
- •2Методологія дослідження,, принципи аналізу структура та функції культури
- •3.Концепції розвитку культури
- •4.Основні етапи розвитку світової та укр..Культури.
- •6.Етногенез в істор.Ретроспективі
- •7.Проблема походження укр. Етносу.
- •8.Географічні фактори формування укр.Етносу та його культури.
- •9.Специфіка духовного світу українців:світогляд, менталітет, нац..Характер.
- •10.Проблема датування та початок творення укр.Культури.
- •11. Фактори впливу на формувукр.Культури.
- •12. НЕслов.К-ри на тер.У-ни
- •13 Формування словьянської культури на тер. Укр.
- •14.Релігійні вірув.Та міфологія східнослов. Племен
- •15 Світоглядні та соціально-економічні передумови формування культури Київської Русі.
- •16.Язичницька культура Київської Русі.
- •17. Християнство як чинник нових культурних процесів в Київській Русі.
- •18. Розвиток освіти та науки в Київській Русі.
- •20.Мистецтво Київської Русі.
- •21 Побут та військова справа Київської Русі.
- •22 Соціально-політична та економічна ситуація на українських землях у XIV-XVII ст., її вплив на розвиток української культури.
- •23 Осередки культурного життя на території України XIV-XVII ст.
- •24 Розвиток освіти та науки в Україні у XIV-XVII ст.
- •25 Література та книгодрукування в Україні у XIV-XVII ст.
- •26 Розвиток архітектури та інших видів мистецтва в Україні у XIV-XVII ст.
- •27 Матеріальна культура (побут, оселі, кухня, ремесла та домашнє господарство, одяг) українського народу у XIV-XVII ст.
- •28 Початки культури козацтва.
- •29 Соціально-політичні обставини розвитку української культури у XVII-XVIII ст.
- •30Козацтво як явище української історії та культури.
- •31 Розвиток духовної культури в Україні у XVII-XVIII ст.: церква, освіта, наука.
- •32 Українське бароко як специфічне світовідчуття та напрямок мистецтва.
- •33 Ідеї Просвітництва в українській культурі XVIII ст. Життєвий шлях та творча спадщина г.С.Сковороди.
- •34 Народна культура та побут XVII - XVIII ст.
- •35 Передумови національної консолідації українців в кінці XVIII – XIX ст.
- •36 Формування української національної самосвідомості у XIX ст.
- •37 Розвиток науки та університетської філософії в Україні у XIX ст.
- •38 Українська література XIX ст.
- •39 Роль творчості т.Г. Шевченка у формуванні української національної культури та свідомості.
- •40 Образотворче мистецтво, музика, театр, архітектура XIX ст. В Україні.
- •Соціально-політичні умови розвитку української культури у 20-му ст.
- •Тенденції розвитку української культури початку 20-го ст. (до революції 1917 р.)
- •Українізація 20-х років 20-го ст. Як умова розвитку національної культури.
- •Українська культура в умовах тоталітаризму (30-50-ті р.Р. 20 ст.)
- •Українська радянська література, театр та кіномистецтво: національна специфіка та тенденції розвитку.
- •46 Парадигма та специфіка розвитку української культури другої половини 20-го ст. (70-ті-кінець 80-х років).
- •Рух «шестидесятників»: передумови виникнення, особливості та його роль в українській культурі.
- •Особливості розвитку культури в незалежній Україні.
Українська культура в умовах тоталітаризму (30-50-ті р.Р. 20 ст.)
У 30-х роках українська культура крок за кроком втрачала залишки національної незалежності, а ті суспільно-політичні процеси, що відбувались на Україні, певним чином змусили частину інтелігенції прилаштуватись до нових умов тоталітарного буття.
Напередодні Великої Вітчизняної війни Україна, як й інші народи радянської держави, відчула на собі цілу низку соціальних, політичних впливів комуністичної ідеології, започаткованої радянською державою на шляху боротьби з різними проявами національної свідомості і національними традиціями.
