32. Американська модель конституційного контролю.

Поява її пов’язана із відомої нам з історії справи «Мербері прости Медісона» у США. На сьогоднішньому етапі повноваженнями у сфері контролю за конституційністю законів наділені практично всі суди загальної юрисдикції, тому сам контроль є казуальним. Відповідне рішення будь-якого загального суду стає обов'язковим у межах його територіальної юрисдикції.

Такий контроль має універсальний характер – відносно всіх законів, а не лише конституції.

За умов апеляції остаточне рішення, яке є обов'язковим для всіх судів, приймає верховний суд. Закон, визнаний Верховний Суд неконституційним повністю або частково, формально залишається чинним, однак жоден інший суд не може його застосовувати. Відтак відповідний закон фактично втрачає силу. Парламент у таких випадках, як правило, скасовує або змінює його.

Правом ініціативи наділені виключно сторони судового провадження.

Подібна модель конституційної юрисдикції прийнята також в Аргентині, Норвегії, Японії та деяких інших країнах.

33. Поняття та особливості конституційно-правової відповідальності.

Конституційно-правова відповідальність – це відповідальність, передбачена нормами конституційного права і яка настає при порушенні конституційних обов’язків.

Особливості конституційно-правової відповідальності:

1) системоутворюючий характер;

2) багатоаспектність:

- відповідальність влади перед суспільством за реалізацію тих повноважень, які народ як єдиний носій влади передав конкретним державним інститутам та конкретним посадовим особам;

- відповідальність держави за забезпечення прав і свобод особи;

- конституційна відповідальність окремої особи чи групи осіб за невиконання своїх обов’язків або за зловживання своїми правами.

3) політичний характер відповідальності (через особливості предмету конституційно-правового регулювання;

4) особливий суб’єктний склад (як правило суб’єктами є органи влади та посадові особи; фізична особа не є основним суб’єктом такої відповідальності - обмежені санкції до фізичної особи (втрата громадянства), в той же час громадяни за порушення конституційних обов’язків може нести іншого виду юридичну відповідальність);

5) специфічні підстави настання відповідальності (підставою ретроспективної відповідальності є юридичний факт конституційного делікту, а позитивної – юридичний акт набуття статусу суб’єкта конституційних відносин);

6) латентний (прихований) характер (підставою настання може бути порушення як конституційної норми, так і конституційних принципів).

34. Підстави конституційно-правової відповідальності.

Специфічні підстави настання відповідальності - підставою ретроспективної відповідальності є юридичний факт конституційного делікту, а позитивної – юридичної акт набуття статусу суб’єкта конституційних відносин.

Підставою настання може бути порушення як конституційних норм, так і конституційних принципів.

Підставами відповідальності, за конституційним правом, є нормативні та фактичні умови. Нормативна основа передбачає лише можливість юридичної відповідальності, а реальною вона стає за наявності юридичних фактів.

Підставами позитивної відповідальності є виконання суб'єктом конституційних відносин певних функцій. Так, державний орган, посадова особа несуть відповідальність вже з огляду на те, що до цього зобов'язує їх статус. Позитивна відповідальність характерна й тим, що іноді важко визначити формалізовані критерії для оцінки поведінки вказаних суб'єктів. Часом їх у законі немає взагалі. Підставами даної відповідальності можуть бути такі критерії, як бездіяльність посадової особи, недосягнення поставлених цілей і завдань, неефективна робота певних органів тощо.

Фактичною підставою відповідальності в ретроспективному плані є вчинення правопорушення.