почуття провини, болісних самозвинувачень, помилкових суджень і нерозумних поривів. Застосовується для лікування неврозів, хоча може використовуватися і для вирішення життєвих проблем нормальних людей.
існує багато інших методів психотерапії: колективна і групова психотерапія, поведінкова, ігрова, психодрама, арт-терапія, музикотерапія, сімейна психотерапія, транзактний аналіз, гештальттерапія.
29. Психопрофілактика, психотерапія, психокорекція: спільне та відмінне.
Психопрофілактика - це система заходів, спрямованих на зниження нервово-психічної захворюваності, на попередження виникнення психічних захворювань, здійснення заходів щодо попередження та зняття психологічної перевантаження. Психопрофілактика включає в себе розробку та впровадження законодавчих заходів, спрямованих на охорону психічного здоров'я, поліпшення виробничих і побутових умов життя людей. Важливий засіб психопрофілактики - пропаганда психогігієнічних знань і здорового способу життя, психологічне просвітництво. З метою психопрофілактики важливо виявляти початкові симптоми психічних захворювань.
Психотерапія - це використання методів психологічного впливу для лікування хворого, для поліпшення почуття психологічного благополуччя клієнта.У формі бесіди з хворим, у доступній формі розповідається про причини захворювання, за допомогою переконання змінюється його неправильне ставлення до виниклого хворобливого стану У процесі психотерапевтичної бесіди пацієнтові задаються прямі або непрямі питання, з хворим обговорюється зв'язок його станів з різними ситуаціями життя, особливостями його системи відносин. Також поширений метод психотерапії самонавіювання. У бадьорому стані самонавіювання тим ефективніше, чим переконливіше. Також психотерапія включає гіпноз, коли у стані повного нервово-м’язового розслаблення проводиться робота з пацієнтом.
Психокорекція проводиться в тому випадку, якщо в результаті психодіагностики або консультування виявлені відхилення від норми в поведінці або психічному розвитку людини. Корекційна робота - це вплив психолога на певні психічні функції, якості або форми поведінки особистості, спрямоване на подолання цього відхилення. Корекційні заняття проводяться індивідуально або в групі протягом тривалого часу. Метою таких занять може бути, наприклад, подолання дефіциту уваги, допомогу в подоланні труднощів розумового розвитку, корекція неадекватних емоційних реакцій на події, розвиток емоційного самоконтролю, корекція особистісних якостей, форм поведінки, норм соціальної взаємодії людини. Безпосереднім приводом для організації корекційної роботи стають зазвичай труднощі у навчальній діяльності, порушення поведінки і дезадаптація школяра, проблеми в професійній або повсякденній діяльності, в емоційно-вольових переживаннях дорослої людини. Групова психокорекція спрямована на розвиток комунікативних здібностей, формування вміння аналізувати поведінку і стани інших людей, уміння адекватно сприймати себе і оточуючих.
30.Сімейне консультування як професійна діяльність психолога Психолог-консультант може бути прибічником будь-якого напрямку психологічної науки. Мета його полягає в психологічній допомозі людині або невеликої групи людей,що звернулися за цією допомогою до психолога. Робити він це повинен з допомогою методів та технік,які показали свою надійність. Сімейний психолог-консультант - це професійний психолог,який спеціалізується на проблемах всередині однієї сім’ї. Він допомагає одній людині у випадку,коли та переживає труднощі в сімейному житті. Але частіше такі проблеми необхідно вирішувати,обговорюючи їх з усіма членами родини,які в ній задіяні. Місце роботи: - консультаційні центри - організація своїх консультацій на власному місці роботи - школа - виробничі організації Необхідно щоб психолог: - володів технікою психологічного спілкування - дотримувався етичного кодексу психолога - навик емфатичного(співпереживання) вислуховування - навик психологічної бесіди Заборонено: - застосовувати будь-яке психологічне насилля - маніпуляції над клієнтом - приписувати клієнту ті якості,яких немає і працювати з ним виходячи з цих приписаних якостей - фактична здатність об’єктивно оцінювати психологічні реалії (тобто у випадку з дуже емоційним клієнтом необхідно відкинути всі свої враження першочергові щодо нього і просто проводити аналіз максимально об-вно) Основні правила: 1-за першу бесіду(перше знайомство) зі своїм майбутнім клієнтом психолог повинен максимально стисло,але дізнатися по максимуму інформації. 2- після першої зустрічі,психолог дивиться на ситуацію клієнта з тої позиції психологічної,прибічником якої він є . 3- знаходяться базові техніки даної теорії,що потім застосовуються. (з приходом нової інформації можуть змінюватися техніки та методи) Психолог-консультант повинен вміти вимикати власні проблеми,відволікатися від власного життя на час консультації,бо працює з інтимним життям свого клієнта. Обмеження накладаються на риси характеру консультанта і на можливі способи поведінки. Для того щоб стати психологом-консультантом необхідно завершити спеціальні курси,які можуть проходити в Вузі,де ви отримуєте освіту психолога. Але частіше вони проходять в державних чи приватних центрах різноманітної орієнтації(спеціалізованих на сімейному консультуванні). Цей центр частіше за все далі і пропонує вам посаду з вибором бажаної для вас організації. |
|
|
Люди,що закінчили університет за спеціалізацією «загальна психологія», «психологія особистості», «соціальна психологія», «клінічна психологія» мають можливість займатися консультацією сімейною без додаткового навчання. |
|
33.Робота психолога у виробничих установах Промислове виробництво-один з найголовніших замовників прикладних соціально-психологічних дослідів.А проблема формування виробничих колективів-найбільш типова. Основні теми в межах таких досліджень: -психологічний клімат колективу(психолог виявляє тип відносин між керівником та підлеглими ,сприймання керівника підлеглими та навпаки. Прояснюється злагодженість колективу,характер міжособистісних стосунків, сумісність учасників сумісної праці,типи конфліктів,задоволення працею. В цьому випадку необхідно творчо підходити до вибору методик) -задоволенність працею -атестація кадрів -адаптація новачків Разом з психологами до вирішення цих проблем підключаються спеціалісти з економіки та соціології,з якими психологу важливо вміти взаємодіяти. Можливі 3 різні позиції соціального психолога в процесі соціального-психологічного дослідження на підприємстві 1- позиція прикладного психолога,що виконує замовлення,але він не включений до структури промислового підприємства. Це надає йому певну незалежність и дає змогу вирішити поставленні задачі. Але в цьому випадку зникає можливість глибокого знання колективу і постійної участі в прийнятті їх рішень. 2- позиція практичного психолога,що працює сумісно з іншими спеціалістами в психологічній службі підприємства (в такій службі може бути декілька психологів). В цьому випадку психолог спеціалізується на вирішенні соціально-психологічних проблемколектива,залишивши вирішення інших виробничих проблем спеціалістам з психології праці. 3- позиція практичного психолога,що працює на виробництві в єдиному числі. Соціальному психологу необхідні знання в багатьох інших областях психології окрім соціальної. В цьому випадку психолог вирішує комплекс всіх психологічних проблем підприємства. (це найбільш типова позиція) |