
- •9.1.1.Дія параметрів повітряного середовища на здоров’я людини. Необхідність штучного підтримання параметрів повітряного середовища.
- •9.1.2.Вібір нормативних параметрів зовнішнього Повітря. Поняття про забезпеченість. Параметри а та Параметри б.
- •9.1(3) Нормативні параметри мікроклімату приміщень. Оптимальні та допустимі параметри
- •9.1(5)Підтримання нормативних параметрів мікроклімату у сучасних будівлях і спорудах
- •9.1 6.Контроль стану повітряного середовища у приміщеннях. Методи та технічні засоби.
- •9.1 7.Основні джерела шкідливих речовин у приміщеннях сучасних будівель при нормальному режимі експлуатації. Їхня характеристика.
- •9.2 1.Виділення шкідливих речовин від будівельних матеріалів, меблів та обладнання у штатному режимі експлуатації будівель.
- •9.2 2. Основні джерела шкідливих речовин у приміщеннях сучасних будівель при пожежі. Їхня характеристика.
- •9.2(3).Виділення шкідливих речовин від будівельних матеріалів, меблів та обладнання при пожежі.
- •9.2(5)Баланс теплоти, вологи та шкідливих речовин у вентильованих приміщеннях.
- •9.2(6).Асиміляція тепловологонадлишків у приміщеннях при вентиляції та кондиціонуванні повітря.
- •9.2(8). Небезпечні та шкідливі фактори під час пожежі.
- •9.2.(9). Основні етапи розвитку пожежі у будівлі. Їхня характеристика.
- •9.2.10. Основні протипожежні вимоги до будівель і споруд. Організація шляхів евакуації людей при пожежі.
- •9.2(11)Протидимова вентиляція. Призначення та нормативні вимоги.
- •9.2(14) Захист працівників та н.С. При виробничих аваріях. Призначення аварійної вентиляції.
- •9.2(15) Основні конструктивні рішення аварійної вентиляції
- •9.3 (1). Поняття про енергетичне забруднення атмосфери. Небезпека та можливі наслідки енергетичного забруднення.
- •9.3.(2). Екологічне обґрунтування необхідності енергозбереження.
- •9.3.(3) Основні заходи енергозбереження у будівлях і спорудах, обладнаних системами опалення, вентиляції та кондиціонування повітря.
- •9.3(4). Оцінка відповідності будівель вимогам енергозбереження. Поняття про енергоаудит.
- •1. Простий, або експрес-енергоаудит.
- •2. Поглиблений енергоаудит.
- •9.3(5). Поняття про енергетичний паспорт будівлі. Зміст енергетичного паспорта будівлі.
- •2. Встановлення:
- •3. Маркування:
9.2(8). Небезпечні та шкідливі фактори під час пожежі.
Небезпечними факторами, що впливають на людей і матеріальні цінності, є:
- полум'я та іскри;
- підвищена температура навколишнього середовища;
- токсичні продукти горіння і термічного розкладання;
- дим;
- знижена концентрація кисню.
До вторинних проявів небезпечних факторів пожежі, яке впливає на людей та матеріальні цінності, відносяться:
- осколки, частини зруйнувалися апаратів, агрегатів, установок, конструкцій;
- радіоактивні та токсичні речовини і матеріали, що вийшли із зруйнованих апаратів і установок;
- електричний струм, що виник в результаті винесення високої напруги на струмопровідні частини конструкцій, апаратів, агрегатів;
- небезпечні фактори вибуху по ГОСТ 12.1.010, події внаслідокпожежі;
- вогнегасні речовини.
9.2.(9). Основні етапи розвитку пожежі у будівлі. Їхня характеристика.
Етапи розвитку пожежі розглянемо на прикладах пожежі у звичайному приміщенні:
I етап пожежі – перетворення загоряння в пожежу, тривалість – 1–3 хв.
II етап пожежі – зростання зони горіння – 5–6 хв.
III етап пожежі – бурхливий процес горіння, температура всередині приміщення досягає 250–300 °С, починається об’ємний розвиток пожежі, коли полум’я заповнює весь об’єм приміщення і поширення полум’я проходить вже не по поверхні, а дистанційно – через розриви. Руйнування засклення. Тривалість – 6–9 хв.
IV етап – як результат руйнування засклення, приплив свіжого повітря різко сприяє розвитку пожежі. Температура всередині приміщення підвищується з 500–600 °С до 800–900 °С. Швидкість вигоряння максимальна. Тривалість – 9–12 хв.
V етап – стабілізація пожежі на 20–25 хв від початку горіння.
