- •1. Кейнсіанська та неокласична моделі загальної економічної рівноваги: основні положення
- •2. Ринковий механізм забезпечення економічної рівноваги.
- •3. Вплив стимулюючої бюджетно-податкової політики та швидкості грошового обігу на сукупний попит
- •4.Кейнсіанська та неокласична моделі регулювання економіки
- •6.Кейнсіанська та неокласична кредитно-грошової політики
- •8.Концепція перманентного доходу
- •9. Коефіцієнт кореляції і його значення
- •6. Кейнсіанська та неокласична кредитно-грошової політики
- •10.Динаміка обсягів грошової маси
- •11.Рівняння номінального доходу
- •12.Роль грошей у циклічному коливанні
- •13. Грошова політика держави
- •14. Державна антициклічна політика
- •15. Теорія інфляції м. Фрідмена
- •16. Монетаристська трактовка «кривої Філіпса»
- •17. Концепція природного рівня безробіття
- •18. Монетаризм та фіскальні межі для економічної стабільності
- •19.Синтез монетарної та бюджетної політики
- •20. Метод автоматичного регулювання обсягу грошової маси
- •21. Монетаризм – теоретична та ідеологічна основа «шокових реформ»
- •22. Грошово-кредитна політика України в перехідний період з позиції монетарної теорії
- •23 .Співставлення реалій української економіки та теоретико-методологічних постулатів монетаризму м. Фрідмена
- •24.Перспективи розвитку монетаризму в Україні
- •25.Неокласичний синтез: сутність, зміст, передумови виникнення
- •26.Методологія неокласичного синтезу
- •27. Значення та роль неокласичного синтезу у загальній економічній теорії
- •28. Чиста теорія суспільних витрат: теоретико-методологічні передумови
- •30. Суспільні криві байдужості
- •31.Соціально-економічні витоки теорії монополістичної конкуренції
- •33. Критика теорет-метод-х погляді а. Маршала
- •34. Концептуальні засади теорії монополії
- •35. Теорія досконалої конкуренції (дк)
- •36. Революційні погляди с у теорії мон конк
- •37.Максимізація – основа предмету економічної теорії
- •38.Принцип максимізації: теоретичний та практичний аспект
- •39.Теорія споживчого попиту у контексті принципу максимізації
- •40.Теоретико-методологічні проблеми, які не пов’язані з максимумом
- •41. Динаміка і максимізація
- •42. Економічна програма Дж. М. Кейнса
- •43.Порівняльний аналіз теорії грошей м. Фрідмена і Дж. М. Кейнса
- •45. Наукове значення концепції "економічного синтезу" п. Самуельсона.
- •46.Значення монетарної концепції м. Фрідмена в стабілізації зайнятості населення
- •47.Кейнсіансько-неокласичний синтез як наслідок перегляду теорії Дж. М. Кейнса
- •1. Кейнсіанська та неокласична моделі загальної економічної рівноваги: основні положення
33. Критика теорет-метод-х погляді а. Маршала
Самуельсон критикував Маршала за його небажання провести чітке розмежування між досконалою і менш ніж досконалою конкуренцією, бажаючи поєднати непоєднуване. Тобто Маршал припускав, що існує лише досконала конкуренція. В один і той же час він намагався розглядати випадки менш ніж досконалої і досконалої конкуренції. Він намагався отримати деяку подобу правдоподібності за допомогою розмов про якусь біологічну динаміку, не зумівши пояснити різницю між зворотним і незворотнім розвитком. Він наполягав на змішанні питання про зовнішню економію і неекономічність з абсолютно окремим (і віддільним) питанням зміни законів віддачі. Більша частина робіт 1920 - 1933 рр.. ставила перед собою завдання зійти з Маршаллової колії. Самуельсон приводив такі аргументи: 1) всім, хто читав Курно відома та частина теорії простої монополії, яка складається з простих і зрозумілих теорем, - про те, що загальна сума податку або податок на чистий прибуток не впливають на монопольний випуск, притому що податок на валовий дохід або випуск знижує обсяг випуску і збільшує ціни. 2) Маршал сам писав, що деяким підприємцям не вдається щось зробити через страх зіпсувати ринок. А це є ознакою недосконалої конкуренції. Помилка Маршала полягає тому, що він намагався вивчати недосконалу конкуренцію методами та прийомами, придатними тільки для вивчення досконалої конкуренції. 3) Маршал практично не використовував аналізу. Він добре розумів вимогу Курно: крива граничних витрат не повинна бути спадною для чистого конкурента, який максимизує, але ухилявся від простого прийняття цього факту 4) це веде до подальшого змішання Маршаллом явищ зовнішнього ефекту і збільшення віддачі. Так як Маршалл зробив елементарну помилку при графічному визначенні надлишку споживача, забувши взяти в розрахунок надлишок виробника, він прийшов до того, що, мабуть, схоже з існуючим політичним принципом: оподатковувати, щоб обмежувати галузі з зростаючими витратами; субсидувати, щоб розвивати галузі з падаючими витратами.
34. Концептуальні засади теорії монополії
Самуельсон приводив такі аргументи: 1) всім, хто читав Курно відома та частина теорії простої монополії, яка складається з простих і зрозумілих теорем, - про те, що загальна сума податку або податок на чистий прибуток не впливають на монопольний випуск, притому що податок на валовий дохід або випуск знижує обсяг випуску і збільшує ціни. 2) Маршал сам писав, що деяким підприємцям не вдається щось зробити через страх зіпсувати ринок. А це є ознакою недосконалої конкуренції. Помилка Маршала полягає тому, що він намагався вивчати недосконалу конкуренцію методами та прийомами, придатними тільки для вивчення досконалої конкуренції. 3) Маршал практично не використовував аналізу. 4) це веде до подальшого змішання Маршаллом явищ зовнішнього ефекту і збільшення віддачі. Так як Маршалл зробив елементарну помилку при графічному визначенні надлишку споживача, забувши взяти в розрахунок надлишок виробника, він прийшов до того, що, мабуть, схоже з існуючим політичним принципом: оподатковувати, щоб обмежувати галузі з зростаючими витратами; субсидувати, щоб розвивати галузі з падаючими витратами. Галузі з віддачею, що збільшується, ймовірно, коли-небудь будуть монополізовані, і монополія встановить ціну, що перевищує граничні витрати, і це перевищення створить умови для легального розширення даної галузі. Більш того, із зростанням віддачі граничні витрати виявляться нижче середніх і тому ціноутворення на основі граничних витрат потребуватиме державних субсидій. Але це конкурентна зниження витрат в галузі є протиріччям в термінах, так як збільшені доходи є внутрішніми для фірми. Тому маршалліанці квапляться сказати, що таке зниження затрат, звичайно, повинно відбуватися завдяки зовнішній економії, яку і треба субсидіювати. Субсидування зовнішньої економії дійсно є правильним, але, зовнішня економія повинна бути субсидійована навіть тоді, коли вона має місце в галузях, які постійно збільшують витрати; а зовнішня неекономічність потребує покарання навіть у тому випадку, коли вона має місце в галузях з витратами, що знижуються. Проблема в тому, що Маршалл просто помилився, коли зосередив свою увагу на впливі зовнішньої неекономічності і економії на питомі витрати галузі.
