21 Побут та військова справа Київської Русі.

Житло жителя України було двокамерним -- складалося з опалюваної хати, та неопалюваних сіней.

Український народний одяг -- самобутнє явище, що розвивалося і вдосконалювалося протягом століть, вбираючи в себе досягнення інших культур, водночас не втрачаючи оригінальних ознак. Чоловічий селянський одяг складався із сорочки до коліна, що вдягалася навипуск та перепоясувалась шкір'яним або в'язаним поясом, нешироких штанів.Жіночий народний одяг складався з сорочки, запаски або юпки, кожуха (взимку). Дівчата заплітали волосся в одну або дві коси.Молочні страви були досить розповсюджені. На столі бували сир, молоко свіже і кисле, в Карпатах -- бринза.

Пили узвари з сухих і свіжих фруктів та ягід, кваси, настої з трав. Хмільний мед і пиво в XIX столітті вже майже не готували.

Хліб мав і велике ритуальне значення. На весілля пекли коровай. Короваї виготовляли у обох молодих і ділили під час їх дарування.

22 Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.

14-п.п.17ст – складний і несприятливий період розвитку укр.культури. Золота Орда (Кр.ханство) здійснювало багато грабіжн.набігів,нищили край. Укр.землі поступово входять до складу ВКЛ. Культура стала зразком для лит.та польської шляхти, але згодом укр.культуру та мову починають ущемляти, витіснювати, насильно впроваджують католицизм, що негативно позначилось на розвитку укр.культури в умовах приналежності до ВКЛ. З 60рр.14ст. значна част.укр земель перебувала під владою Литви. З часом почав зрост.авторитет Моск.Князівства після перемоги над татаро-монголами у 1380р., виникла небезпеки з боку нім.рицарів. Наслідком політ.побоювань Литвт став договір з Польщею 1385р.Кревська унія, що відкривала шлях до полонізації укр. Земель. Але остаточне поневолення укр. Народу сталося з підписанням Люблінської Унії у 1569р., за її умовами Литва об’єднується з Польщею в Річ Посполиту.

Наслідки впливу соц.-політ факторів на укр.культуру:

-майже вся література та мист.спадщина КР загинула внасл.навали монголо-татар.

- культурне життя в зх. землях, посилення зв’язків з зх.-європ.культурами.

- прискорення етногенезу. Сама назва «Україна» вперше згад.у 1187р. в Київському літописі (12-17 ст. – виникн.стійких етнічних ознак укр..культури.

-вплив європ.Віжродження;

-гостра реліг.боротьба між православ’ям та католицизмом.

- виникн.козацтва та його культури.

23 Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.

14-перша.пол.17 ст. – це складний і несприятливий період розвитку укр. культури. Золота Орда, а з 15 ст. Кримське Ханство здійснювали численні грабіжн.набіги, нищили край, забираючи тисячі людей у неволю. Укр. землі поступово входять до складу ВКЛ, під владу угор.королів потрапило Закарп. Але у 14-16 ст. відроджуються міста, зростає цехове вир-во, пожвавл.торгівля, міжнар. контакти, що зумовило і стрімкий розвиток культури. Національну культуру підтримували укр. можновладці, виходячи з патріотичних, просв.міркувань, і сподівань на правосл.церкву та місцеве населення. Центром нац..-культ. руху стає сх. Волинь та зх. частина Київщини, де беззаперечним був авторитет князя К.Острозького, завдяки якому загальноукр. осередком культури стає м.Острог. Тут у сер.16 ст. діяла школа, в якій викладалися дисципліни (арифметика, геометрія, музика, діалектика). Тут було видано «Острозьку Біблію» церковнослов.мовою. Вершиною полемічного жанру стала творчість І.Вишенського. У др.п.16 ст. ініціативу культурно-нац.відродження перейняли братства міщан. У Львові було створено Успенське братство, яке добивалось права на окреме національне самовряд. і на безперешкодне ведення ремесел і торгівлі. У 1615 р. було організовано Київську братську школу. У 1632р. за ініціативи П.Могили в результаті об’єднання лаврської і братської було організовано Києво-Могилянську академію.