42. Конституційні обов’язки громадян.

Конституційні обов’язки – важливий структурний елемент конституційного статусу людини і громадянина, роль якого проявляється у таких основних функціях як гарантуюча, обмежувальна, сприяння розвитку особистості, виховна.

Основні обов'язки громадян закріплено в Конституції України. Умовно їх поділяють на такі групи:

1) у сфері економічного й соціального життя:

- сплачувати податки і збори у розмірах, встановлених законом;

- усі громадяни зобов'язані щорічно подавати до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом (ст. 67 Конституції України);

2) у сфері культурної діяльності:

- кожен зобов'язаний не заподіювати шкоди природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки (ст. 66 Конституції України);

3) у сфері суспільно-політичного життя:

- додержуватися Конституції та законів України (ст. 68 Конституції України);

- захищати Вітчизну, незалежність та територіальну цілісність України;

- шанувати державні символи України;

- відбувати військову службу відповідно до закону (ст. 65 Конституції України);

4) у сфері особистої та індивідуальної свободи:

- не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

43. Поняття, суть і види правових гарантій конституційних прав і свобод людини і громадянина.

В доктрині під гарантіями прав та свобод розуміють систему норм, принципів, які забезпечують дотримання прав та свобод. Залежно від змісту та характеру розрізняють:

1. Соціальні – ті суспільні засади, традиції, що сприяють захисту прав та свобод(ідея особистої свободи та готовність її захищати у американців, німецька традиція безумовного виконання закону, англійська традиція щодо дотримання та збереження стародавніх традицій)

2. Економічні – матеріальний стан громадян, система відносин власності, стан економіки

3. Політичні – політична система суспільства в основі якої багатопартійність, розвиток інституту громадянського суспільства

4. Юридичні – Безпосередньо створюють умови та засоби для реалізації та захисту конституційних прав та свобод.

Види:

• Нормативно-матеріальні:

- презумпція невинуватості,

- принцип розміреної допустимості обмеження прав людини(можуть бути обмежені за умови, коли реалізація права призводить до загрози конституційного ладу, права інших осіб, в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

- Принцип правової безпеки людини. Це все норми, що забов’язують інформувати громадян про свою діяльність. Надати можливість особі познайомитися з інформацію приватного характеру про дану особу. Норми, що врегульовують порядок впровадження надзвичайного характеру(час, з якого він запроваджується, права, які полягають обмеженню.

• Процесуальні:

- правила "habeas corpus act"

- правило Mandamus

- правило Міранди

- процедура Ампаро

5. Інституційні гарантії конституційних прав і свобод

В науці конституційного права юридичні гарантії поділяються на інституційні та нормативні. Інституційні - в державі створюється спеціальна інституція щодо захисту прав та свобод людини (інститут омбудсмана, Європейський суд з прав людини, Конституційний суд). Підставами для відкриття провадження щодо відповідності норм чинного законодавства принципам і нормам КУ стосовно прав та свобод особи є наявність відкритих питань щодо конституційності законів та інших правових актів. 

Предметом конституційного провадження у таких справах є порядок реалізації конституційних прав і свобод людини і громадянина.