15. Конституційно-правові відносини: зміст та структура.

Конституційно-правові відносини – це суспільні відносини, які регулюються конституційно-правовими нормами, що виникають між суб’єктами конституційного права згідно з приписами конституційно-правових норм.

Для них характерні такі ознаки:

- політичний характер (хоча відносини щодо набуття громадянства, реалізації прав і свобод такого характеру не мають);

- це базові відносини у системі правовідносин в цілому (складне багатогранне явище).

- мають специфічних зміст;

- пов’язані з реалізацією владних повноважень та інтересів;

- мають особливий суб’єктивний склад;

- особливий механізм реалізації суб’єктами своїх прав та обов’язків.

Структуру конституційно-правових відносин складають: об’єкт, суб’єкт та зміст.

16. Суб’єкти, об’єкти та зміст конституційно-правових відносин.

Суб'єктами конституційно-правових відносин є їх учасники, які мають суб'єктивні права та юридичні обов'язки. Суб'єктами конституційного права фізичні або юридичні особи можуть стати лише за умови наявності їхньої правосуб’єктності, яка містить правоздатність і дієздатність.

Суб'єктами конституційно-правових відносин є:

1. Спільності (народ, нація, національні меншини, територіальні громади, корінні народності, тощо)

2. Держава, її органи та органи місцевого самоврядування, їх структурні утворення (наприклад:парламентська більшість, опозиція, депутатські фракції, комітети) депутати, службові і посадові особи.

3. Політичні партії, громадські організації, їх спілки.

4. Громадяни країни, іноземці, особи без громадянства, біженці.

5. Підприємства, установи, організації.

6. Міжнародні органи, організації.

7. Засоби масової інформації.

Об'єкт конституційно-правових відносин - це явище, матеріальна чи нематеріальна (духовна) реальність, із приводу якої виникають суспільні відносини, що регулюються конституційно-правовою нормою. Це:

• Територія держави;

• Влада українського народу;

• Державна влада;

• Майнові і немайнові блага – дуже рідко майнові блага є об’єктом;

• Поведінка суб’єктів.

Зміст конституційно-правових відносин характеризується складною структурою. Умовно в конституційно-правовому відношенні вирізняють юридичний (суб'єктивні права та юридичні обов'язки) і матеріальний (фактична поведінка суб'єктів) зміст. Юридичний зміст загальних конституційно-правових відносин виявляється через конституційно-правовий статус їх суб'єктів.

17. Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин.

Виникнення, зміна та припинення конституційно-правових відносин пов’язані з певними умовами, передбаченими нормами конституційним правом. Такі умови називаються юридичними фактами.

Конституційний юридичний факт — це передбачені чи санкціоновані конституційно-правовою нормою причина або наслідок діяль­ності чи поведінки суб'єктів конституційно-правових відносин, або дії об'єктивних обставин, що зумовлюють виникнення, зміну та припинення конституційно-правових відносин.

Юридичні факти поділяються на:

1. Юридичні дії, тобто ті факти, які залежать від волі людини;

2. Юридичні події, тобто факти, які не мають вольового характеру.

Юридичні дії поділяються на:

1. Правомірні дії:

• Юридичні вчинки – це діяння, з якими норми права пов’язують виникнення, зміну, або припинення правовідносин

• Юридичні акти – це акти, які видаються органами державної влади, органами місцевого самоврядування, а також шляхом народного голосування, з метою створення правових норм.

2. Правопорушення.

За наслідками, які спричиняє юридичні факти, вони поділяються на : правоутворюючі, правозмінюючі, правоприпиняючі.

Прикладом правоутворюючого юридичного факту є формування Президентом України персонального складу Ради національної безпеки і оборони України. Прикладами правозмінюючих фактів є: обрання Президента України, набуття особою громадянства тощо. Правоприпиняючі факти припиняють конституційно-правові відносини одного порядку і спонукають становлення правовідносин іншого порядку.