9.2(3).Виділення шкідливих речовин від будівельних матеріалів, меблів та обладнання при пожежі.

Коли горить горюча речовина, виділяється СО2, оксиди сірки, оксиди азоту( це від рослин), СО. При горінні пластиків: коли ми маємо справу з хлормісткими пластиками ( напр. ПВХ) то при горінні виділяються діоксини (клас токсичних, канцерогенних, мутагенних речовин які викликають рак, мутації.).

Поліуретан виділяє сінільну кислоту( не дає можливість клітинам споживати кисень) тому теплоізоляція пінопластом заборонена в внутрішніх конструкціях. ( переписала с диктофона то, что он диктовал на паре)

9.2(4).Поняття «шкідливість» при вентиляції будівель і споруд. Основні шкідливості у приміщеннях. Джерела теплонадходжень, вологонадходжень та надходжень шкідливих речовин у приміщеннях.

Теплота і різні домішки, які надходять у приміщення роблять повітря непридатним або незадовільним з точки зору гігієни людини або технології виробництва, називаютьсяшкідливими домішками. В умовах виробництва на самопочуття людини та на продуктивність праці впливають фактори, які залежать від технологічних процесів та характеру виконуючої роботи. Ці фактори називаються професійними шкідливостями (шкідливими викидами).

В процесі роботи, а також біологічної діяльності, організм людини виділяє теплоту у вигляді прихованої теплоти з повітрям, що видихається, за рахунок випаровування рідини з поверхні шкіри та явної теплоти шляхом конвекції. ! тому людина при вирішенні питань вентиляції також розглядається як джерело шкідливих виділень. Кількість теплоти, що виділяється людиною, залежить від характеру роботи, яку вона виконує, та метеорологічних умов у приміщенні. Тепловіддача організму людини здійснюється конвекцією, випаруванням з поверхні шкіри та випромінюванням. Теплота надходить від сонячної радіації, від штучного освітлення, від людей.

Теплота буває:

1.Явна теплота- енергія хаотичного руху молекул.

2. Прихована теплота- теплота пароутворення водяної пари в повітрі.

3. Повна теплота- сума явної і прихованої теплоти.

В умовах виробництва, крім теплоти, в атмосферу приміщень надходять волога (водяна пара), пил, гази та пара шкідливих речовин.

Волога надходить у повітря приміщень від технологічних процесів, пов'язаних з водою (промивання виробів у водяних ваннах, при вологому прибиранні тощо), а також від людей як джерел шкідливостей. Збільшення вологості у приміщеннях приводить до погіршення самопочуття людини.

До окремої групи шкідливостей відноситься пил, який є матеріальною системою малих частинок твердої чи рідкої речовини. Пил утворюється при помолі, дробленні, стиранні чи механічній обробці поверхонь тощо. За походженням пил буває органічним, неорганічним або змішаним. Запиленість вимірюється масою пилу в одиниці об'єму (мг/м3), або числом частинок у 1 м3 повітря.

Пил - це сукупність часток твердої або рідкої речовини в повітрі. Вивішені в повітрі частки називаються аерозолем.

Пил буває:

а) за походженням: мінеральний та органічний (рослинного і тваринного походження);

б) за дією на людину: нейтральний, токсичний (отруйні речовини), кремнієвий, азбестовий (канцероген);

в) за дисперсністю:

- великий, більше 50 мкм (легко затримується верхніми дихальними

шляхами);

- середньої дисперсності, від 50 до 10 мкм (глибоко проникає у дихальні

шляхи і частково в легені);

- дрібнодисперсний, менше 10 мкм (глибоко проникає в легені). Його найбільш важко уловлювати фільтрами, він є найбільш небезпечний.

Шкідливі пари й гази в повітрі приміщення. За класами небезпечності

шкідливі пари й гази поділяються на:

І клас - надзвичайно небезпечні;

II клас - високо небезпечні;

III клас - помірно небезпечні;

ІV клас - мало небезпечні.

За характером дії умовно поділяються на:

І) задушуючі (синильна кислота), що діють на органи дихання;

2) роздртатовуючі (хлор, аміак), що діють на поверхню слизової;

3) наркотичні (ацетон, бензин), що діють на нервову систему;

4) отруючі (окис вуглецю), що діють на організм у цілому.

У повітря приміщення і, як наслідок, в органи дихання людини шкідливі пари й гази попадають частіше у виробничих приміщеннях при здійсненні технологічних процесів.

Оскільки абсолютно виключити попадання шкідливих парів і газів у повітря приміщення неможливо, їх вміст у повітрі визначається допустимими концентраціями (МДК), що виражаються в г/м3, мг/м3. МДК – межева допустима концентрація цього компонента.

Величина МДК залежить від шкідливості речовини. Для шкідливих речовин, що діють на людину односпрямовано, повинна реалізуватися умова. Діючими нормами заборонено використання припливного повітря, в якому міститься більше 0,З МДК шкідливості.

Герметизація обсягів, в яких знаходяться шкідливі пари й гази, а також локалізація шкідливостей у місцях найбільших концентрацій засобами витяжної вентиляції дозволяють значно зменшити об’єм повітря, що

вентилюється, і знизити собівартість СВ.

Отже завданням вентиляції є боротьба зі шкідливостями, що надходять до приміщення.

Шкідливостями є надлишки (а також недостача) теплоти й вологи, пил, шкідливі пари й гази. Шкідливості до приміщення можуть надходити при виконанні технологічного процесу від його обладнання, а також із навколишнього середовища (пил, теплота, волога). Найбільш розповсюдженими шкідливостями є надлишки теплоти й вологи у теплий період року.

Теплообмін людини з навколишнім середовищем здійснюється в основному конвекцією та випаруванням рідини з поверхні шкіри. Теплообмін інтенсифікується при зниженні температури й відносної вологості повітря, а також при збільшенні швидкості повітряного потоку.