2. Постать м.Колачевського в українському музичному мистецтві

Період другої половини ХІХ ст. є класичним в історії вітчизняної музики, оскільки саме в цей час формуються жанри, що стали зразком, для творчості багатьох професійних композиторів. Зокрема це стосується української симфонії, одним з основоположників якої вважається Михайло Миколайович Колачевський (Калачевського) (1851-1907 рр.).

Життєвий та творчий шлях

1851 – народився на Полтавщині в родині дрібного поміщика. Приватно вивчав музику. Хороша фортепіанна та теоретична підготовка.

З 1855 живе в Кременчуці.

1876 – закінчив Лейпцігську консерваторію. Клас фортепіано та теорії музики. «Українська симфонія» – дипломна робота.

Повернувшись на батьківщину, Колачевський оселився у Кременчуці. Не маючи можливості працювати за обраним фахом, якийсь час працює у Кременчуцькому повітовому мировому суді.

Суттєво вплинув на музичне життя містечка: влаштовує музичні вечори та зібрання, концерти камерної музики, виступає у складі камерного тріо як піаніст.

Твори: фортепіанне тріо, струнний квартет, «Реквієм» для солістів, хору, струнного оркестру і органа; духовні хори, романси на слова російських композиторів, фортепіанні п’єси (Ноктюрн, Вальс-каприс, Романс, Баркарола). Можливо спілкувався з полтавським диригентом Д.Ахшарумовим, оскільки останній був єдиним інтерпретатором «Української симфонії» до 1917 р.

1900 – важка хвороба, що приводить до втрати працездатності, паралічу, психічного розладу. Приїзд в Кременчук оркестру Ахшарумова. Виконання «Української симфонії», на якому був присутній хворий композитор.

1910-1912 – забутий, покинутий усіма помирає. Похований на кременчуцькому кладовищі в родинному склепі.

Під час окупації Кременчука та Полтави (1941-1945 рр.) фашистами були знищені архіви та бібліотеки, де могли зберігатись матеріали, пов’язані з життям Колачевського. Був спалений будинок, де жив композитор. Зруйнований склеп його родини. У зв’язку із цим – велика кількість «темних» плям у біографії, відсутність зображення обличчя композитора та єдиного правопису його прізвища.

«Українська симфонія» М.Колачевського є класичним сонатно-симфонічним циклом. Теми симфонії побудовані на цитованому фольклорному матеріалі, образи твору: лірика, пейзаж, гумор, народний побут. Тип симфонізму – лірико-пісенний.

Перша частина є величною розповіддю (вступ), в яку вплітаються різноманітні людські переживання – хвилювання, спокій, порив, задумливість, захоплення та ін. Побудована на матеріалі українських народних пісень «Віють вітри, віють буйні», «Йшли корови із діброви».

Образним змісту наведено нижче у таблиці.

Друга частина – скерцо - жартівлива, побутова сценка. В ній відтворені гумористичний діалог дівчини з парубком, жартівливі загравання. В основі українська народна пісня – «Дівка в сінях стояла».

Третя частина – романс - споглядальна, спокійна, місцями з відтінком смутку і навіть із скорботними роздумами, драматичними поривами. В основі – українська народна пісня «Побратався сокіл з сизокрилим орлом».

Четверта частина – фінал - картина яскравого народного свята. В основі – мелодії українських народних пісень «Ой, гай, гай зелененький», «Ой, джигуне, джигуне».

Симфонія стала класичним зразком українського симфонічного циклу.