
- •Наукова та життєва психологія.
- •3. Наукові та ненаукові способи пізнання світу
- •4. Поняття наукового факту
- •Науковий метод
- •6. Специфіка наукових законів в психології
- •7.Тенденція підвищення ролі людського фактору в сучасних суспільно-економічних умовах
- •8. Методологія психологічного дослідження
- •9. Психологія як теоретична, експериментальна, прикладна та практична наука
- •10. Проблема класифікації методів психологічного дослідження (1-Ананьєв, 2-Трофімов, 3-Роменець)
- •11. Організаційні методи
- •12. Емпіричні методи
- •13.Метод спостереження в психології (Ананьев)
- •14.Експериментальний метод в психології (Ананьев)
- •17 Психіка як предмет наукового дослідження
- •18.Поняття відображення. Специфіка психічного відображення
- •19. Проблема еволюції психіки в психології
- •1. Проблема психічного розвитку особистості в онтогенезі
- •4. Висунення положення про провідну роль навчання в психічному розвитку (л.С.Виготський).
- •2. Проблема розвитку психіки в зарубіжній психології (ж.Піаже, е.Еріксон, з.Фрейд та ін.)
- •22. Психологічна профілактика: характеристика. (Вачков)
- •23. Зміст та методи професійної профілактики (Вачков)
- •24. Психологічна консультація (Теоретичні та методологічні основи психологічного консультування)
- •25. Психологічна діагностика
- •26. Психологічний діагноз*
- •27. Психокорекційна робота
- •28. Психотерапія
- •28. Психотерапія
- •29. Психопрофілактика, психотерапія, психокорекція: спільне та відмінне.
- •Робота психолога в сфері реклами, бізнесу, маркетингу
- •Психологічна служба та особливості роботи психолога в системі освіти (Карандашев)
- •36. Методологічні та методичні основи наукових досліджень
- •37. Зміст і види науково-дослідної роботи студентів
- •38.Структура наукового дослідження, виклад і оформлення результатів наукового дослідження.
- •40. Документ «Етичний кодекс»
- •3. Захист інтересів клієнта.
- •6. Квалiфiкована пропаганда психології.
- •41. Відповідальність психолога
- •43. Захист інтересів клієнта.
- •44. Конфіденційність в роботі психолога (За Вачковим «Введение в профессию»)
- •45.Етичні правила психологічних досліджень
- •46. Кваліфікована пропаганда психології
- •47. Професійна кооперація
- •48. Виникнення професії "психолог" (Вачков)
- •50. По Вачкову
26. Психологічний діагноз*
Психологічний діагноз - це структурований опис комплексу взаємопов'язаних психічних властивостей - здібностей, мотивів, стійких особливостей особистості.
Психологічний діагноз - це не висновок про психічну хворобу або про схильність до певного психічного захворювання. У сучасній психодіагностиці психологічний діагноз не зводиться до фіксації і не пов'язаний з прогнозом можливих психічних захворювань. Він може бути поставлений будь-якій здоровій людині і означає структурований опис комплексу взаємопов'язаних психічних властивостей - здібностей, стильових рис і мотивів особистості.
Під структурованістю психологічного діагнозу розуміється приведення різноманітних параметрів психічного стану людини в певну систему: вони групуються за рівнем значущості, написані рідною походження, можливих лініях причинного взаємовпливу. Взаємовідносини різних параметрів в структурованому діагнозі фахівці відображають у формі діагностограмм. Один з найпростіших варіантів "діагностограмми" - психодіагностичний профіль.
Психологічний діагноз важливий для психологічного прогнозу поведінки (за винятком діагностики поточного психічного стану, що необхідно для вибору оптимального методу взаємодії з людиною в цьому стані).
До основних понять психодіагностики відносять діагностичні ознаки, діагностичні категорії і діагностичний висновок.
Ознаки відрізняються тим, що їх можна безпосередньо спостерігати і реєструвати. Категорії приховані від безпосереднього спостереження, це внутрішньопсихологічні чинники (психологічні причини), які обумовлюють певну поведінку людини. Тому в соціальних науках діагностичні категорії прийнято називати "латентними змінними". Для кількісних категорій часто використовується також назва "діагностичні чинники".
Діагностичний висновок - це перехід від спостережуваних ознак до рівня прихованих категорій.
Психологічний діагноз являє собою кінцевий результат психологічного обстеження щодо з'ясування і опису сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості з метою оцінки її актуального стану, прогнозу подальшого розвитку та розробки рекомендацій, що випливають із завдань обстеження.
У практиці психодіагностичних досліджень розрізняють три рівні встановлення психологічного діагнозу:
1) симптоматичний, побудований на основі математичної обробки даних дослідження (що може виконувати комп'ютер);
2) етіологічний, що враховує не тільки наявність певних особливостей (симптомів), але й причини їх виникнення;
3) типологічний, що полягає у визначенні місця і значення отриманих даних в цілісній динамічній структурі особистості випробуваного.
Психологічний діагноз в психодіагностики якісного аналізу встановлюється на підставі матеріалів, отриманих в результаті експериментального дослідження психічного явища, аналізу спеціальних відомостей про нього з урахуванням фізичного і психічного розвитку випробуваного.
Психологічний діагноз - це завжди виявлення прихованої причини виявленої неблагополуччя. Областю психологічного діагнозу є індивідуально-психологічні відмінності як у нормі, так і при патології.
Детальніша інформація:http://pidruchniki.ws/18060203/psihologiya/psihometrichni_osnovi_psihodiagnostiki