26. Психологічний діагноз*

Психологічний діагноз - це структурований опис комплексу взаємопов'язаних психічних властивостей - здібностей, мотивів, стійких особливостей особистості.

Психологічний діагноз - це не висновок про психічну хворобу або про схильність до певного психічного захворювання. У сучасній психодіагностиці психологічний діагноз не зводиться до фіксації і не пов'язаний з прогнозом можливих психічних захворювань. Він може бути поставлений будь-якій здоровій людині і означає структурований опис комплексу взаємопов'язаних психічних властивостей - здібностей, стильових рис і мотивів особистості.

Під структурованістю психологічного діагнозу розуміється приведення різноманітних параметрів психічного стану людини в певну систему: вони групуються за рівнем значущості, написані рідною походження, можливих лініях причинного взаємовпливу. Взаємовідносини різних параметрів в структурованому діагнозі фахівці відображають у формі діагностограмм.  Один з найпростіших варіантів "діагностограмми" - психодіагностичний профіль.

Психологічний діагноз важливий для психологічного прогнозу поведінки (за винятком діагностики поточного психічного стану, що необхідно для вибору оптимального методу взаємодії з людиною в цьому стані).

До основних понять психодіагностики відносять діагностичні ознаки, діагностичні категорії і діагностичний висновок.

Ознаки відрізняються тим, що їх можна безпосередньо спостерігати і реєструвати. Категорії приховані від безпосереднього спостереження, це внутрішньопсихологічні чинники (психологічні причини), які обумовлюють певну поведінку людини. Тому в соціальних науках діагностичні категорії прийнято називати "латентними змінними". Для кількісних категорій часто використовується також назва "діагностичні чинники".

Діагностичний висновок - це перехід від спостережуваних ознак до рівня прихованих категорій.

Психологічний діагноз являє собою кінцевий результат психологічного обстеження щодо з'ясування і опису сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінки її актуального стану, прогнозу подальшого розвитку та розробки рекомендацій, що випливають із завдань обстеження.

У практиці психодіагностичних досліджень розрізняють три рівні встановлення психологічного діагнозу:

1) симптоматичний, побудований на основі математичної обробки даних дослідження (що може виконувати комп'ютер);

2) етіологічний, що враховує не тільки наявність певних особливостей (симптомів), але й причини їх виникнення;

3) типологічний, що полягає у визначенні місця і значення отриманих даних в цілісній динамічній структурі особистості випробуваного.

Психологічний діагноз в психодіагностики якісного аналізу встановлюється на підставі матеріалів, отриманих в результаті експериментального дослідження психічного явища, аналізу спеціальних відомостей про нього з урахуванням фізичного і психічного розвитку випробуваного.

Психологічний діагноз - це завжди виявлення прихованої причини виявленої неблагополуччя. Областю психологічного діагнозу є індивідуально-психологічні відмінності як у нормі, так і при патології.

Детальніша інформація:http://pidruchniki.ws/18060203/psihologiya/psihometrichni_osnovi_psihodiagnostiki