Розстріляне українське відродження 30-х років, низка гучних політичних процесів, політичні заслання, етноцид і штучний голодомор, керований урядом, спотворили національну свідомість народу. В 40-х роках, незважаючи на жорстокі утиски панівної ідеології, в Україні продовжували жевріти сподівання національного відродження, хоча і знаходилось воно в глибині підсвідомості українського буття.
Німецька навала змусила народ консолідуватись у боротьбі проти агресора й визначила на певний час провідну проблематику художньої культури, яка відобразила величезне духовне піднесення людей, спонукала з особливою гостротою відчути всю неперехідну цінність людського буття. Твори перших воєнних років мали багато в чому документальний характер, відбивали реалії воєнної дійсності, зосереджували увагу на хронікальності події ("Подвиг сержанта Якова Приходька" Ф. Самусєва, "Корсунь-Шевченківський" М. Бази лева, "Ми знову на Шипці" В. Любчика та ін.)
Буремний воєнний час сколихнув глибинні патріотичні почуття народу, які знайшли відображення в поезії, прозових творах П. Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, Ю. Яновського, О. Довженка. Шляхи війни покликали багатьох митців України на передові рубежі, визначили зміст малюнків, плакатів, картин художників Г. Меліхова, О. Любимського, М. Кап лана, А. Волненко, Т. Яблонської, П. Борисенко та інших українських митців. У портреті цього часу бачимо мужність, стійкість, благородство душі, готовність до подвигу.
Провідною в українському станковому живописі воєнних років стала тема мужності й героїзму, виявлених радянськими воїнами в боях з фашистськими загарбниками. Кращі батальні полотна українських митців не тільки правдиво відтворюють різні епізоди війни, а й пронизані високим героїко-патріотичним почуттям.
У роки війни значно розширилися межі батального жанру: художники на своїх картинах зображували не тільки сцени бою, а й епізоди фронтового життя.
Дороги війни покликали до творчості талант А. Малишка і О. Гончара. Видатними явищами в українській музиці стали симфонія "Україно моя", написана А. Штогаренком на слова А. Малишка та М. Рильського, кантата "Клятва" на слова М. Бажана, четверта сюїта для симфонічного оркестру Ю. Мейтуса. Набутками української культури стали твори воєнних років художників О. Шовкуненка, К. Трохименка, М. Дерегуса, М. Глушенка, В. Касіяна. Розвивається мистецтво плаката, який посідає у цей час чільне місце серед інших видів образотворчого мистецтва. Великою виразністю й переконливістю відзначалися твори В. Касіяна "На бій, слов'яни" та оригінальна за задумом серія "Гнів Т. Шевченка — зброя перемоги". На тексти Кобзаря створив серію плакатів "Вражою злою кров'ю волю окропіте!" О. Довгаль.
Під безпосереднім враженням баченого і пережитого в перші місяці війни написав сценарій фільму "Україна в огні" О. Довженко. За задумом автора, це мала бути правда про народ і його біду, правда про страшний для України 1941 рік, але фільм був поставлений лише у 1960 р., вже після смерті режисера, його дружиною Ю. Солнцевою ("Повість полум'яних літ").
Значного розвитку в роки війни набуває документальне кіно. Кінохроніка в цей час зробила, можливо, навіть більше, ніж ігровий кінематограф. І в цьому велика заслуга О. Довженка, що у 1943 р. створив документальні фільми "Битва за нашу Радянську Україну** та "Перемога на Правобережній Україні**.
Післявоєнні п'ятнадцять років в історії української культури — період складний, насичений проявами культу особистості Сталіна. Художня культура цих років надто тенденційна, ідеологічно заангажована — це розквіт соціалістичного реалізму в мистецтві. Комуністична ідеологія після воєнних років ще з більшим завзяттям спробує зміцнити свою парадигму соціального буття, нівелюючи при цьому творчі особистості, примушуючи багатьох діячів культури працювати в межах визначеної тематики.