Твердий стан речовини. Кристалічний і аморфний стан.

Тверді та рідкі тіла утворюють конденсовані системи. Особливість цих систем у тому, що вони чинять опір всебічному стисненню при накладанні на них зовнішнього тиску.

Твердий стан речовини характеризується властивістю зберігати не тільки об’єм, як це властиво рідинам, але і форму.

Тому густина твердих і рідких тіл зберігається, якщо зовнішній тиск змінюється не дуже сильно. В'язкість конденсованих систем з підвищенням температури знижується, а розріджених - підвищується. Частинки у тілах самостисненні дією міжмолекулярних сил притягання. При подальшому примушеному зближенні частинок (зовнішній тиск) інтенсивно наростають сили відштовхування, зумовлені взаємодією однойменне заряджених електронних оболонок зближуваних частинок. Кожна частинка зазнає дію сил притягання та відштовхування. Спочатку наростають сили притягання, а потім сили відштовхування.

Кристалічний та аморфний стан речовин.

Дослідження рентгенівським промінням виявляють: частинки в одних твердих тілах розташовані у періодично повторному порядку, а в інших-безладно. Перші утворюють кристали - тверді тіла, які мають форму багатогранника, другі цією властивістю не володіють, а утворюють маси різноманітної форми, обмежені кривими поверхнями - це аморфні тіла.

До кристалічних тіл відносяться: мінерали, солі, тверді кислоти та органічні сполуки. До аморфних - каніфоль, скло, бітуми, бакеліт, гідрооксид.

Основною ознакою кристалічного стану речовини є їх анізотропія, її сутність у тому, що кристал у різних напрямках має неоднакові властивості (твердість, тепло - і електропровідність).

При нагріванні шару він приймає форму еліпса. Зміна зовнішньої форми тіла є результатом того, що коефіцієнт лінійного розширення в одному напрямку має одну величину, а в другому - іншу. Друга важлива особливість кристалічних утворювань - здатність самоогранятися. Явище самоограніння спостерігається при утворенні кристалів йоду, нафталіну, бензойної кислоти, а саме у здатності возгонятися.

Здатність кристала легко роздроблюватися на шари по деяких площинах називається стійкістю (у аморфних тіл її немає).

Кристалічні речовини характеризуються строго визначеною t° плавлення та твердіння. Ця температура є константою для даної кристалічної сполуки.

У аморфних речовин: з підвищенням температури вони розм'якшуються, потім з підвищенням температури переходять у рідкий стан. Тут існує температурна область переходу з одного агрегатного стану в інший.

Здатність до ізотропії наближає аморфні тіла до рідких. При охолодженні усіх речовин в'язкість помітно збільшується.

Лекція № 4

Тема: Основи хімічної термодинаміки, закон Гесса та наслідки з нього

Мета: Вивчити основні поняття хімічної термодинаміки: ентальпія, ентропія, вільна енергія Гіббса; перший та другий закон термодинаміки, навчитися користуватися законом Гесса та наслідками з нього, вирішувати задачі на визначення теплових ефектів реакції, теплоти утворення та розкладання.