МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсового проекту з дисципліни

“Автоматизація проектування ”

для студентів напрямку 7. 0924 – “Телекомунікації”

Вінниця ВНТУ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕДМОВА

1.Мета та зміст курсовоЇ РОБОТИ

2.Порядок захисту РОБОТИ

3.Розробка технічного завдання

4.АНАЛІЗ ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ

5.ОФОРМЛЕННЯ СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРИНЦИПОВОЇ

6.Оформлення переліку компонентів

7.Підготовка до МОДЕЛЮВАННЯ

8.МОДЕЛЮВАННЯ З ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМИ PSPICE

9. Розробка друкованої плати в OrCAD Layout

ПЕРЕДМОВА

Використання систем автоматизованого конструкторсько-технологічного проектування дозволяє здійснити весь цикл наскрізного проектування , який включає в себе наступні елементи:

• синтез структури і схеми електричної принципової пристрою;

• аналіз його характеристик в різних режимах роботи з врахуванням розкиду параметрів компонентів і наявності дестабілізуючих факторів;

• синтез топології, включаючи розміщення елементів на платі та проведення з’єднань між ними ;

• випуск конструкторської документації.

Для цих цілей є широкий вибір систем як на платформі DOS так і Windows : P-CAD, PSpice A/D, ACCEL EDA, SPECTRA, DesignLab, МССАР , OrCAD.

Навчання по даній дисципліні проводиться на базі пакета ОrCAD зважаючи на такі аргументи:

- ОrCAD являється системою наскрізного схемотехнічного проектування ;

- OrCAD фактично став міжнародним стандартом ;

- наявність демо-версії з можливостями , достатніми для навчального проектування .

Дані методичні вказівки призначені для студентів всіх форм навчання спеціальностей „Технології та засоби телекомунікацій”.

Методичні вказівки вміщують всі необхідні вимоги організації проведення курсового проектування, формування тем, змісту роботи та його захисту.

1. Мета та зміст курсової роботи

Метою курсової роботи є засвоєння практичних навиків роботи в пакеті наскрізного схемотехнічного проектування ОrCAD при самостійній розробці на рівні технічного проекту.

Робота передбачає виконання документації в об’ємі основного комплекту конструкторської документації (крім експлуатаційної).

Курсова робота дозволяє провести оцінку глибини отриманих студентом знань , його здатність до самостійної творчої роботи.

Вихідними даними для курсової роботи є схема електрична принципова та перелік елементів, що пропонується викладачем кожному студенту індивідуально. Не допускається однакових тем у потокових групах. При узгодженні теми курсової роботи передбачається її розвиток у тему дипломного проекту. Теми курсових робіт затверджуються на засіданні кафедри. Назва теми та додаткові вихідні дані подаються у завданні (додаток А)4

Курсова робота складається з розрахунково - пояснювальної записки об’ємом 20-30 сторінок і графічної частини (6 креслення).

Основні розділи пояснювальної записки:

1.Технічне завдання.

2.РОЗРОБКА ТЕХНІЧНОГО ЗАВДАННЯ

3.АНАЛІЗ ЕЛЕМЕНТНОЇ БАЗИ

4.ОФОРМЛЕННЯ СХЕМИ ЕЛЕКТРИЧНОЇ ПРИНЦИПОВОЇ

5.Оформлення переліку компонентів

6.Підготовка до МОДЕЛЮВАННЯ

7.МОДЕЛЮВАННЯ З ДОПОМОГОЮ ПРОГРАМИ PSPICE

8. Розробка друкованої плати в OrCAD Layout

9.ПЕРЕКЛАД ЧАСТИНИ ІНСТРУКЦІЇ КОРИСТУВАЧА

Крім наведених розділів до складу пояснювальної записки входять : зміст, вступ та посилання на літературу.

При оформленні пояснювальної записки необхідно користуватися вимогами ГОСТ 2.105-95.

В текстову частину „Вступу” пропонується вмістити такі питання:

- задача курсової роботи;

- мета даної розробки;

- доцільність проектування за технічними та економічними критеріями;

- порівняльна з аналогом характеристика пристрою .

Графічна частина складається з :

• схеми функціональної;

• схеми електричної принципової;

• переліку елементів;

• креслення друкованої плати (1 чи 2 види в залежності від типу плати);

• складального креслення друкованої плати;

• результатів моделювання: аналіз по постійному струму, аналіз перехідних характеристик, температурний аналіз, параметричний аналіз.

2. Порядок захисту роботи

Захист є особливою формою перевірки виконання курсової роботи. Ця процедура повинна привчити майбутнього інженера до публічного захисту прийнятих ним технічних рішень.

Готову і оформлену роботу потрібно здати на перевірку керівнику не пізніше ніж за три дні до захисту. Захист проводиться перед кафедральною комісією і складається з доповіді, з демонстрацією креслень протягом десяти хвилин і відповідей на питання членів комісії. Доповідь повинна вміщувати: тему проекту, призначення пристрою, обґрунтування прийнятих рішень, результатів розрахунків, висновки.

Результати захисту оцінюють за дванадцятибальною шкалою та критеріями оцінки, наведеними у додатку Б. Оцінка проставляється на титульному листі і затверджується підписами членів комісії.

3. Методика розробки технічного завдання

Технічне завдання є вихідним документом для конструювання пристрою і повинно бути розроблене у формі постановки задачі оптимізації конструкції.

Основні положення технічного завдання, як правило, вміщують прогнозовані показники технічного рівня і якості продукції, рівня стандартизації і уніфікації. Технічне завдання не повинно обмежувати ініціативу у виборі оптимального рішення, а розкривати перед конструктором багатогранні задачі, стимулювати комплексний, системний підхід до проектування.

Технічне завдання, в загальному випадку, повинно складатися із таких розділів: найменування й область застосування, технічні вимоги, експлуатаційні вимоги, вимоги до конструкції, вимоги до надійності, вимоги до уніфікації, вимоги до технологічності, вимоги до техніки безпеки, програма випуску, вимоги до живлення, вимоги до інтерфейсу [5,10].

Технічне завдання може розроблятись на основі результатів проведення НДР, аналізу передових досягнень технологічного рівня вітчизняної та іноземної техніки, патентних досліджень.

При виборі показників якості до технічного завдання доцільно користуватися державними та міждержавними стандартами на технічні вимоги до РЕА (ГОСТ 20.790-82, ГОСТ 11.478-88, ГОСТ 16.019-78, ГОСТ 22.261-94, ГОСТ 20.522-84).

Технічне завдання на проектування, розроблене студентом, повинно бути узгоджене з керівником.