47.Кейнсіансько-неокласичний синтез як наслідок перегляду теорії Дж. М. Кейнса

Уже з 30-х років розпочався поступовий теоретичний перегляд моделі Кейнса з метою влити її в систему загальної економічної рівноваги як особливого випадку. Цей варіант під назвою "стан-дартної кейнсіанської моделі", або "кейнсіансько-неокласичного синтезу", займав панівне положення в структурі ринкової економічної думки до кінця 60-х років. Він виник як наслідок трактування теорії Кейнса його послідовниками - відомими економістами Дж. Хіксом, А. Хансеном, Л. Клейном, П. Самуельсоном, Ф. Модільяні та ін. Їх трактування поєднало елементи кейнсіанської та неокласичної моделей і отримало назву кейнсіансько-неокласичного синтезу.

Перша його суттєва риса полягає в тому, що в основу покладено виведення макроекономічних поведінкових функцій із неокласичного постулату максимізації корисності окремими індивідами. Друга суттєва риса синтезу - відмова від важливого кейнсіанського допущення про негнучкість цін і прийняття протилежної неокласичної передумови про їх цілковиту гнучкість, що пов'язано із введенням в кейнсіанську модель так званого ефекту Пігу, або реальних касових залишків.

Третя суттєва риса кейнсіансько-неокласичного синтезу - допущення про нейтральність грошей і зосередження уваги на рівновазі економіки в умовах повної зайнятості.

Нарешті, прибічники синтезу використовують закон Вальраса, який пов'язує воєдино ринки грошей, облігацій, товарів і робочої сили і застосовується переважно для дослідження рівноваги з повною зайнятістю. Кейнсіанські противники неокласичного синтезу розглядають подібну спробу включити теорію Кейнса в зовсім непридатну для цього вальрасівську систему загальної рівноваги як "безнадійну".

Кейнсіансько-неокласичний синтез був основою третього класичного стану, оскільки досяг статусу загальноприйнятої панівної ортодоксії. Цей процес в галузі економічної теорії обумовлений рядом причин. Основні з них: економічні (підрив віри у здатність вільної ринкової економіки автоматично підтримувати повну зайнятість і стабільність цін, практична ефективність кейнсіанських засобів економічної політики тощо); соціальні (досягнення соціаль-ного консенсусу представників приватного капіталу, середніх верств, значної частини робітничого класу); політичні (помітне тяжіння до реформізму); ідеологічні (вплив досвіду народногосподарського планування, соціальних заходів в колишніх країнах командно-адміністративної системи на економічну науку і політику Заходу, пропаганда політики активізму, заснованої на рекомендаціях прихильників кейнсіансько-неокласичного синтезу) та ін.

1. Кейнсіанська та неокласична моделі загальної економічної рівноваги: основні положення

2. Ринковий механізм забезпечення економічної рівноваги

3. Вплив стимулюючої бюджетно-податкової політики та швидкості грошового обігу на сукупний попит

4. Кейнсіанська та неокласична моделі регулювання економіки

5. Стабільність економічної кон’юнктури

6. Кейнсіанська та неокласична кредитно-грошової політики

7. Механізм впливу на відтворення через пропозицію

8. Концепція перманентного доходу

9. Коефіцієнт кореляції і його значення

10. Динаміка обсягів грошової маси

11. Рівняння номінального доходу

12. Роль грошей у циклічному коливанні

13. Грошова політика держави

14. Державна антициклічна політика

15. Теорія інфляції М. Фрідмена

16. Монетаристська трактовка «кривої Філіпса»

17. Концепція природного рівня безробіття

18. Монетаризм та фіскальні межі для економічної стабільності

19. Синтез монетарної та бюджетної політики

20. Метод автоматичного регулювання обсягу грошової маси

21. Монетаризм – теоретична та ідеологічна основа «шокових реформ»

22. Грошово-кредитна політика України в перехідний період з позиції монетарної теорії

23. Співставлення реалій української економіки та теоретико-методологічних постулатів монетаризму М. Фрідмена

24. Перспективи розвитку монетаризму в Україні

25. Неокласичний синтез: сутність, зміст, передумови виникнення

26. Методологія неокласичного синтезу

27. Значення та роль неокласичного синтезу у загальній економічній теорії

28. Чиста теорія суспільних витрат: теоретико-методологічні передумови

29. Оптимальні умови чистої теорії суспільних витрат та неможливість децентралізованого та спонтанного рішення

30. Суспільні криві байдужості

31. Соціально-економічні витоки теорії монополістичної конкуренції

32. Теоретичні недоліки досконалої конкуренції

33. Критика теоретико-методологічних погляді А. Маршала

34. Концептуальні засади теорії монополії

35. Теорія досконалої конкуренції

36. Революційні погляди П. Самуельсона у теорії монополістичної конкуренції

37. Максимізація – основа предмету економічної теорії

38. Принцип максимізації: теоретичний та практичний аспект

39. Теорія споживчого попиту у контексті принципу максимізації

40. Теоретико-методологічні проблеми, які не пов’язані з максимумом

41. Динаміка і максимізація

42. Економічна програма Дж. М. Кейнса

43. Порівняльний аналіз теорії грошей М. Фрідмена і Дж. М. Кейнса

44. Монетаризм М. Фрідмена як провідна теорія неоконсерватизму

45. Наукове значення концепції "економічного синтезу" П. Самуельсона

46. Значення монетарної концепції М. Фрідмена в стабілізації зайнятості населення

47. Кейнсіансько-неокласичний синтез як наслідок перегляду теорії Дж. М. Кейнса