- •1. Конституційне право в системі публічного права.
- •2. Предмет правового регулювання галузі конституційного права.
- •3. Методи правового регулювання суспільних відносин у конституційному праві.
- •4. Система галузі конституційного права: поняття та елементи.
- •5. Конституційні принципи як елементи системи конституційного права.
- •6. Конституційний принцип розподілу влади.
- •7. Конституційний принцип народного суверенітету.
- •8. Конституційний принцип правової держави.
- •9. Конституційно-правові інститути.
- •10. Конституційно-правові норми: поняття, особливості та класифікація.
- •11. Поняття та види джерел конституційного права.
- •12. Формалізовані джерела конституційного права та їх характеристика.
- •13. Закон в системі джерел конституційного права.
- •14. Неформалізовані джерела конституційного права.
- •15. Конституційно-правові відносини: зміст та структура.
- •16. Суб’єкти, об’єкти та зміст конституційно-правових відносин.
- •17. Підстави виникнення, зміни та припинення конституційно-правових відносин.
- •18. Юридичні факти в конституційному праві.
- •19. Поняття конституції та її сутність.
- •20. Основні етапи конституційного розвитку.
- •21. Форма і структура сучасних конституцій.
- •22. Типологія сучасних конституцій.
- •23. Установча природа конституцій.
- •24. Способи прийняття конституції.
- •25. Порядок внесення змін та доповнень до конституції.
- •26. Розвиток та перегляд конституцій.
- •27. Основні юридичні властивості конституції.
- •28. Зміст конституції. Еволюція змісту сучасних конституцій.
- •29. Сутність принципу конституційного верховенства.
- •30. Способи правової охорони конституції.
- •31. Основні моделі конституційного контролю.
- •32. Американська модель конституційного контролю.
- •33. Поняття та особливості конституційно-правової відповідальності.
- •34. Підстави конституційно-правової відповідальності.
- •35. Види конституційно-правової відповідальності.
- •36. Особливості конституційно-правових санкцій.
- •37. Поняття та основні моделі конституційно-правового статусу особи.
- •38. Структура конституційно-правового статусу особи.
- •39. Принципи конституційно-правового статусу особи.
- •40. Система конституційних прав і свобод людини і громадянина. Основні критерії класифікації конституційних прав і свобод.
- •41. Основні способи закріплення прав та свобод людини та громадянина.
- •42. Конституційні обов’язки громадян.
- •43. Поняття, суть і види правових гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина.
- •44. Процесуальні гарантії конституційні гарантії конституційних прав та свобод.
- •45. Інституційні гарантії конституційних прав та свобод.
- •46. Інститут омбудсмана в системі гарантій конституційних прав та свобод.
- •47. Європейський Суд з прав людини в системі гарантій конституційних прав і свобод.
- •48. Поняття громадянства.
- •49. Способи набуття громадянства. Умови прийняття до громадянства.
- •50. Натуралізація.
- •51. Набуття громадянства в порядку правонаступництва держав.
- •52. Оптація.
- •53. Способи припинення громадянства.
- •54. Позбавлення громадянства.
- •55. Множинне громадянство та його юридичні наслідки.
- •56. Безпосередня демократія: поняття та основні форми.
- •57. Конституційно-правовий інститут виборів.
- •58. Принципи виборчого права.
- •59. Поняття та види виборчих систем.
- •60. Поняття та види виборів.
- •61. Виборчий процес та його етапи.
- •62. Конституційно-правовий інститут референдуму.
- •63. Поняття та види референдуму.
50. Натуралізація.
Набуття громадянства за заявою - натуралізація. Має 2 різновиди:
- в силу правонаступництва держав (Югославія, Чехія і Словаччина). Громадянство набувається з появою нового суб'єкта міжнародного права. Особи, які до цього постійно переживали та території країни стали її громадянами.
- за заявами
• за індивідуальними заявами - підстава набуття громадянства в усіх країнах світу. Різні країни встановлюють різні терміни проживання (від 5 до 15 років). Обов'язковою умовою є володіння державною мовою. Наявність законних джерел існування. Вихід або відмова від попереднього громадянства (якщо неможливо мати 2 громадянства). Визнання і дотримання Конституції і законів. Франція - гідний спосіб життя є умовою для набуття громадянства. США - не приймають у громадян тих, хто підтримує комуністичний лад. Україна - приймаються особи, які здійснювали злочини проти людства.
• колективна натуралізація
• оптація (лат. - оптаціо - бажання) - право особи обирати громадянство. Якщо особа проживає на певній території, яка змінює свою державну належність особам надається вибір громадянства. Оптація може бути як засобом набуття громадянства, так і можливістю від нього відмовитись.
- поновлення у громадянстві або реінтеграція - якщо особа вийшла з громадянства або втратила його, то вона має право його поновити.
- зміна громадянства. Після 1957 р. закріплено принцип рівності "укладення шлюбу не змінює громадянство осіб".
- прийняття громадянства через усиновлення має спрощений порядок набуття. Необхідно дотримуватись національних законів, неповнолітні особи набувають громадянства усиновлювачів. По досягненню певного віку потрібно отримати згоду з боку особи на набуття ним того чи іншого громадянства.
- трансфер - зміна громадянства на основі міжнародних угод, який застосовується автоматично
- реєстрація громадянства
- набуття почесного громадянства або ушанування громадянства
51. Набуття громадянства в порядку правонаступництва держав.
Один із видів натуралізації — це набуття громадянства в силу правонаступництва держав (Югославія, Чехія і Словаччина). Громадянство набувається з появою нового суб'єкта міжнародного права. Особи, які до цього постійно переживали та території країни стали її громадянами.
Кожен договір про передачу території повинен містити постанови, які гарантували б, що при здійсненні права на оптацію жителі території не опиняться без громадянства. За відсутності таких постанов в договорі держава, до якого переходить територія, надає своє громадянство жителям цієї території, якщо вони не зберігають колишнє громадянство або не мають іншого. Збереження колишнього громадянства здійснюється на основі індивідуальних заяв.
Європейська конвенція про громадянство містить лише загальні керівні принципи по розглянутій проблемі (ст. 18). Перш за все не слід допускати безгромадянства. При вирішенні питання про надання або позбавлення громадянства в разі правонаступництва державам слід керуватися, зокрема, такими критеріями:
- Наявність ефективного зв'язку між особою і державою;
- Звичайне місце проживання осіб;
- Воля особи;
- Місце народження особи.