VI етап – зниження інтенсивності горіння.
Протягом перших двох етапів проходить лінійне поширення вогню. Тому дуже важливо в цей час викликати пожежні підрозділи та вжити заходів щодо гасіння пожежі до початку етапу її бурхливого зростання.
9.2.10. Основні протипожежні вимоги до будівель і споруд. Організація шляхів евакуації людей при пожежі.
Протипожежні вимоги до будинків і споруд. Виходячи з властивостей речовин і матеріалів, умов їх застосування і обробки і у відповідності із ОНТП 24-86 "Визначення категорій приміщень і будівель по вибухопожежній і пожежній небезпеці" приміщення по вибухопожежній і пожежній небезпеці діляться на п’ять категорій – А, Б, В, Г, Д.
До категорії А належать приміщення, де перебувають спалимі та легкозаймисті рідини з температурою спалаху, що не перевищує 28°С, а також речовини і матеріали здатні вибухати і горіти при взаємодії з водою, киснем або одне з одним.
До категорії Б належать приміщення, в яких є пил та волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху понад 28°С та спалимі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні та пароповітряні суміші.
До категорії В належать приміщення, де перебувають спалимі та важкоспалимі рідини, тверді спалимі та важкоспалимі речовини та матеріали (в т.ч. пил та волокна), а також речовини і матеріали які здатні при взаємодії з водою, киснем повітря та одне з одним тільки горіти (за умови, що ці приміщення не відносяться до категорії А чи Б).
До категорії Г належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали в гарячому, розпеченому або розплавленому стані, а також спалимі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо; процес їх обробки супроводжується виділенням променевої теплоти, іскор та полум’я.
До категорії Д належать приміщення, в яких є неспалимі речовини та матеріали у холодному стані.
Вогнестійкість – здатність будівельних конструкцій чинити опір дії високої температури, утворенню наскрізних тріщин та поширенню вогню в умовах пожежі і виконувати при цьому свої звичайні експлуатаційні функції. Вогнестійкість конструкцій будівель характеризується межею вогнестійкості.
Межа вогнестійкості – це час, на протязі якого конструкція може витримати дію вогню, а потім вже починається деформація.
Всі будівлі і споруди за ступенем вогнестійкості за СНиП 2.01. 02-85 поділяють на 5 ступенів.
Евакуація — це одночасне переміщення значної кількості людей в одному напрямку під час виникнення пожежі у приміщенні, а також при аваріях.
Показником ефективності евакуації є час, протягом якого люди можуть у разі необхідності залишити окремі приміщення і будівлі чи споруди взагалі. Безпека евакуації досягається тоді, коли час евакуації не перевищує часу настання критичної фази розвитку пожежі (критичних температур, концентрацій кисню, диму та ін.).
Шляхи евакуації (проходи, коридори) повинні мати рівні вертикальні огороджувальні конструкції без будь-яких виступів, що звужують виходи по ширині; природне освітлення або штучне, що працює від звичайної електромережі або від аварійної. Мінімальна ширина проходу має становити не менше 1 м, а висота — 2 м. Двері на шляхах евакуації повинні відчинятися, як правило, у напрямку виходу з будівлі.
Евакуаційних виходів з приміщення або споруди має бути не менше двох. Допускається наявність одного евакуаційного виходу з приміщень, якщо відстань від найбільш віддаленого робочого місця до цього виходу не перевищує 25 м, а кількість працюючих — не більше 5 осіб у приміщеннях з виробництвами категорій А, Б; 25 осіб — у приміщеннях з виробництвом категорії В; 50 осіб — у приміщеннях з виробництвами категорій Г та Д.
He допускається влаштовувати евакуаційні виходи через приміщення категорій А і Б, а також через виробничі приміщення в будівлях підвищених ступенів вогнестійкості.
На видних місцях приміщень (у коридорах та проходах, біля виходів з приміщень на стіні) має знаходитись чіткий, зрозумілий план евакуації.
Евакуаційні виходи повинні бути: з приміщень, розташованих у підвальних і цокольних поверхах, через сходову площадку за умови відсутності на шляху евакуації складів горючих матеріалів; з приміщень першого поверху — безпосередньо через коридор, вестибюль до сходової клітки; з приміщень будь-якого поверху, крім першого, — до коридору, що веде до сходової клітки.
За нормами, необхідний час евакуації з будинку складає: для категорій пожежонебезпечності виробництва А, Б, Е 0,5-1,75 хв.; категорії В — 1,75-3 хв.; категорії Г і Д — не нормується.