
- •Розроблено:
- •2. Виконавець:
- •Лекція № 1
- •Вступ до фізичної хімії, розвиток фізичної хімії.
- •Лекція № 3
- •Рідкий стан речовини. Поверхневий натяг, в'язкість.
- •Твердий стан речовини. Кристалічний і аморфний стан.
- •Лекція № 4
- •Основи хімічної термодинаміки.
- •Перший закон термодинаміки.
- •Закон Гесса і наслідки з нього.
- •II закон термодинаміки.
- •Лекція № 5
- •Фазові рівноваги. Загальні умови. Правило фаз.
- •Загальна характеристика і властивості розчинів
- •Лекція № 6
- •Фізичні властивості розчинів, дифузія, осмос.
- •Лекція № 7
- •Закони Рауля для відносного зниження тиску над розчином
- •Розчинення в розчинах електролітів
- •Закон Рауля для підвищення температури кипіння і зниження температури замерзання
- •Хімічна рівновага. Принцип Ле – Шательє
- •Лекція № 9
- •Типи хімічних реакцій
- •Лекція № 10
- •Лекція № 11
- •Електропровідність електролітів. Питома, еквівалентна і загальна.
- •Лекція № 12
- •Електрорушійні сили. Гальванічний елемент.
- •Лекція № 13
- •Дифузійний потенціал.
- •Потенціометричні визначення концентрації водневих розчинів.
- •Для виділення 1 кг речовини, потрібно пропустити через електроліт одну й ту ж кількість електрики, її позначають буквою f і називають числом Фарадея.
- •Лекція № 14
- •Колоїдна хімія. Вступ, загальна характеристика, класифікація.
- •Лекція № 15
- •Поверхневі явища. Сорбційні процеси, їх класифікація, адсорбція на межі різноманітних фаз.
- •Адсорбція тверде тіло –газ.
- •Лекція № 16
- •Адсорбція на межі тверде тіло – розчин.
- •Адсорбція на межі розчин – розчин.
- •Лекція № 17
- •Адсорбція електролітів
- •Адсорбція на межі розчин – газ.
- •Лекція № 18
- •Отримання колоїдних систем різними методами. Особливі властивості колоїдних систем по відношенню до істинних розчинів.
- •Методи очищення дисперсних систем.
- •Електролітичні властивості. Дослід Рейса. Електрофорез та електроосмос, їх практичне застосування.
- •Лекція № 19
- •Молекулярне - кінетичні властивості колоїдних систем
- •Лекція № 20
- •Оптичні властивості колоїдних розчинів. Ефект Тиндаля.
- •Лекція № 21
- •Будова міцели гідрозолю. Будова подвійного електричного шару.
- •Будова міцели золю.
- •Лекція № 22
- •Коагуляція гідрофобних золей електролітами. Поріг коагуляції. Практичне застосування коагуляції
- •Лекція № 23
- •Колоїдні поверхнево - активні речовини.
- •Вільнодисперсні системи, їх в'язкість. Зв'язанодисперсні системи, гелеутворення та пептизація.
- •Лекція № 24
- •Загальна характеристика суспензій. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
- •Грубодисперсні (мікрогетерогенні) системи – емульсії.
- •Лекція № 25
- •Лекція № 26
- •Лекція № 27
- •Високомолекулярні сполуки вмс
- •Лекція № 28
- •Набухання в технології харчових виробництв.
- •Перелік літератури
Лекція № 11
Тема: Електрохімія, електропровідність розчинів електролітів, кондуктометричне титрування.
Мета: Вивчити основні типи електропровідності: загальну, питому, еквівалентну, також залежність електропровідності від концентрації та ступеню дисоціації. Вміти керуватися факторами, які впливають на електропровідність, визначати еквівалентну електропровідність при безмежному розбавленні.
Електропровідність електролітів. Питома, еквівалентна і загальна.
Існують провідники 1 і 2 роду. До провідників 1 роду відносяться усі метали, вугілля і графіт. До провідників 2 роду відносяться розчини електролітів. У провідників 1 роду проводимість електронна. У провідників 2 роду проводимість іонна.
Загальну електропровідність визначають її можливістю проводити електричний струм. Вона являється величиною зворотною електричному опору.
Електропровідність залежить від:
1) Довжини провідника (оборотна залежність);
2) Від поперечного перерізу провідника (пряма залежність).
L = S/l
χ- питома електропровідність - це електропровідність 1 см3 провідника.
3) Від швидкості руху іонів.
Чим швидше рухаються іони, тим краще електропровідність. А швидкість руху іонів залежить від природи іонів. Самі швидкорухомі є іони Н+ і ОН- ( сильні електроліти -це кислоти і луги). Швидкість залежіть від температури. Чим вище температура, тим більше електропровідність.
4) Від в'язкості середовища. Чим менш в'язкість, тим краще електропровідність.
5) Від валентності іону. Чим більше валентність, тим краще електропровідність.
Відрізняють питому і еквівалентну електропровідності.
Еквівалентна електропровідність - електропровідність електроліту з концентрацією 1 г/екв., який знаходиться у посудині з дном 1см2. Обидві стінки сосуду зроблено з платини і є одночасно електродами і знаходяться на відстані 1см. Дві інші стінки зроблені з скла і також знаходяться на відстані 1см. одна від одної. Відрізняють еквіваленту електропровідність при даному розбавленні і при безмежному розбавленні.
Безмежним називають таке розбавлення розчину, при якому ступінь дисоціації електроліту дорівнює 100 %.
При даному розведенні еквівалентна електропровідність здійснюється електролітом, ступінь дисоціації якого < 100 %.
За еквівалентною електропровідністю можна визначити ступінь дисоціації - формула Арреніуса:
де, λv – при даному об’ємі
λ - при безмежному розведенні
λ = λК + λА – формула Кольрауша
При розведенні питома електропровідність спочатку збільшується, а потім знижується, так як знижується концентрація іонів у об'ємі, який ми беремо відносно до загального об'єму для перевірки.
Залежність еквівалентної та питомої електропровідності від концентрації
Еквівалентна електропровідність при розведенні спочатку збільшується, а потім залишається незмінною.
Електропровідність має велике значення для різних галузей народного господарства, а особливо для харчової промисловості, де працюють з яскраво забарвленими і каламутними рідинами. Використовують при титруванні. Титрування, при якому точка еквівалентності визначається за зміненням електропровідності називається кондуктометричним.
На початку титрування електропровідність найбільша. По мірі додавання NaOH електропровідність знижується, оскільки іони водню Н+ зв'язуються з іонами ОН- у воді і утворюють сіль NaCl. Електропровідність зменшується не до 0 і при додаванні зайвої краплини NaOH вона знову збільшується.
При кондуктометричному титруванні електропровідність розчину виконує роль індикатора - показника еквівалентної точки. Нове збільшення електропровідності пов'язано з тим, що у розчині з'являються швидкорухомі іони ОН-.